08 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/876/23 пров. № А/857/319/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Затолочного В.С., Качмара В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року, головуючий суддя - Панікар І.В., ухвалене о 16:05 год. у м. Івано-Франківськ, повний текст якого складено 18.12.2023 року, у справі за зустрічним адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Калуська міська рада Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 187 730,53 грн.
ОСОБА_1 подала зустрічний адміністративний позов до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Калуська міська рада Івано-Франківської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати частково у сумі 57 264,21 грн. податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 12.10.2023 № 1032232-2410-0906-UA26060170000091466 за податковий період 2022 року на суму 134 854,24 грн.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалася на те, що договір про орендну землі укладено в 2017 році та нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 2 985 804,76 грн., а орендна плата 104 503,17 грн. Звернула увагу суду, що Договір оренди землі укладений терміном до 28.09.2022 року, та відповідно нараховувати орендну плату можна тільки до цієї дати, оскільки ОСОБА_1 не подавала до міської ради заяву про поновлення строку вказаного договору та не погоджувала будь-яких додаткових угод про зміну розміру орендної плати. Враховуюче вищевикладене, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області форми «Ф» від 12.10.2023 року за №1032232-2410-0906-UA26060170000091466 за податковий період 2022 на суму 134854,24 грн. є протиправним.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 позовну заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Калуська міська рада Івано-Франківської області про стягнення податкового боргу в сумі 187730,53 грн. - залишено без розгляду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року зустрічний адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 12.10.2023 року №1032232-2410-0906-UA26060170000091466 в частині нарахованого податкового зобов'язання в розмірі 57 264,21 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні зустрічного адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пунктом 12 Договору оренди землі від 04.10.2017 передбачена зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності, та відповідно до витягу №3436 Калуської міської ради нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку орендувала позивач, складає 5170356,95. Отже, податкове повідомлення-рішення від 13.09.2022 року за №768612-2410-0906 винесене правомірно та з дотриманням законодавчих актів.
В судовому засіданні представник відповідача за зустрічним адміністративним позовом підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Представник позивача за зустрічним адміністративним позовом заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
04.10.2017 року між Калуською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди землі на земельну ділянку в строкове платне користування для обслуговування виробничих приміщень.
Пунктом 5 Договору оренди землі встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 2 985 804,76 грн.
Відповідно до пункту 8 договір укладено терміном на 5 років до 28.09.2022 року. Зазначено, що після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк, орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його.
Пунктом 9 вищевказаного договору встановлена орендна плата в грошовій формі в розмірі 104 503,17 грн. на рік.
Пунктом 12 вказано, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавство; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності.
В подальшому, внаслідок зміни розміру нормативно-грошової оцінки, відповідно до переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі комунальної власності станом на 01.02.2022 року в м. Калуш земельній ділянці, яку орендує ОСОБА_1 , встановлена нормативно-грошова оцінка землі у розмірі 5 170 356,95 грн.
Згідно з довідкою про борг за платежами від 21.02.2023 року податковий борг ОСОБА_1 становить 187 730,53 внаслідок несплати орендної плати з фізичних осіб, зокрема:
- 180962,49 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №768612-2410-0906 від 13.06.2022 року (за звітний період 2022 року);
- 6 768,04 пеня, нарахована на підставі норм пункту 129.1 статті 129 статті ПК України.
12.10.2023 року податковим органом самостійно скасовано податкове повідомлення-рішення №768612-2410-0906 від 13.09.2022 року та сформовано нове податкове повідомлення рішення форми «Ф» №1032232-2410-0906-UA26060170000091366 від 12.10.2023 року на суму податкового зобов'язання у розмірі 134 853,24 грн. та направлено ОСОБА_1
ОСОБА_1 вважала, що сума податкового зобов'язання у розмірі 134854,21 є надмірною та просила винести рішення суду про скасування частково у сумі 57 264,21 податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1032232-2410-0906-UA26060170000091366 від 12.10.2023 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що формування збоку органу місцевого самоврядування нової нормативно грошової оцінки не була узгоджена із позивачем, та як наслідок є такою, що помилково визначена і податковим органом.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.
ПК України відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII ПК України.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).
За змістом статті 21 Закону №161-XIV розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Тобто законодавець визначив нижню та верхню граничні межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Отже річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у його пункті 5.2 статті 5, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.
Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була неодноразово висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах 24 квітня 2015 року (справа №131а15), 14 березня 2017 року (справа №21-2246а16), та підтримана колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року (справа №817/206/15), від 07 березня 2018 року (справа №813/6875/14), від 28 березня 2019 року у справі №814/1834/16, від 01 жовтня 2019 року у справі №824/2644/14-а тощо.
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Водночас, як установлено пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
З матеріалів справи слідує, що Калуської міської ради, нею прийнято рішення №623 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Калуша» та 03.02.2022 року отримано витяг №3436 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:23:004:0007.
На підставі вказаного витягу з метою приведення розміру орендної плати у відповідність із вимогами чинного законодавства щодо нормативної грошової оцінки земель м. Калуша, яка введена в дію з 01.01.2022 року, Калуською міською радою розроблено проект додаткової угоди до Договору. Третя особа у письмових поясненнях стверджує, що 15.02.2022 року направлено ОСОБА_1 лист за №296/02-15/38 з пропозицією підписати додаткову угоду, та додано до листа проект додаткової угоди до договору оренди землі в трьох примірниках та витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2022 року №3436, яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровим номером 2610400000:23:004:0007 складає 5170356,95 грн.
Колегія суддів приймає до уваги те, що відповідно до частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов'язальні правовідносини), зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Натомість предметом даного спору є правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення, а не правомірність прийняття Калуською міською радою рішення №623 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Калуша».
При цьому, Колегія суддів зважує, що пунктом 12 договору оренди землі від 04.10.2017 року сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендодавця, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом.
Так, пунктом 29 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Натомість, колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із порушенням сплати орендної плати, а не дотриманням сторонами умов договору оренди землі, що виходить за межі доказування у даній справі.
Не погоджуючись із розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач вправі з вернутись із позовом щодо скасування рішення міської ради про скасування рішення №623 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Калуша».
Норми ПК України не покладають на контролюючий орган обов'язок визначення розміру нормативної грошової оцінки земель, оскільки це виключна компетенція органу місцевого самоврядування.
Врахувавши особливості щодо справляння плати за землю, запроваджені законодавцем суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нарахована позивачу сума податкового зобов'язання (її розмір) відповідає вимогам законодавства, відповідачем правомірно визначено розрахунок суми земельного податку за земельну ділянку, тому відповідачем правомірно прийнято оскаржене податкове повідомлення - рішення, а позовні вимоги за зустрічним позовом є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні зустрічного адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі №300/876/23 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні зустрічного адміністративного позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. С. Затолочний
В. Я. Качмар
Повний текст постанови складено 08.02.2024 року.