25 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17772/23 пров. № А/857/19686/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року (суддя Брильовський Р.М., ухвалене в м. Львові о 10:07, повний текст складено 28.09.2023) у справі №380/17772/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Крамар ЛТД” до Львівської митниці про визнання протиправним дій та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ КРАМАР ЛТД” звернулось в суд з позовом до Львівської митниці, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 31.01.2023 UA209000/2023/000046/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.01.2023 №UA209230/2023/000296.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року в позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Львівська митниця подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 21.08.2023 року та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення про коригування митної вартості товарів від 31.01.2023 №UA209000/2023/000046/2 року у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" оформлені у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела , які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Також зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи». Тому вважає, що у зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, не наданням декларантом належних додаткових документів, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA209000/2023/000046/2 від 31.01.2023 року, відповідно до якого митну вартість скориговано на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(г) відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України». Відтак, вважає, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необгрунтованими та просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Протокольною ухвалою суду від 25.01.2024 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.08.2022 між ТОВ “ТД Крамар ЛТД” (далі - Покупець) та Techno Group Sp.Z о.о. (Польща) (далі-Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №18/08/К (далі - Контракт №18/08/К від 18.08.2022). Відповідно до пункту 1.1 Контракту Постачальник приймає на себе зобов'язання з поставки і передачі Покупцю Товару в порядку і строки, встановлені даним контрактом, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар в порядку та строки, встановлені цим Контрактом. Валюта Контракту та платежу - Долар США. Розрахунки за цим Контрактом також можуть проводитись в Євро (п.3.1 Контракту). Оплата кожної партії Товару за цим Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника на умовах повної або часткової передоплати (п.4.1 Контракту). Сторони контракту можуть передбачати інші умови оплати кожної конкретної партії Товару, які вказуються в проформах-інвойсах чи фактурах-проформах на поставку відповідної партії Товару, що є невід'ємною частиною Контракту (п.4.2 Контракту).
На виконання умов Контракту компанія Techno Group Sp.Z о.о. оформила рахунок- фактуру №FV2023/01/0002 від 03.01.2023 згідно з яким ТОВ “ТД Крамар ЛТД” було придбано товар Frozen Salmon В/P skin off Norway SТ423/куски лосося без шкіри (на суму 13 104,00 USD) та Frozen Salmon offcuts Norway ST423/oбpiзi лосося (на суму 12 000,00 USD) на загальну суму 25104,00 USD (далі - спірний товар).
Даний товар оплачений 04.01.2023, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №32, згідно з рахунком на передоплату від 03.01.2023 №PL/361130384/2022- 2023-06, на загальну суму 43 000,00 USD за товар: Frozen Salmon В/P skin off Norway SТ423/куски лосося без шкіри на суму 13 104,00 USD, Frozen Salmon offcuts Norway ST423/oбpiзі лосося на суму 12 000,00 USD та Frozen Salmon В/P skin off ІL6/куски лосося без шкіри на суму 17 896,00 USD.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до митної декларації країни відправлення № 23LTLC0100EK007240 від 05.01.2023 позивачу поставлявся товар: заморожені обрізи лосося вагою 15 000 кг та куски лосося без шкіри вагою 4 800 кг. Додатково поставка партії спірного товару позивачу підтверджується: міжнародним ветеринарним сертифікатом (Veterinary certificate) № LT 0318948/L2-324 від 05.01.2023, сертифікатом про походження товару (Certificate of origin) № LT62324390 від 03.01.2023, сертифікатом якості від 21.12.2022 та передекспортним сертифікатом від 05.01.2023, з яких чітко вбачається: отримувач, відправник, місце навантаження і розвантаження, посилання на інвойс, найменування та обсяги товару і т.д.
Також, перевезення партії спірного товару підтверджується міжнародною товарно- транспортною накладною CMR б/н від 05.01.2023. Надання ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) послуг перевезення по маршруту Клайпеда, Литва - Львів, Україна підтверджено заявкою про надання транспортних послуг №02/01-3 від 02.01.2023, в межах Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №460/2022 від 15.12.2022, рахунком на оплату від №310123 від 31.01.2023 на суму 54 000,00 грн, платіжним дорученням №2311 від 02.03.2023 та актом надання послуг №31/01/23 від 31.01.2023.
“Торговий Дім Крамар ЛТД” з метою митного оформлення партії спірного товару, подав митному органу митну декларацію № 23UA209230008847U1 від 30.01.2023, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 12 000,00 USD та 13 104,00 USD (разом на суму 25 104,00 USD). На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 21.12.2022, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № FV2023/01/0002 від 03.01.2023, Автотранспортне накладна (Road consignment note) № Б/Н від 05.01.2023, Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0318948/L2-324 від 05.01.2023, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № LT62324390 від 03.01.2023, Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA209230001567U3.00 від 10.01.2023, Рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД KT-UA209000-0023-2023 від 27.01.2023, Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142000-3201-0013 від 24.01.2023, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) від 10.01.2023, Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/000265 від 30.01.2023, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 02/01-3 від 02.01.2023, Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 18/08/К від 18.08.2022, Договір про надання послуг митного брокера №146 від 02.01.2023, Договір (контракт) про перевезення № 460/2022 від 15.12.2022, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9429150 від 07.01.2023, Копія митної декларації країни відправлення № 23LTLC0100EK007240 від 05.01.2023.
Разом з тим 31.01.2023 митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів N°UA209000/2023/000046/2, яким позивачу відкориговано митну вартість товару: морожене м'ясо риби лосося атлантичного (Salmo salar) Salmon Frozen offeuts, вагою 15000 кг (товар №1) код товару 0304810000 та морожене філе риби лосося атлантичного (Salmo salar) Salmon Frozen Bits&Pieces (В/P), skin off вагою 4800 кг (товар N°2) код товару 0304810000, за методом 2ґ (ст, 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару N° 1 слугувала МД UA 209230/2022/006233 від 08.11.2022 де вартість такого товару становить 4.3527 дол. США за кг. (даного виду товару): товару N° 2 слугувала МД UA 209230/2023/002507 від 12.01.2023 де вартість такого товару становить 5,2001 дол.США за кг. (даного виду товару), в результаті чого позивачеві донараховано податок на додану вартість у розмірі 466 066 (чотириста шістдесят шість тисяч шістдесят шість) грн, 77 коп.
Як вбачається зі змісту спірного рішення, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті - 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: 1)у гр.16, 23 - CMR б/н від 05.01.2023 вказано перевізника - Пілігрим Захід, разом з тим договір на перевезення вантажу від 15.12.2022 №460/2022 та заявка 02/01-3 на перевезення складені ФОП ОСОБА_1 , що не дає змоги в повній мірі перевірити правильність нарахування транспортних витрат як складової визначення митної вартості товару; 2)статистична вартість товару, наведена у митній декларації країни експорту від 05.01.2023 №23LTLC0100EK007240, становить 23602.86 EUR, разом з тим фактурна вартість товару становить 23021.7 EUR (у перерахунку по курсу НБУ на день митного оформлення); 3)відповідно до вимог п. 4.1. зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2022 №18/08/К передбачена повна або часткова передплата за ввезений товар, разом з тим декларантом не надано банківський платіжний документ який підтверджує факт оплати товару який імпортується; 4)у гр. 5 CMR від 05.01.2023 б/н вказано інвойс № FV2023/12/0002. До митного оформлення декларантом надано інвойс N FV2023/01/0002. 5) заявка на перевезення 02/01-3 та договір перевезення не містять відомостей щодо згаданих складових, таким чином, відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару N° 1 слугувала МД UA 209230/2022/006233 від 08.11.2022 де вартість такого товару становить 4.3527 дол. США за кг. (даного виду товару); товару N° 2 слугувала МД UA 209230/2023/002507 від 12.01.2023 де вартість такого товару становить 5,2001 дол. США за кг. (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
ТзОВ “ТД Крамар ЛТД” не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів, звернулося в суд з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як передбачено ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 374 Митного кодексу України передбачено, що товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як передбачено частиною 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).
Як вбачається з матеріалів справи, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі продажу.
Частинами 5-7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України, зокрема передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України). При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
З матеріалів справи вбачається, що декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.
Слід зазначити, що правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а в даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, вірним є висновок суду першої інстанції, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.
Також суд першої інстанції вірно зазанчив, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов'язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ТОВ “Торговий Дім Крамар ЛТД” (Клієнт) було укладено Договір №460/2022 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.12.2022р. Згідно п.1.1 даного Договору, Клієнт замовляє та своєчасно оплачує надані Експедитором послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних і (або) внутрішніх сполученнях, а відтак, ФОП ОСОБА_1 в даному випадку виступав експедитором, тобто, організатором перевезення, а саме перевезення здійснювалось ТОВ “Пілігрим Захід”, з яким у ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір №25-11/22ШБВ про надання послуг транспортного експедування вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні. Замовлення було здійснено, згідно з Заявкою-договором про надання транспортних послуг №02/01-3 від 02.01.2023. За результатами наданих послуг з організації перевезення було підписано Акт надання послуг №31/01/23 від 31.01.2023р. Експедитором було виставлено рахунок на оплату №31/01/23 від 31.01.2023 на суму 54000,00 грн. Надані послуги були оплачені, згідно платіжного доручення №2311 від 02.03.2023.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що послуги перевезення в даному випадку становили 54000,00 грн, що підтверджується вищезазначеними документами. Разом з тим, варто звернути увагу, що витрати на перевезення понесені ТзОВ “ТД Крамар ЛТД” жодним чином не впливали на задекларовану митну вартість товару, яка становила вартість товару придбаного товариством згідно інвойсу.
Згідно з Інкотермс-2010 поставка на умовах FCA означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Тобто, продавець поставляє і передає товари в зазначені терміни і місце передачі, а покупець приймає їх, якщо всі умови дотримані. Тому, дотримуючись умов поставки, ТзОВ “ТД Крамар ЛТД” самостійно несло усі витрати та ризики у зв'язку з перевезенням товару від місця завантаження до місця призначення.
Тому суд першої інстанції вірно зробив висновок, що позивачем виконано обумовлені між сторонами умови поставки згідно з Інкотермс-2010 та розраховано витрати на перевезення й доставку товару у повному обсязі.
Також, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що сума в валюті EUR відрізняється у наданій фактурі (23021,70) та МД країни відправлення (23602,86). Разом з тим колегія суддів погоджується з судом першої інтсанції, що такі доводи відповідача ніяк не впливають на правильність задекларованої позивачем митної вартості товару.
Так, згідно із п.п. 3.1 контракту № 18/08/К від 18.02.2022 валюта контракту та платежу долар США. Розрахунки за цим контрактом також можуть проводитися в Євро.
Позивачу 03.01.2023 виставлено рахунок-фактуру (інвойс) № FV2023/01/0002 на оплату товару, в якому вказано його вартість у розмірі 25104,00 дол. США. В митній декларації країни експорту від 05.01.2023, вартість визначена 23602,86 Євро.
Щодо різниці у валюті EUR, то апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що таке могло бути спричинено зміною курсу валюти, оскільки інвойс був оформлений 03.01.2023, а митна декларація країни відправлення 05.01.2023, а така різниця в курсі жодним чином не впливає на митну вартість товару, яка була визначена позивачем виходячи з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту та інвойсу, та підтверджувалася усіма необхідними документами, поданими до митного оформлення.
Відтак вимоги митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої ТОВ “ТД Крамар ЛТД”, на цій підставі необґрунтованим.
Митний орган в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що відповідно до вимог п.4.1 контракту № 18/08/К від 18.02.2022 передбачена повна або часткова передплата за ввезений товар, разом з тим декларантом не надано банківський платіжний документ, який підтверджує оплату.
Разом з тим, суд першої вірно не погодився з таким твердженням, з огляду на таке. Згідно з рахунком фактурою №FV2023/01/0002 від 03.01.2023р. ТОВ “ТД Крамар ЛТД” було придбано товар на загальну суму 25104,00 USD. Оплата за куски лосося без шкіри та обрізі лосося була здійснена 04.01.2023, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №32 на суму 43000,00 дол. США. Сума оплати відрізняється від суми зазначеної в інвойсі, оскільки оплата здійснена згідно виставленого продавцем рахунку на передоплату від 03.01.2023 №PL/361130384/2022-2023-06 на суму 43000,00 дол. США. Вказаний рахунок включав у себе як товар- куски лосося без шкіри (Frozen Salmon B/P skin off Norway ST423), обрізі лосося (Frozen Salmon offcuts Norway ST423) вартістю 25104,00 дол. США, так і товар куски лосося без шкіри (Frozen Salmon B/P skin off IL6) на суму 17896,00 дол. США.
Тобто, у виставленому на оплату рахунку було додатково вказано ще одну позицію товару, сума яких разом становила 43000,00 дол. США. Отже, ТОВ “ТД Крамар ЛТД” було здійснено оплату у відповідності до вимог контракту від 18.08.2022 №18/08/К.
Окрім цього, оскаржуване рішення містить твердження про те, що у гр.5 CMR від 05.01.2023р. б/н вказано інвойс №FV2023/12/0002, а до митного оформлення надано інвойс №FV2023/01/0002.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, розбіжність полягає в одній цифрі у номері інвойсу. Зокрема, інвойс №FV2023/01/0002 в CMR зазначено як №FV2023/12/0002, тобто розбіжність в .../01/... та .../12/... Однак, всі інші відомості є аналогічними та відповідають змісту наданого інвойсу, зокрема, це відомості про постачальника та покупця, найменування продукції та її обсяги.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що розбіжність між номером інвойсу, який зазначений декларантом в CMR № б/н від 05.01.2023 та номері інвойсу, який додавався до митної декларації не є перешкодою в ідентифікації товару та ніяким чином не впливає на рівень заявленої вартості товару. Такі помилки носять суто технічний характер, не мають впливу на задекларовану вартість і не перешкоджають митному органу визначити митну вартість за ціною контракту, оскільки товар може бути ідентифікований на підставі інших первинних документів. Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000046/2 вбачається, що митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).
Частиною 2 ст. 64 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Слід зазначити, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Зважаючи на викладене, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов'язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Відтак, оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об'єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.
Положеннями ст.256 Митного кодексу України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в п.7.1. та п.7.2. "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що системний аналіз вказаних норм вказує на те, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється відповідним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за наявності виключних підстав та прийняти рішення про коригування митної вартості.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, після подання позивачем МД, за результатами опрацювання відповідних документів Відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000296, в якій було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/000046/2 від 31.01.2023 Тобто, єдиною підставою винесення оскаржуваної картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів послугувало попередньо винесене рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/000046/2 від 31.01.2023
Враховуючи все викладене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000046/2 від 31.01.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000296 є протиправним та підставно скасовано судом першої інстанції.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310,315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №380/17772/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 05.02.2024