Справа № 274/7250/23
Головуючий у 1-й інстанції: Большакова Т.Б.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
08 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до інспектора Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Фісенка Андрія Павловича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови інспектора ДПП Національної поліції України Фісенка А.П. серії 2АВ №00848094 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Фісенка Андрія Павловича серії 2АВ №00848094 від 03.08.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, надіслати справу на новий розгляд до Департаменту патрульної поліції.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач до суду не з"явився.
Представник відповідача Цубер М.М. прибув до суду, однак не заперечував проти здійснення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження, про що подав відповідну заяву.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії 2АВ №00848094 від 03.08.2022, складеної інспектором ДПП НП України Фісенком А.П., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення - штраф у розмірі 340 грн.
Згідно постанови - 03.08.2022 року о 9 год 17 хв. за адресою М06 Київ-Чоп 158+305 зафіксовано транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT н.з. НОМЕР_1 , особа яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год , чим порушила п.12.9.(б) ПДР України, що передбачено ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначив, що вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки він Правила дорожнього руху України не порушував.
Зокрема, позивач вказав, що автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT н.з. НОМЕР_1 належав його дружині - ОСОБА_2 , проте на підставі довіреності від 18.07.2022, яка видавалась в Польщі, його дружина уповноважила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зняти з обліку та відчужити даний автомобіль, передала документи на автомобіль і ключі вказаним особам.
Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України він разом зі своєю сім'єю на законних підставах 24.03.2022 виїхав з України на територію Польщі, в подальшому виїхав до Канади. На даний час перебуває в Канаді і в Україні з 24.03.2022 не був, тому 03.08.2022 не міг керувати вказаним автомобілем і порушити ПДР за адресою: М06 Київ-Чоп 158+305, як вказано в постанові.
Скасовуючи оскаржену позивачем постанову та закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, у відповідності до вимог ст. 279-3 КУпАП, повідомив орган (посадову особу), уповноважену розглядати справи про адміністративні правопорушення, що транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, н.з. НОМЕР_1 , не перебував у нього в користуванні станом на 03.08.2022.
За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку позивач, відповідно до ст. 14-2 КУпАП, не несе відповідальність за порушення п. 12.9-б Правил дорожнього руху.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 12.4. Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Пунктом 12.9 б ПДР визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судовим розглядом підтверджено факт руху автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT н.з. НОМЕР_1 , з зазначенням дати, часу, місця руху, швидкості руху та перевищення дозволеної швидкості на 27 км/год.
Зокрема, аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT н.з. НОМЕР_1 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості вказаним автомобілем 03.08.2022 о 9 год 17 хв. за адресою М06 Київ - Чоп 158+305 доведений, тобто наявна подія адміністративного правопорушення.
Спірним в даному випадку є питання, чи несе позивач відповідальність за порушення п. 12.9-б Правил дорожнього руху, відповідно до ст. 14-2 КУпАП, оскільки позивач у відповідності до вимог ст. 279-3 КУпАП повідомив орган (посадову особу), уповноважену розглядати справи про адміністративні правопорушення, що транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, н.з. НОМЕР_1 , не перебував у нього в користуванні станом на 03.08.2022.
З даного приводу судом встановлено, що згідно з копії закордонного паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вбачається, що 24.03.2022 останній виїхав з території України на територію Польщі, та в подальшому 01.09.2022 здійснив переліт до Канади.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, у відповідності до вимог ст. 279-3 КУпАП повідомив орган (посадову особу), уповноважену розглядати справи про адміністративні правопорушення, що транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, н.з. НОМЕР_1 , не перебував у нього в користуванні станом на 03.08.2022.
Зокрема судом взято до уваги повідомлення начальника УПП в Житомирській області Є. Ганзюка від 09.11.2023 № 15005/41/28/01-2023, з якого вбачається, що ОСОБА_1 під час ознайомлення з матеріалами справи вказав, що транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, н.з. НОМЕР_1 , належить його дружині ОСОБА_2 .
Даючи правову оцінку висновкам суду, колегія суддів зазначає, згідно примітки до статті 122 КУпАП, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
14 липня 2015 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" №596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до визначення термінів належний користувач - це фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Варто зазначити, що повідомлення про внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу здійснюється виключно у спосіб передбачений Постановою КМ України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» №1197 від 14.11.2018.
Пунктом 21 Постанови № 1197 встановлено, що внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою та у присутності власника та належного користувача.
Пунктом 23 Постанови встановлено також, що внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється також через:
1) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із застосуванням кваліфікованого електронного підпису власника транспортного засобу та належного користувача;
2) Єдиний державний вебпортал електронних послуг, шляхом заповнення електронної заяви у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, передбачених додатком 1, із застосуванням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, електронних підписів або кваліфікованих електронних підписів власника транспортного засобу та належного користувача.)
Відповідно до інформації, яка міститься в базі Національні автоматизовані інформаційні системи (НАІС) МВС України до бази було внесено інформацію про належного користувача транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
В даному випадку встановлено, що належним користувачем вказаного транспортного засобу з 18.02.2022 по 11.08.2022 призначено саме ОСОБА_1 . Вказану інформацію внесено відповідно до п. 18 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті ГОСЦ МВС або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
Проте, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги вказану інформацію, зокрема і те, що належним користувачем транспортного засобу є ОСОБА_1 та законодавчо визначену відповідальність за адміністративне правопорушення також несе позивач.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягають, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення штрафу за ч.1 ст.122 КУпАП, відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови серії 2АВ №00848094 від 03.08.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2023 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.