Справа № 240/17744/22
Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Н.М.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
08 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
04.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення у справі №240/17744/22.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року заяву ОСОБА_2 , подану в порядку ст. 383 КАС України, повернуто заявнику.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №270/17744/22, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для розгляду заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що про порушення прав дізнався із наданого відповідачем звіту 23.03.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи №240/17744/22, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Апелянт вважає, що десятиденний строк, встановлений ст. 383 КАС України, ним не пропущено, оскільки останній день припадав на 02.09.2023, який є вихідним днем (субота), тому заява ОСОБА_1 зареєстрована 04.09.2023, що свідчить про дотримання встановленого строку.
Вказані обставини свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної ували суду та направлення поданої заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 у справі № 240/17744/22 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 до 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січня 2008 року із врахуванням вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше сплаченої суми.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду набрало законної сили 07.03.2023.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду стягувачу 26.04.2023 був виданий виконавчий лист.
10.07.2023 ОСОБА_1 подано клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №270/17744/22, до якої заявником долучено копію постанови Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2023 ВП №71896695.
Ухвалою суду від 12.07.2023 клопотання ОСОБА_2 про встановлення судового контролю у справі № 240/17744/22 задоволено частково. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 у справі №240/17744/22 терміном тридцять днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.
24.07.2023 на виконання ухвали суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/17744/220.
Не погоджуючись з твердженням відповідача про виконання судового рішення, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить:
- визнати протиправними дії, вчинені військовою частиною НОМЕР_1 , щодо умисного невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 у справі № 240/17744/22 в частині здійсненні перерахунку та доплати йому сум індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січня 2008 року, із врахуванням вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше сплаченої суми;
- постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 382, 384 Кримінального кодексу України, та направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Повертаючи заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Так, позивач у заяві зазначив, що 24.07.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 надано звіт про виконання рішення суду, який позивач не вважає належним виконанням судового рішення.
Таким чином, десятиденний строк, встановлений ст. 383 КАС України, на момент подачі заявником цієї заяви вже сплинув.
При цьому, строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб позивач, який вважає, що його права, свободи чи інтереси порушено невиконанням судового рішення, визначився, чи звертатиметься він до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не відповідає вимогам, встановленим ст. 383 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У силу вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно з ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частинами другою та третьою статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 4 статті 383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для повернення судом першої інстанції заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, слугувало те, що позивачем самостійно у вказаній заяві зазначено, що 24.07.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 надано звіт про виконання рішення суду, який заявник не вважає належним виконанням судового рішення. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що десятиденний строк, встановлений ст. 383 КАС України, на момент подачі заявником цієї заяви вже сплинув.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається з дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Так, судом встановлено, що 10.07.2023 ОСОБА_1 подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №240/17744/22, в якій він зазначає, що листом військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2023 №891/7/1618 заявника повідомлено про нараховану та виплачену суму індексації на виконання рішення суду, згідно якої індексацію грошового забезпечення нараховано за січень 2016 року в сумі 2359,14 грн, виплачено на картковий рахунок згідно довідки 2323,75 грн. У зв'язку з викладеним заявник просив суд, зокрема, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року по справі №240/17744/22 в частині здійснення перерахунку та доплати ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 до 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року із врахуванням вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням раніше сплаченої суми.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 клопотання ОСОБА_2 про встановлення судового контролю у справі № 240/17744/22 задоволено частково. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 у справі №240/17744/22 терміном тридцять днів з дня набрання даною ухвалою суд законної сили.
24.07.2023 на виконання вимог ухвали суду військовою частиною НОМЕР_1 подано звіт про виконання рішення суду, в якому зазначено, що рішення суду від 03.02.2023 виконано в повному обсязі шляхом перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 до 28.02.2018 виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року із врахуванням вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше сплаченої суми, про що позивача було повідомлено листом від 02.06.2023 №891/1/1618. Вказане підтверджується довідкою про нараховану та виплачену індексацію за період з січня 2016 по лютий 2018 та відомістю №101 на виплату індексації грошового військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 .
Як встановлено з матеріалів справи 17.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 67). Згідно відмітки на вказаній заяві та підпису позивача, з матеріали справи заявник ознайомлений 23.08.2023.
Тобто, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що перебіг десятиденного строку звернення до суду з заявою, поданою в порядку ст. 383 КАС України, необхідно обраховувати саме з моменту ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи, оскільки інших доказів, які б свідчили про інформування заявника з поданим відповідачем звітом про виконання рішення, матеріли справи не містять.
Згідно відбитку поштового штемпелю на поштовому відправленні, заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, направлено заявником до суду першої інстанції 30.08.2023.
Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявником дотримано встановлений ч. 4 ст. 383 КАС України десятиденний строк звернення до суду з відповідною заявою, оскільки після отримання судом першої інстанції звіту про виконання рішення суду, єдиним документом, який підтверджує факт ознайомлення ОСОБА_1 з поданим військовою частиною НОМЕР_1 звітом, є відмітка на заяві про ознайомлення з матеріалами справи 23.08.2023.
Отже, оскільки з заявою, поданою в порядку ст. 383 КАС України, заявник звернувся в протягом десяти днів з моменту ознайомлення з матеріалами справи, а саме 30.08.2023, колегія суддів приходить вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про повернення позовної заяви, дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.