Справа № 751/5518/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ченцова С.М.
07 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2023 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з РПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області майора поліції Горбатенка Дмитра Костянтиновича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора з РПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області майора поліції Горбатенка Дмитра Костянтиновича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови БАД № 720420 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.06.2023 року, постановлену інспектором з РПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області майором поліції Горбатенком Дмитром Костянтиновичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, як незаконно постановлену.
Позов обґрунтовано тим, що вважає, що постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винесено незаконно з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому, справа про вчинення адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, повинна бути закрита відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, адже у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення. Позивач наголошувала на тому, що вона не керувала транспортним засобом «SCODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_1 26.06.2023 року, об 17 годині 40 хвилин, а за кермом вищевказаного транспортного засобу була ОСОБА_2 , її рідна сестра. Вона сиділа поруч біля неї на пасажирському сидінні.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано всі обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.01.2024.
Розгляд апеляційної скарги 24.01.2024 та 31.01.2024 було відкладено за клопотаннями апелянта.
Розгляд скарги призначено на 07.02.2024.
06.02.2024 до суду від апелянта надійшла заява про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із продовженням лікування від коронавірусної інфекції.
Втім, колегія суддів розглянувши вказану заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про відмову в її задоволенні, позаяк, вказана справа віднесена до категорії термінових, розглядається у скорочені терміни, до того ж, судове засідання вже двічі відкладались за клопотанням позивача. Також, за нормами КАС України, явка в судове засідання суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.06.2023 інспектором з РПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Горбатенко Дмитром Костянтиновичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 720420, згідно з якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень за те, що 26.06.2023, о 17 год 40 хв, у Чернігівській області, Чернігівському районі, м. Городня, вул. Льнозаводська, 1, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем SCODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без права керування транспортним засобом, а саме, була позбавлена права керування Городнянським районним судом Чернігівської області від 09.05.2023, чим порушила п. 2.1. «а» ПДР України (а.с. 5).
Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 09.05.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. 47-49).
Постановою Чернігівського апеляційного суду від02.06.2023 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 09.05.2023 року без змін (а.с. 50-52).
Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наданим до справи відеозаписом підтверджується, що саме позивач керувала автомобілем SCODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без права керування транспортним засобом, будучи при цьому позбавленою права керування. Посилання позивача на те, що вона не порушувала ПДР повністю спростовані доказами, наданими представником відповідача. Суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність дій інспектора з РПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Горбатенка Д.К., а позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Так, апелянт заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та зазначає, що Правил дорожнього руху вона не порушувала, оскільки суд першої інстанції безпідставно посилався на норми ч. 2 ст. 126 КУпАП; також, судом не було надано правової оцінки відео, яке додано до матеріалів справи, яке є неналежним доказом.
Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з приписами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Пунктом 2.1 а) Правил дорожнього руху України, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно приписів ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено відеозапис, достовірність якого з наданням належних обґрунтувань під сумнівів не поставлено, та яким підтверджується позиція сторони відповідача про те, що саме ОСОБА_1 керувала автомобілем SCODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та без права керування транспортним засобом, будучи при цьому позбавленою права керування рішенням суду, що набрало законної сили.
У контексті доводів апелянта про те, що судом не було надано правової оцінки відео, яке додано до матеріалів справи, яке є неналежним доказом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всі посилання позивача на те, що вона не порушувала ПДР адже не керувала транспортним засобом, повністю спростовані доказами, наданими представником відповідача, а також, ґрунтуються на суб'єктивних доводах/припущеннях та жодним чином не були доведені ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду. Задля доведення обставин, що позивач не порушувала правил ПДР, адже не керувала транспортним засобом, остання мала підтвердити їх достовірність та обґрунтованість, на противагу чому, відповідач надав відеозапис, який дає змогу відтворити дійсні обставини, що пов'язувались з притягненням позивача до відповідальності.
Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно посилався на норми ч. 2 ст. 126 КУпАП, колегія суддів зазначає, що таке зазначення по тексту мотивувальної частини не спростовує правильності самих висновків суду у контексті мотивування рішення, до того ж, за оскаржуваною постановою, позивача притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, що відповідає дійсним обставинам справи та фабулі.
Тож, оскільки відповідачем була доведена правомірність дій інспектора з РПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Горбатенка Д.К., постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії БАД № 720420 від 26.06.2023 є законною та не підлягає скасуванню.
При цьому, процедурних порушень, що мали б вплив на вирішення даного спору, колегією суддів не встановлено, тому, притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою є законним.
Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність оскаржуваної постанови та скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Тож, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Решта тверджень та посилань в апеляційній скарзі колегією суддів не приймається до уваги через їх необґрунтованість та непідтвердженість матеріалами справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обґрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді Кузьменко В.В.
Василенко Я.М.