01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
07 лютого 2024 року Справа № 320/6834/23
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс»
до Східного міжрегіонального управління
Державної податкової служби по роботі
з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування
податкового повідомлення-рішення,
Історія справи.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2023 № 0000290402.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Лемтранс» стверджувало, що Відповідач неправильно тлумачить зміни, внесені до Податкового кодексу України, щодо дії деяких його норм на період воєнного стану, якими дозволено платнику податків включати до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану виконати обов'язок з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач вважає, що податковим законодавством, що було чинним станом на час здійснення ним спірного декларування. не вимагалося будь-якого підтвердження неможливості складання податкових накладних, у той час, як порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, набрав чинності лише у вересні 2022 року.
Також, Позивач наполягав на тому, що підпункт 69-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не містить обов'язку платника податку сторнувати раніше сформований, відповідно до пункту 32.2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, на підставі первинних документів податковий кредит виключно на підставі відсутності в Єдиному реєстрі податкових накладних від постачальника товарів, робіт, послуг, а пов'язує необхідність коригування з додержанням постачальниками термінів реєстрації таких податкових накладних, визначеними підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, залежно від наявності у постачальника можливості виконувати свої податкові обов'язки та / або дати відновлення таких можливостей.
На переконання Позивача, у нього було беззаперечне право на декларування податкового кредиту за відсутності податкових накладних, які не складено його контрагентами ТОВ «Булат», ТОВ «Енерджиіндастрісервіс», ТОВ «Охоронна фірма «Блок», ТОВ «Інтерпромканат», оскільки він не несе юридичної відповідальності за невиконання ними покладених на них зобов'язань.
При цьому, Позивач посилався на те, що до складу податкового кредиту ним були віднесені операції із вказаними контрагентами на підставі первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій.2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на період воєнного стану законодавцем визначено пільговий податковий режим щодо складання платниками їх податкової звітності, який передбачає можливість формування відповідних показників на підставі первинних документів по операціям за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.
Суд дійшов висновку, що в контексті спірних у цій справі правовідносин невиконання контрагентами Позивача вказаного зобов'язання щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних по відповідним операціям не може бути підставою для невизнання сформованого Позивачем податкового кредиту по відповідним операціям і застосування до нього штрафних санкцій.
При цьому, суд наголосив на передчасності висновків контролюючого органу щодо спірних правовідносин та щодо поведінки Позивача і його контрагентів поза межами податкового законодавства, зокрема пільгового правового режиму, установленого на період воєнного стану в Україні.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, наполягаючи на правомірності оскаржуваного Позивачем ППР.
Апелянт зазначає, що контрагенти Позивача не повідомляли про відсутність у них можливості зареєструвати в ЄРПН податкові накладні по операціям з Позивачем, а Позивач відповідних доказів не надав.
При цьому, на переконання Апелянта, ПК України виключає можливість формування платником ПДВ податкового кредиту за відсутності зареєстрований в ЄРПН податкових накладних по відповідним операціям.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 та від 11.12.2023 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
При цьому, у своєму відзиві на скаргу Відповідача Позивач наголошує на тому, що норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України та пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України врегульовують різні питання, правила та пільги щодо формування податкового кредиту за лютий-квітень 2022 року.
6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (код ЄДРПОУ 30600592) (далі - ТОВ «Лемтранс») зареєстроване як юридична особа, є платником ПДВ та перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управлінні Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.
Основним видом діяльності Позивача за КВЕД є 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
На підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку, установленому статтею 76 Податкового кодексу України, Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Лемтранс» з ПДВ за лютий, березень, квітень 2022 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.07.2022 № 9132934430, від 11.08.2022 № 9155887131, від 11.08.2022 № 9155887191, від 20.09.2022 № 9188467910.
За результатами вказаної камеральної перевірки Відповідачем складено акт від 20.09.2022 № 338/32-00-0404-02-06-30600592, в якому встановлено, що ТОВ «Лемтранс»:
1) двічі включено податкову накладну, отриману від ТОВ «Фірма «ІНОР» від 31.03.2022 № 71 на суму ПДВ 10 259, 98 грн до складу податкового кредиту за квітень 2022 року, що призвело до завищення суми кредиту в порушення пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу України;
2) неправомірно включено до складу податкового кредиту за звітний період лютий 2022 року податкову накладну, отриману від ТОВ « 1520» на суму ПДВ 210 398, 16 грн., складену 23.02.2022 року №7, та за звітний період квітень 2022 року податкову накладну, отриману від ТОВ «Українська залізнична біржа» на суму ПДВ 1 242, 00 грн., складену 15.04.2022 року №2, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН) 15.07.2022 року, чим порушено пункту 198.6 статті 198, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України;
3) до складу податкового кредиту включено суми ПДВ у розмірі 61065, 47 грн, у тому числі за лютий 2022 року у розмірі 1 224,00 грн, за березень 2022 року у розмірі 58905,47 грн, за квітень 2022 року у розмірі 936,00 грн, по яким станом на дату складання акта камеральної перевірки не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН з контрагентами ТОВ «Булат» (сума ПДВ 1 224, 00 грн), ТОВ «Енерждиіндастрісервіс» (сума ПДВ 29 326, 30 грн), ТОВ «Охоронна фірма «Блок» (сума ПДВ 29 579, 17 грн), ТОВ «Інтерпромканат» (сума ПДВ 936,00 грн), чим порушено пункт 198.6 статті 198, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Таким чином, за висновками вказаного акта камеральної перевірки, Відповідачем встановлено заниження Позивачем ПДВ за лютий - квітень 2022 року на загальну суму 282 966, 00 грн, у тому числі: за лютий 2022 року у сумі 211 622, 00 грн, за березень 2022 року у сумі 58 906, 00 грн, за квітень 2022 року у сумі 12 438, 00 грн.
11.10.2022 Позивачем подані заперечення на такий акт камеральної перевірки за вих. № 255.
Листом від 26.10.2022 № 3459/6/36-00-04-04-02-02 «Про розгляд заперечень», Відповідач, посилаючись на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225, повідомив Позивача про відмову в задоволенні його заперечень та зазначив, що Позивачем станом на дату розгляду заперечень не надано документів, які б підтверджували неможливість ТОВ «Булат», ТОВ «Енерждиіндастрісервіс», ТОВ «Охоронна фірма «Блок», ТОВ «Інтерпромканат» виконання своїх податкових обов'язків, як платника податків.
Разом з тим, відповідачем було визнано усунутим порушення, установлене щодо формування Позивачем податкового кредиту на підставі двічі включеної податкової накладної.
На підставі акта камеральної перевірки та результатів розгляду заперечень Позивача Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2022 № 0002970402, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 272706, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 68176,50 грн, загальна сума 340 882,50 грн.
Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, Позивач подав скаргу до ДПС України від 16.11.2022 № 277.
За результатами розгляду вказаної скарги ДПС України було прийнято рішення від 11.01.2023 № 933/0/99-00-06-01-02-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.10.2022 № 0002970402 у частині віднесення скаржником до складу податкового кредиту за лютий 2022 року на суму ПДВ 210 398,16 грн за податковою накладною № 7 від 23.02.2022 ТОВ « 1520»; за квітень 2022 року на суму ПДВ 1 242 грн за податковою накладною від 15.04.2022 по ТОВ «Українська залізнична біржа» та у відповідній частині штрафних санкцій, проте в іншій частині, яка стосувалася формування податкового кредиту за відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за операціями з ТОВ «Булат», ТОВ «Енерждиіндастрісервіс», ТОВ «Охоронна фірма «Блок», ТОВ «Інтерпромканат», податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
У зв'язку з цим на підставі акта камеральної перевірки та рішення ДПС про результати розгляду скарги від 11.01.2023 № 933/0/99-00-06-01-02-06 Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12.01.2023 № 0000290402 про збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 61 066,00 грн, штрафні (фінансові) санкції на суму 15 266,50 грн, загальна сума 76 332,50 грн, яку розраховано за звітними періодами: лютий 2022 року у розмірі 1 224,00 грн, березень 2022 року у розмірі 58906,00 грн, квітень 2022 року у розмірі 936,00 грн.
9. Позивач, вважаючи таке податкове повідомлення- рішення протиправним, а свої права - порушеними, звернувся до суду з цим позовом.
10. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків, серед визначеного, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України передбачено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Пунктом 69-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:
- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;
- реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних платниками акцизного податку акцизних накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції", або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції".
У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення - рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України".
За умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом шостим цього підпункту, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.
Нараховані та сплачені або стягнуті у період з 1 серпня 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі" суми штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом шостим цього підпункту, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
При цьому платники акцизного податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей, зобов'язані:
- зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні/розрахунки коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до дня відновлення таких можливостей, або зведені акцизні накладні/розрахунки коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованого за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками);
- подати оформлені у порядку, встановленому статтею 230 цього Кодексу, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронний документ за період з 24 лютого 2022 року до дня відновлення таких можливостей із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні такого періоду та обсягу обігу пального або спирту етилового за цей період.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки після припинення або скасування воєнного стану в Україні, зобов'язані протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні:
- зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні/розрахунки коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, або зведені акцизні накладні/розрахунки коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованого за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками);
- подати оформлені у порядку, встановленому статтею 230 цього Кодексу, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або єдиний електронний документ за період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні такого періоду та обсягу обігу пального або спирту етилового за цей період.
Висновки суду апеляційної інстанції.
11. Отже, податковим законодавством регламентовано право платника на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі зареєстрований податкових накладених.
Разом з тим, на період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з ПДВ за лютий-травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
13. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що спірний податковий кредит з ПДВ був сформований Позивачем за лютий - квітень 2022 року на підставі наявних у нього первинних документів за відсутності відповідних податкових накладних, зареєстрованих його контрагентами.
Тож, враховуючи вищенаведені приписи у контексті обставин цієї справи, Позивач набув право на застосування наведеного спеціального податкового режиму, регламентованого пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
14. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Апелянтом не наведено жодних заперечень щодо відповідної первинної документації Позивача та відомостей стосовно проведення щодо спірних операцій документальної перевірки Позивача та/або його контрагентів.
15. Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги, що праву платника на формування податкового кредиту фактично кореспондує обов'язок його контрагента щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН, для реалізації якого податковим законодавством, зокрема пунктом 69-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, також визначено спеціальний правовий режим на період дії воєнного стану.
Водночас, ані до суду першої інстанції, ані під час апеляційного провадження Відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки контрагентів Позивача за спірними операціями, яка б безумовно свідчила про наявність правових підстав для його позбавлення права на податковий кредит за такими операціями.
Доводи Апелянта про, що контрагенти Позивача не повідомляли про відсутність у них можливості зареєструвати в ЄРПН податкові накладні по операціям з Позивачем, а Позивач відповідних доказів не надав, судова колегія відхиляє, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, у даному випадку обов'язок доказування покладено саме на контролюючий орган.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагентів та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні по справі ««Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним
У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», від 10 березня 2010 року у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.
16. З огляду на вищевикладене, судова колегія відхиляє як безпідставні та необґрунтовані доводи Апелянта щодо правомірності оскаржуваного Позивачем ППР.
17. Доводи Апелянта про те, що ПК України виключає можливість формування платником ПДВ податкового кредиту за відсутності зареєстрований в ЄРПН податкових накладних по відповідним операціям, судова колегія відхиляє з підстав, наведених вище.
18. Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
19. Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, згідно з частиною першою статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
20. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
21. Таким чином, апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року - без змін.
22. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 07 лютого 2024 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев