Справа № 580/11330/23 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
08 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 через звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2022 по 25.10.2023;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.03.2022 по 25.10.2023;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в повному обсязі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/3 у розмірі 523% від посадового оклад) з 01.10. по 25.10.2023 та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу та надбавки за вислугу років згідно телеграми Міністра оборони України № 248/269 від 18.01.2022 за період з 01.10. по 25.10.2023;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в повному обсязі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/3 у розмірі 523% від посадового окладу з 01.10. по 25.10.2023 та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу та надбавки за вислугу років згідно телеграми Міністра оборони України № 248/269 від 18.01.2022 за період з 01.10. по 25.10.2023;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання позивачу довідки про вартість речового майна, що належало до видачі та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 25.10.2023;
зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 25.10.2023;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за неотримане речове майно за період з 19.03.2022 по 25.10.2023;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією»;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією»;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022-2023 роки за 35 діб;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022-2023 роки у кількості 35 діб;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 27.03.2022 по 03.07.2023 та з 15.07. по 27.10.2023;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період 27.03.2022 по 03.07.2023 та з 15.07. по 27.10.2023;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 04.07. по 14.07.2023;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 04.07. по 14.07.2023;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 19.03.2022 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 19.03. по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01. по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум таз утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік шляхом визначення її розміру, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік шляхом визначення її розміру, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік шляхом визначення розміру виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік шляхом визначення її розміру виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 25 жовтня 2023 року по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 позовну заяву повернуто, з підстав застосування п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляцій скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач наголошує, що чинним процесуальним законодавством передбачена неможливість об'єднання позивачами в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства та за правилами виключної підсудності різним судам. Інших правил стосовно об'єднання та роз'єднання позовів норми Кодексу адміністративного судочинства України не містить.
Так, обов'язковою умовою повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України є порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог та неможливість їх роз'єднання судому порядку, передбаченому ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач наголошує, що у позовній заяві вказував, що пред'явлені ним позовні вимоги пов'язані із проходженням та звільненням позивача з публічної служби. Так, ним фактично оскаржуються протиправні дії відповідача щодо непризначення, ненарахування, невиплати належних йому грошових виплат, які є частинами грошового забезпечення військовослужбовців. Такі виплати передбачені підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі Законів України, що регулюють відповідні правовідносини, зокрема, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011 -XII, Кодексу Законів про Працю України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ. Право на отримання таких виплат у розмірі, визначеному законом, виникло у позивача під час проходження військової служби.
Позивач вказує, що відповідачем здійснювалось нарахування та виплата належних позивачу сум грошового забезпечення не у повному обсязі, нарахування належних позивачу сум при звільненні із військової служби було проведено відповідачем також у меншому розмірі, ніж передбачено законом.
Позивач вважає, що пред'явлені позовні вимоги є взаємопов'язаними між собою підставами виникнення та поданими доказами.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не зазначено, які саме обставини, заявлені у позові, та підстави позову є різними, не досліджено, що позивач вказує на неправильне нарахування та виплату відповідачем розміру грошового забезпечення, який впливає на визначення розміру премій, компенсацій, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпустки та інші виплати. Крім того судом першої інстанції не проаналізовано, чи є в позовній заяві основні і похідні позовні вимоги.
Позивач звертає увагу, що всі позовні вимоги, пред'явлені позовні вимоги підлягають розгляду окружним адміністративним судом та не підлягають розгляду в порядку іншого судочинства, тому, на його думку, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі є передчасними, а оскаржувана ухвала - протиправною, оскільки така винесена з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
За приписами п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За приписами ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Справи, що перебувають у провадженні адміністративного суду, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи в разі об'єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об'єднання.
Справи, об'єднані в одне провадження, роз'єднанню не підлягають.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем оскаржується бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 за період проходження позивачем військової служби з березня 2022 року по жовтень 2023 року щодо нарахування та виплати: індексації грошового забезпечення, щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби, компенсації за неотримане речове майно, одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки, додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн та 100 000 грн щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, грошового забезпечення військовослужбовця, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 25 жовтня 2023 року по день ухвалення судового рішення.
Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що у даному випадку заявлені позовні вимоги у цій справі пов'язані із проходженням та звільнення ОСОБА_1 з публічної служби.
Крім того, усі заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивачем дотримано вимоги, передбачені ст. 172 КАС України, оскільки, позовні вимоги, заявлені до одного відповідача, пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у даній справі відсутні правові підстави для повернення позовної заяви із застосуванням п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права звернення із позовною заявою, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 283, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан