П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11638/23
Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,
повний текст судового рішення
складено 18.10.2023, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Ступакової І.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ НП в Миколаївській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Миколаївській області щодо відмови у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії;
- зобов'язати ГУ НП в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» і п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 04.02.2004 року по 16.06.2007 року, з 16.06.2007 року по 28.07.2008 року, з 28.07.2008 року по 27.07.2011 року у загальній кількості 03 роки, 08 місяців, 26 дні.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що проходив службу в органах внутрішніх справ в період з 06.10.2003 року по 06.11.2015 року, а з 07.11.2015 року по теперішній час в органах Національної поліції. У вересні 2023 року позивач звернувся до відповідача з приводу зарахування у календарну вислугу років пільгову вислугу років періодів роботи на посадах оперуповноваженого та старшого оперуповноваженого карного розшуку з 04.02.2004 року по 16.06.2007 року, з 16.06.2007 року по 28.07.2008 року, з 28.07.2008 року по 27.07.2011 року з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби або один місяць служби за півтора. 01.09.2023 року відповідач відмовив у задоволенні зазначеної заяви, пославшись на те, що законодавством зазначене не передбачено.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 06.10.2003 року по 06.11.2015 року, та з 07.11.2015 року по теперішній час в Національній поліції України.
У вересні 2023 року позивач звернувся до начальника ГУ НП в Миколаївській області з приводу зарахування у календарну вислугу років пільгову вислугу років періодів роботи на посадах оперуповноваженого та старшого оперуповноваженого карного розшуку з 04.02.2004 року по 16.06.2007 року, з 16.06.2007 року по 28.07.2008 року, з 28.07.2008 року по 27.07.2011 року з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби або один місяць служби за півтора.
01.09.2023 року ГУ НП у Миколаївській області відмовило ОСОБА_1 в зарахуванні у календарну вислугу років пільгову, посилаючись на відсутність для цього правових підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних відносин законодавство не передбачає врахування вислуги років обрахованою у пільговому обчисленні для призначення пенсії, а вислуги років позивача у календарному обчисленні недостатньо для призначення йому пенсії, а тому відповідач правомірно відмовив у задоволенні заяви позивача про зарахування пільгової вислуги років у календарну вислугу років.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-XII), пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до ст.17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» визначає перелік випадків, коли вислуга років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на положення підпункту «в» пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, які діяли протягом 2001-2011 років, і передбачали, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, зокрема, час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністром внутрішніх справ.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 року були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, відповідно до яких абзац перший пункт 3 цієї постанови був викладений в такій редакції: «До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:»
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 року, і передбачала можливість зарахування пільгової вислуги саме для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Однак після таких змін, пільгова вислуга може зараховуватися лише для визначення розміру пенсії.
Суд першої інстанції цілком обґрунтовано послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31.08.2023 року у справі №200/4951/22, а саме:
«…- підпунктом «а» пункту 3 Порядку №393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
- водночас, відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку №393 (у редакції, чинній на дату звільнення, 27 червня 2022 року, та дату звернення позивача із заявою до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії, 1 листопада 2022 року) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (пункт 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
- тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року.
Враховуючи те, що станом на дату звернення позивача (1 листопада 2022 року) із заявою до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ діяла нова редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку №393, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, до вислуги років для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії…».
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на теперішній час законодавство не передбачає врахування вислуги років обрахованою у пільговому обчисленні для призначення пенсії, а вислуги років позивача у календарному обчисленні недостатньо для призначення йому пенсії, в зв'язку із чим відповідач правомірно відмовив у задоволенні заяви представника про зарахування пільгової вислуги років у календарну вислугу років.
Також суд першої інстанції з посиланням на положенням ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» вірно зазначив, що даним законом не передбачено пільгового обрахування стажу роботи в поліції, і оскільки на даний час Кабінетом Міністрів України не прийнято відповідного Порядку обчислення вислуги років у поліції, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню чинні положення постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, які передбачають врахування вислуги років, обрахованої на пільгових умовах, лише для визначення розміру пенсії.
Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія І.Г. Ступакова