П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12803/23
Перша інстанція: суддя Марин П.П.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ПФУ в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2023р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті їй суми пенсії в розмірі 163 361,84грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р. у справі №420/978/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії в розмірі 163 361,84грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р. у справі №420/978/21 і залишилася недоодержаною зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р. у справі №420/978/21 ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , про що повідомлено листом від 15.04.2021р. №6083-5471/Л-02/8-1500/21.
При цьому, як свідчить з вказаного листа, ОСОБА_2 внаслідок перерахунку була нарахована доплата пенсії за період з 5.03.2019р. по 30.04.2021р. в сумі 163 361,84грн..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.01.2023р.. За життя виплата ОСОБА_2 нарахованої суми пенсії за період з 5.03.2019р. по 30.04.2021р. в сумі 163 361,84грн. ГУ ПФУ в Одеській області не здійснена. ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про виплату нарахованої, але не виплаченої за життя її померлому чоловіку ОСОБА_2 пенсії в сумі 163 361,84грн..
Однак, ПФУ відмовило у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на відсутність підстав для здійснення такої виплати.
Позивачка вважає такі дії пенсійного органу протиправними, у зв'язку із чим звернулась до суду із відповідним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті їй суми пенсії в розмірі 163 361,84грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р. у справі №420/978/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії в розмірі 163 361,84грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р. у справі №420/978/21 і залишилася недоодержаною зв'язку з його смертю.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 073,6грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 суми пенсії у розмірі 163 361,84грн., оскільки вона звернулась до ПФУ із заявою про виплату нарахованої, але неодержаної пенсії ОСОБА_2 протягом шести місяців після його смерті, як те передбачено ч.3 ст.61 Закону №2262-ХІІ.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 призначено пенсію у разі втрати годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 з 20.02.2023р. відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 9.04.1992р..
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р. у справі №420/978/21 ГУ ПФУ в Одеській області нараховано ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 163 361,84грн., що підтверджується розрахунком на доплату пенсії, але не виплачено.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ві д18.01.2023р. (а.с.12).
26.04.2023р. ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 14.06.1980р. (а.с.14), звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про виплату належних ОСОБА_2 коштів у розмірі 163 361,84грн. (а.с.15).
Однак, листом ГУ ПФУ в Одеській області від 10.05.2023р. їй відмовлено у задоволенні вказаної заяви (а.с.16).
Позивачка не погоджується з такими діями пенсійного фонду, у зв'язку із чим звернулася в суду із відповідним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій УПФ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера унормований ст.52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що:
Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч.2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в ч.1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у ч.1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у ч.1 цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч.2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч.3 ст.52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також узгоджується зі змістом ст.1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді зокрема пенсії яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
Тобто, у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2022р. по справі №200/10269/19-а.
Крім того, за правилами ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч.2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в ч.1 статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у ч.1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у ч.1 цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч.2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Приписами п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 до шлюбу) 14.06.1980р. укладено шлюб.
26.04.2023р. ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про виплату нарахованої, але не виплаченої за життя пенсії її чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Апеляційний суд звертає увагу, що позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату нарахованої ОСОБА_2 , але неодержаної суми пенсії у розмірі 163 361,84грн., в межах шести місяців після його смерті, як те передбачено ч.3 ст.61 Закону №2262-ХІІ, у зв'язку із чим колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачка має право на отримання суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що відповідно до ч.1 ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються члени його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Згідно ст.1219 ЦК України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Отже, на думку апелянта спірні правовідносини не допускають правонаступництва, щодо виконання рішення суду в частині зобов'язання ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія виходить з наступного.
У відповідності до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як вбачається із позовної заяви, що підставою звернення позивачки до суду із позовом у даній справі стало те, що у відповідності до вимог ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 має право на отримання суми боргу пенсії, що підлягала виплаті її чоловіку, ОСОБА_2 , і залишилася недоодержаною, у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 163 361,84грн., а ГУ ПФУ в Одеській області своїм рішенням від 10.05.2023р. відмовило їй у такій виплаті.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта, оскільки предметом спору у даній справі є право позивачки на виплату недоотриманої пенсії її чоловіка в порядку визначеному ст.52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не питання щодо правонаступництва та прийняття спадщини.
У контексті оцінки доводів апеляційних скарг, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко