08 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/5785/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року (суддя Стрельнікова Н.В.) у справі №280/5785/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання лій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі мені додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період часу з 01.05.2022 року по 30.09.2022 року включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", - як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у періоди часу з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 року по 10.06.2022 року, з 11.06.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, з розрахунку: 100000 (сто тисяч) гривень на місяць, з урахуванням раніше сплачених сум.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що проходив військову службу у відповідача, та згідно його наказу у січні 2022 року був відряджений у встановленому порядку до оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". У травні-вересні 2022 року він приймав безпосередню участь у бойових діях - забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії. З огляду на це вважав, що має право на отримання у вказаний проміжок часу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. щомісячно, між тим фактично її розмір був меншим, і складав 30000 грн. щомісячно.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячної додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, за спірний період, виходячи з розрахунку розміру - 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Такі висновки суд обґрунтував тим, що безпосередня участь позивача в забезпеченні
здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у вказаному періоді, підтверджена документально, а саме довідками, в яких зазначено як період такої участі позивача так і документи, на підставі яких ці довідки видано.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Відповідач вказує на те, що підставою для виплати щомісячної додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, виходячи з розрахунку розміру - 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, є відповідні довідки, затверджених зразків, командирів частини про участь особи в таких заходах про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях чи в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Відповідач зазначав, що інформацією про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у спірному періоді, військова частина не володіє. За позицією відповідача суд першої інстанції прийняв до уваги довідки, при цьому, не дослідив документів, які визначені в довідках як підстави для їх видання. З цього приводу відповідач також вказує на те, що довідки видані не існуючою військовою частиною - «військова частина НОМЕР_2 » та підписані не уповноваженими особами.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 22.06.2021 проходив військову службу у відповідача - ВЧ НОМЕР_1 , на посаді водія інженерно-маскувального відділення інженерно-маскувального взводу інженерної роти інженерного батальйону, військове звання солдат.
Наказом військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2022 №13 позивач був відряджений до оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до с.Новотроїцьке Покровського району Донецької області.
Відповідно до наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №13 від 17.01.2022 позивач прибув до оперативно-тактичного угруповання «Схід».
Згідно із наказом командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» від 11.06.2022 №2 позивач вважається таким, що з 11.06.2022 залучений до складу оперативно-тактичного угрупування «Донецьк».
Відповідно до наказу командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» оперативно-стратегічного угрупування війсь «Таврія» від 25.05.2023 №142 позивач вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Донецьк».
Згідно наданих довідок позивач у періоди часу з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 року по 10.06.2022 року, з 11.06.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року приймав безпосередню участь в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Відповідачем не було виплачено позивачу за вказаний період збільшену до 100 000 гривень додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168.
З цих підстав позивач звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Визначаючи суть спірних відносин між сторонами, суд апеляційної інстанції виходить з того, що позивачем порушено питання про те, що відповідачем у спірних відносинах допущено протиправну бездіяльність, в частині не нарахування та не виплати додаткової винагороди за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, виходячи із розрахунку 100000грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. І, як наслідок, заявлені вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої допомоги саме виходячи із розрахунку 100000грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Таким чином, визначальним у цій справі є встановлення обставин, які б підтверджували або спростовували вказані твердження позивача щодо допущеної відповідачем протиправної бездіяльності у спірних відносинах.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»
Пунктом 1 Постанови КМУ №168 (в редакції на час прийняття) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно із пунктами 2-1, 3 Постанови КМУ№ 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022р., яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022р.
Абз.3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно із п.4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Згідно до п.5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Отже, з огляду на вказані норми можливо дійти висновку про те, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників) військових частин, в яких проходить службу військовослужбовець, які видаються у разі підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, що засвідчується Довідкою керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. У свою чергу, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.
Додатком №1 до Окремого доручення затверджено форму довідки. У довідці визначається період такої участі військовослужбовця, а також зазначаються підстави для її видання: бойові накази, журнал бойових дій, рапорти командирів підрозділів.
У спірному випадку позивач надано довідки № 2022/окп/38/208 від 10.07.2022, №2022/окп/38/478 від 04.08.2022, № 2022/окп/1324 від 20.10.2022, № 2022/окп/1322 від 20.10.2022, за підписом начальника штабу - першого заступника командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ("Донецьк") оперативного-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", видані військовослужбовцям зведеного загону підтримки, які проходять службу у військовій частині НОМЕР_1 , та які підтверджують безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії). При цьому, у вказаних довідках зазначені підстави їх видачі, зокрема, у кожній з них містяться посилання на накази командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ("Донецьк"), бойові розпорядження ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", журнали ведення бойових дій, рапорти командира зведеного загону підтримки про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеного загону підтримки.
Отже, оскільки надані довідки містили в собі інформацію, обов'язкова наявність якої передбачена Окремим дорученням і такі довідки підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях, то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000грн.
При цьому, надаючи оцінку аргументам відповідача, які наведенні останнім і в апеляційній скарзі, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що відповідач не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності видачі довідок командуванням ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ("Донецьк)", яке входить до складу ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", до якого був відряджений позивач, оскільки не є відносно них вищим органом військового управління.
З цього приводу суд першої інстанції правильно звернув увагу і на те, що жодних доказів, які б підтверджували недійсність вказаних довідок, відповідачем надано не було.
Спростовуючи доводи відповідача про те, що довідки видані неіснуюючою та неуповноваженою військовою частиною, позивач посилався на лист ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №2022/ОКП/38/214 від 23.02.2023, в якому зазначено, що військова частина є тимчасово створеним органом військового управління, яка використовує кутовий штамп та реквізити документів з позначенням «військова частина НОМЕР_2 ».
Щодо тверджень відповідача про сумнівність наданих довідок з огляду на те, що в них зазначений не лише позивач, а і інші військовослужбовці, слід зазначити те, що відповідно до п.1 Окремого доручення у разі якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь в бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку №2 до цього доручення.
Підсумовуючи викладене. суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі №280/5785/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 08.02.2024
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк