06 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/14873/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Львівської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року, (суддя суду першої інстанції Серьогіна О.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпро, в адміністративній справі №160/14873/23 за позовом приватного підприємства «Харків - Полімер» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
29.06.2022 приватне підприємство «Харків -Полімер» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UА209000/2023/100012/2 від 14.01.2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 52, 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. При цьому позивач вважає, що надані позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності вважає необгрунтованими та безпідставними. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 11.09.2023 задовольнив адміністративний позов ПП «Харків-Полімер». Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UА209000/2023/100012/2 від 14.01.2023 року. Стягнув з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ХАРКІВ-ПОЛІМЕР" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн, що складає 7684,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до даних умов поставки до митної вартості включається фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Відповідно до наданих товаросупровідних документів, відсутні відомості щодо наявності / відсутності витрат на страхування вантажу. Крім того, відсутні дані щодо завантаження товару. Імовірно вартість навантаження не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги. Таким чином, на думку відповідача, відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
13.01.2023 року позивачем до відділу митного оформлення Львівської митниці шляхом подання електронної митної декларації №23UA209230002990U6 задекларовано товар №1, а саме: Полімери етилену в первинних формах: - Поліетилен марки HDPE grade BL6200, високої густини (0,959 г/см3), в гранулах розміром 2-3мм, колір прозорий (без додавання барвників та пігментів), показник текучості розплаву(ПТР) 0,37 грам/10хв при навантаженні 2,16кгс., за ціною 1,2663 дол. США за кг, на умовах поставки FCA Вільнюс (Швентининка).
Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “НІКА” №21/09 від 10.09.2021 року.
Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) 157/12-2 від 10.01.2023 року; рахунок-проформа (Proforma invoice)157/12 від 21.12.2022 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice)157/12-2 від 10.01.2023 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 10.01.2023 року; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1)23LTVR500000002958 від 10.01.2023 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) 157/12-2 від 10.01.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару MUR: 221222/000833189 від 22.12.2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару MUR: 230103/CRE/43527 від 03.01.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 12 від 11.01.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 21/09 від 10.09.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода № 1 від 18.10.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація поставки № 13 від 21.12.2022 року; договір про надання послуг митного брокера 1811/1 від 18.11.2019 року; договір (контракт) про перевезення 031218ХП від 03.12.2018 року; інші некласифіковані документи лист б/н від 10.01.2023 року; інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 1974/22 від 16.12.2022 року; копія митної декларації країни відправлення 23LTVC0100EK011E57 від 10.01.2023 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA209230002990U6 від 13.01.2023 року.
Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.
Листом №24/02 року від 24.02.2023 року позивач надіслав митниці додаткові документи, а саме копія заявки №06/06-06 від 06.01.2023 року; копія довідки №11/01 від 11.01.2023 року; копія платіжної інструкції №2272 від 16.01.2023 року; копія акту виконаних робіт №12 від 16.01.2023 року про транспортні витрати.
14.01.2023 року Львівською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100012/2, відповідно до якого у визначенні вартості товару застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UА 100360/2023/500123 від 13.01.2023 року, де вартість подібного товару становить 1.3297 дол. США за кг.
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Сума донарахованих митних платежів становить 9564,66 грн.
З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією: №23UA209230003226U1 від 14.01.2023 року.
Не погодившись з рішенням та діями відповідача ПП «ХАРКІВ-ПОЛІМЕР» звернулось до суду з адміністративний позовом про скасування рішення про коригування митної вартості.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, обґрунтованих сумнівів у митній вартості товару не було, тому рішення коригування митної вартості є протиправним.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Встановлені обставини справи свідчать, що для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) 157/12-2 від 10.01.2023 року; рахунок-проформа (Proforma invoice)157/12 від 21.12.2022 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice)157/12-2 від 10.01.2023 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 10.01.2023 року; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1)23LTVR500000002958 від 10.01.2023 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) 157/12-2 від 10.01.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару MUR: 221222/000833189 від 22.12.2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару MUR: 230103/CRE/43527 від 03.01.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 12 від 11.01.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 21/09 від 10.09.2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода № 1 від 18.10.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація поставки № 13 від 21.12.2022 року; договір про надання послуг митного брокера 1811/1 від 18.11.2019 року; договір (контракт) про перевезення 031218ХП від 03.12.2018 року; інші некласифіковані документи лист б/н від 10.01.2023 року; інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 1974/22 від 16.12.2022 року; копія митної декларації країни відправлення 23LTVC0100EK011E57 від 10.01.2023 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA209230002990U6 від 13.01.2023 року.
Листом №24/02 року від 24.02.2023 року позивач надіслав митниці додаткові документи, а саме копія заявки №06/06-06 від 06.01.2023 року; копія довідки №11/01 від 11.01.2023 року; копія платіжної інструкції №2272 від 16.01.2023 року; копія акту виконаних робіт №12 від 16.01.2023 року про транспортні витрати.
Отже, позивачем надано до митного органу всі необхідність документи для визначення митної вартості товару, зокрема стосовно транспортування товару, вони не мали розбіжності та в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товару.
Так, відповідно до Специфікації №13 від 21.12.2022 року товар постачався на умовах поставки FCA Вильнус, Литва. Декларантом також надано транспортно - експедиційний договір від 03.12.2018, укладений між ПП «ХАРКІВ -ПОЛІМЕР» та ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.1 Договору перевезення експедитор від свого імені та в інтересах і за рахунок замовника здійснити організацію доставки вантажів в міжнародних сполученнях і/або по Україні, залучаючи до здійснення перевезень третю сторону - перевізника.
Пунктом 4.1 Договору псторони погожили, що вартість вказаних послуг визначається за згодою сторін на кожне окреме перевезення і вказується в транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною Договору, Сума включає в себе вартість послуг з перевезення та винагороду Експедитору.
Заявкою №06/06-06 від 06.01.2023 сторони погодили перевезення за маршрутом Швентининкай (Литва) - Дніпро (Україна) на загальну вартість 77 000 грн.
Таким чином, заявка містить остаточну вартість перевезення товару з урахуванням навантаження, розвантаження та винагороди експедитора.
Рахунком №12 від 11.01.2023 сторони погодили транспортні послуги місто завантаження Швенининкай (Литва) - п/п Рава Руська, а/м ДАФ 1623КН/ НОМЕР_1 складає 50 000 грн., транспортні послуги за маршрутом п/п Рава Руська - м. Дніпро, а/м ДАФ 1623КН/ НОМЕР_1 складає 27 000 грн. Рахунок №12 та Заявка №06/06-06 від 06.01.2023 мають посилання на договір перевезення.
Відповідно до довідки 11/01 від 11.01.2023 транспортні послуги сладають 77 000 грн.
Станом на день поставки товару, строк оплати за договором перевезення не настав.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Отже, рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в адміністративній справі №160/14873/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай