Справа № 522/14188/20
08 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса, третя особа: Міністерство оборони України про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 р. у справі №522/14188/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, третя особа Міністерство оборони України про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса щодо не направлення документів до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України для вирішення питання щодо надання для постійного проживання шляхом виключення із числі службового жила Міністерства оборони України квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ; зобов'язано Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса підготувати та направити до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України документи для вирішення питання щодо надання для постійного проживання шляхом виключення із числі службового жила Міністерства оборони України квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 . В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №522/14188/20 від 19.06.2023 р. апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 - без змін.
02.08.2023 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 522/14188/20.
31.01.2024 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 р. у справі №522/14188/20.
В обґрунтування заяви зазначає, згідно інформації АСВП про виконавче провадження 11.09.2023 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження, винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Однак, жодних документів, які свідчили б про виконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 р., та процесуальних рішень державного виконавця за наслідками такого виконання, в матеріалах виконавчого провадження відсутні. Згідно відповіді Міністерства оборони України вих. № 370/2/18387 від 29.12.2023 р. матеріали щодо забезпечення ОСОБА_1 житлом для постійного проживання шляхом виключення його із числа службового житла Міністерства оборони України за адресою: АДРЕСА_2 не надходили. Тобто, рішення суду від 03.03.2023 р. навмисно не виконується. Просить встановити судовий контроль за виконання судового рішення із встановленням терміну для надання відповідного звіту.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд враховує наступне.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначені ст.382 КАС України.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Судом встановлено, що 04.12.2023 р. представник стягувача звернулася до Приморського відділу ДВС м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою про зміну назви боржника Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси на Одеське квартирно-експлуатаційне управління. Проте, згідно інформації АСВП про виконавче провадження 11.09.2023 державним виконавцем відкрито виконавче провадження, винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. (копія додається) Жодних документів, які свідчили б про виконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 р., та процесуальних рішень державного виконавця за наслідками такого виконання, в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
12.11.2023 р. представник стягувача надіслала адвокатський запит до Міністерства оборони України, в якому просила повідомити чи надходили документи від Одеського квартирно-експлуатаційного управління до Міністерства оборони України чи його підпорядкованих підрозділів (Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України тощо), уповноважених на вирішення питання щодо надання для постійного проживання шляхом виключення із числа службового житла Міністерства оборони України квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та рішення, прийняті за результатами їх розгляду.
Листом від 29.12.2023 р. вих. № 370/2/18387 Міністерство оборони України повідомило, що матеріали щодо забезпечення ОСОБА_1 житлом для постійного проживання шляхом виключення його із числа службового житла Міністерства оборони України за адресою: АДРЕСА_2 не надходили.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп.24-27, від 13.06.2006 р., пп.18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011 р.).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 р., "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р., "Шаренок проти України" від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26.04.2005 р., та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19.02.2009 р.).
Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду 03.03.2023 р. у справі №522/14188/20 набрало законної сили 19.06.2023 р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 р., окрім іншого, зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса підготувати та направити до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України документи для вирішення питання щодо надання для постійного проживання шляхом виключення із числі службового жила Міністерства оборони України квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .
В той же час, згідно листа від 29.12.2023 р. вих. № 370/2/18387 документи для вирішення питання щодо надання для постійного проживання шляхом виключення із числі службового жила Міністерства оборони України квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеса до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України не направлено.
З огляду на зазначене, вбачається, що відповідачем не виконується рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 р., яке набрало законної сили 19.06.2023 р., а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача та встановлення судового контролю.
Керуючись ст.ст.248, 256, 295, 382 КАС України, суд -
ухвалив:
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 р. у справі № 522/14188/20 задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 р. у справі № 522/14188/20.
Зобов'язати Одеське квартирно-експлуатаційне управління (колишня назва Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса) протягом тридцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 03.03.2023 р. у справі № 522/14188/20.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І.Бездрабко