Справа № 320/45615/23
08 лютого 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ43314918, місце знаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 05 лютого 2024 року надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Відділу при сумового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918, місце знаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язати вчинити певні дії.
До позовної заяви позивачем було подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
На обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою і не отримує доходів, що підтверджено довідкою від 16.09.2022 року № 3004-50021377297 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відомостей з Держреєстру від 06.06.2023 року про відсутність доходів. Таким чином, отримувані позивачем кошти в сумі 2000,00 грн на місяць для харчування є не достатніми для сплати судового збору.
А тому з урахуванням ч.1 ст. 133 КАС України, просить звільнити його від сплати судового збору за подачу цього позову.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи вказані приписи закону та те, що предметом позову є захист соціальних прав позивача, та те, що, позивач є внутрішньо переміщеною особою,суд вважає наведені позивачем обставини є обґрунтованими підставами для визнання неспроможності позивача сплатити судовий збір до подачі позову.
Проте, надані суду докази та наведені доводи не є достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, з метою забезпечення доступу до правосуддя та дотримання необхідного балансу між правами позивача та відповідача, задля дотримання рівності сторін перед законом та судом, та з урахуванням того, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, суд дійшов висновку, щодо необхідності позивачу відстрочення сплати суми судового збору з метою запобігання порушення самої сутності права на допуск до правосуддя.
Надана правова оцінка ґрунтується на загальних принципах Європейського суду з прав людини, сформованих з цього питання, а саме: право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. TheUnitedKingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29 липня 1998 року, ReportsofJudgmentandDecisions 1998-V, с. 1867, параграф 37) (Мельник проти України, рішення від 28 березня 2006 року, п. 22).
Як вбачається з позовних вимог, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 1 січня 2023 року 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 2684 гривні.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1073,60 грн, яка належить відстроченню до ухвалення рішення по справі.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 2,6,133,243,294 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд
1. У клопотанні позивача про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.
2. Відстрочити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ) сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. у справі № 320/45615/23 до ухвалення судового рішення у справі.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст.293,295 КАС України, з урахуванням п.15.5. п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Cуддя Л.Р. Юхтенко