Справа № 420/33650/23
08 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 04 грудня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ), в якій позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 25.01.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 25.01.2017 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.01.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.01.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2016 роки.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2016 роки.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2018 роки.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 07 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 20.12.2013 року по 25.01.2017 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та з 25.01.2017 року по 02.08.2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 .
02.08.2018 року наказом командира військової частини НОМЕР_4 №272 - ОС його було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
Позивач зазначає, що у день виключення його зі списків особового складу, з ним не було проведено усіх необхідних розрахунків.
Так, позивач зазначає, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_2 та військовою частиною НОМЕР_4 здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року взагалі не виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Позивач зазначив, що з метою вирішення спору, 16.10.2023 року він звернувся до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_4 з проханням нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Позивач зазначив, що він отримав відповідь від військової частини НОМЕР_4 , але його вимоги не були задоволені.
Також позивач вважає, що він має право на розрахунок індексації грошового забезпечення з визначенням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, оскільки за спірний період останнім підвищенням розмірів посадових окладів військовослужбовців було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 рік включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації, позивач зазначає, що на його думку він має право на застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу З, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, для чого необхідно з'ясувати розмір його грошового забезпечення за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, позивач зазначає, що згідно з пп. 2 п. 1 ПКМ України від 22.09.2010 р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» зі змінами та доповненнями (далі - постанова №889) військовослужбовцям Державної прикордонної служби встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - ЩДГВ) в наступних розмірах: з 01.04.2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення; з 01.09.2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення; з 01.01.2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 % місячного грошового забезпечення; з 01.04.2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 % місячного грошового забезпечення; з 01.07.2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та інші виплати, які обчислюються від грошового забезпечення.
Зазначена позиція позивача узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.05.2019 року у справі №820/5285/17.
Таким чином, на думку позивача, ЩДГВ, яка була включена до складу грошового забезпечення, повинна враховуватися при виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2013 - 2017 роки, враховуючи висновок Верховного Суду викладеному в постанові від 10.05.2019 року справа №820/5285/17.
Щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2018 роки, обчисливши їх розмір без врахування індексації грошового забезпечення, позивач зазначив, що йому було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки, виходячи із його грошового забезпечення без урахування індексації грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а тому, оскільки до дня звільнення індексація повинна нараховуватись і виплачуватись позивачу, що не заперечується військовою частиною НОМЕР_4 , тому підстави вважати такі виплати (індексацію) одноразовими видами грошового забезпечення відсутні, а відтак Відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті мені одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2018 роки.
До суду 27 грудня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву від військової частини НОМЕР_2 (вхід. № ЕС/20121/23), відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити, посилаючись на те, що починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Поряд з цим, представник відповідача зазначив, що відповідні зміни до Порядку №1078 були внесені постановою КМУ №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», та пунктом першим вказаної Постанови №1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 року посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців, та зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року у зв'язку з набранням чинності постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцю з січня 2016 по березень 2018 року.
На думку представника відповідача, застосування підходу, коли базовим місяцем встановлюється січень 2008 року створює ситуацію, за якої обрахунок та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється з врахуванням суми індексів інфляції, які вже було враховано при обрахунку та виплаті індексації грошового забезпечення до 30.11.2015, що не є належним та обґрунтованим, оскільки механізм підвищення грошових доходів населення у такому випадку вже застосовано.
За таких умов, з врахуванням п.5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013) представник відповідача вважає об'єктивно вірними та справедливими дії прикордонного загону щодо індивідуального встановлення останнього місяця підвищення посадового окладу військовослужбовця та застосування його як базового для обрахунку індексації грошового забезпечення.
На думку представника відповідача, питання про те, який базовий місяць був використаний відповідачем при нарахуванні індексації є виключно повноваженнями НОМЕР_6 прикордонного загону, а тому підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням бажаного ним базового місяця відсутні.
Також представник відповідача зазначає, що військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Позивач наказ про виключення його зі списків особового складу військової частини при розгляді цієї справи не оскаржує та не оскаржував раніше, з рапортом (заявою) про невиключення його зі списків особового складу військової частини без нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату індексації не звертався, що дає підстави вважати, що він фактично погодився з визначеними йому грошовими виплатами, зазначеними у наказі.
Також, представник відповідача звернув увагу, що згідно з розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 № Т/116-1743 виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв'язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України. Відповідно до розпорядження голови Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв'язку із звільненням з військової служби. З огляду на наведене представник вважає, що у відповідача відсутні підстави для нарахування позивачу індексації.
Щодо врахування щомісячної додаткової винагороди при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення, представник відповідача зазначив, що щомісячна додаткова винагорода, передбачена постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, оскільки має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення.
Також додатково представник відповідача зазначив, що щомісячна додаткова винагорода почала виплачуватись з лютого 2016 року, тому ніяк не може включатися з 2014 року, адже закон зворотної дії в часі не має.
Окрім цього представник відповідача звернув увагу, що відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). В редакцію ст. 233 КЗпП України зміни були внесені Законом № 2352-ІХ, який набрав чинності 19.07.2022, і не передбачає зворотної дії у часі.
До суду 28 грудня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву від військової частини НОМЕР_4 (вхід. № 47190/23), відповідно до якої представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, з огляду на таке.
Щодо базового місяця січень 2008 року представник відповідача зазначає, що аналіз вимог законодавства до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та після нього, доводить, що до зазначеного набрання чинності в січні 2016 року діяли положення, які визначали, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації враховувалися будь-які зміни в бік підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, як наприклад зміна окладу за військовим званням чи надбавки за вислугу років, а не тільки збільшення посадового окладу.
З урахуванням цього представник відповідача зазначив, що у ОСОБА_1 згідно з наявних особових карток та архівних відомостей виплаченого грошового забезпечення, які стосувались саме проходження служби позивачем, в період з 2017 року по 2018 рік змінювався розмір грошового забезпечення за рахунок основних його складових, який впливає безпосередньо на встановлення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення, а саме: базовими місяцями були лютий 2017 року у зв'язку з підвищенням посадового окладу та березень 2018 року у зв'язку з підвищенням посадового окладу.
Також представник відповідача зазначив, що згідно з офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 2018 року 100,0%, в липні 2018 року 99,3%, в серпні 2018 року 100,0%, в вересні 2018 року 101,9%, в жовтні 2018 року 101,7%. Отже, за офіційними даними Державної служби статистики України у березні 2018 року щодо лютого того ж року індекс споживчих цін становив 101,1 відсотки, а поріг індексації розрахований наростаючим підсумком з 1 березня 2018 року до листопада 2018 року включно не перевищив 103 відсотки.
Таким чином, оскільки величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, то відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення не проводиться.
За змістом позовної заяви, позивач стверджує, що НОМЕР_7 прикордонний загін усупереч приписам пункту Порядку №1078 з 1 березня 2018 року не виплачував йому фіксовану суму індексації грошового забезпечення.
Але представник відповідача звертає увагу, що Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 1 березня 2018 року до 30 квітня 2021 року) не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації".
Зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку №1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у справі №600/524/21-а від 09.06.2022 року, у постанові від 15.06.2022 у справі № 520/4061/21.
Щодо виключного переліку визначеного законодавством, що включається
при розрахунку допомоги на оздоровлення, представник відповідача зазначив, що відповідно до положень Інструкції 425, індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3.7.4 Розділу III Інструкції 425 розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до абз. 2 пункту 3.7.4 Розділу Інструкції 425 військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається допомога для оздоровлення, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.
Тобто перелік виплат, які включаються для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення є вичерпний та до нього індексація грошового забезпечення не включається.
Від позивача не надходила відповідь на відзив.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України.
Сторони не заперечують, що позивач з 20.12.2013 року по 25.01.2017 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та з 25.01.2017 року по 02.08.2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 .
Так, відповідно до витягу з наказу Начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.08.2018 року №272 - ОС майора ОСОБА_1 , звільненого в запас Збройних Сил України, виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.
Позивач зазначив, що у день виключення його зі списків особового складу, з ним не було проведено усіх необхідних розрахунків.
Так, у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_2 та військовою частиною НОМЕР_4 здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року взагалі не виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 16.10.2023 року звернувся до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_4 з проханням нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018року.
На свою заяву позивач отримав лист від НОМЕР_7 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 12.11.2023 року, в якому повідомлено про відсутність підстав для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця 2008 року. Стосовно розміру допомоги на оздоровлення відповідач зазначив, що її розмір визначається виходячи посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород). Стосовно перерахунку одноразової допомоги при звільненні відповідач зазначив, що також при її обчисленні застосовуються виключно щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород). Тому відсутні підстави для здійснення перерахунку.
Судом досліджено довідки про розмір не виплаченої індексації за 2015-2017 роки; щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 року по 02.08.2018 року у військовій частині НОМЕР_4 , архівна відомість за 2017, 2018 роки, особові картки позивача за 2016,2017,2018 роки.
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, суд зазначає таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
Предметом спору є саме бездіяльність відповідачів у нарахуванні та виплати індексації грошового забезпечення із застосуваннями місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Надаючи оцінку доводам і запереченням сторін з порушеного питання, суд виходить із застосування норм права таким чином.
Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо визначення базового місяця січень 2008 року є правомірними.
Встановлений абз. 2 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» початок для обчислення індексу споживчих - січень 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 не змінює порядок застосування п. 5 Порядку № 1078 для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки, як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 не внесені зміни до відповідного нормативно-правового акту щодо збільшення тарифних ставок військовослужбовців.
З огляду на те, що у спірний період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року у період дії п. 5 Порядку № 1078 в редакції від 01.12.2015 року, останнє підвищення посадового окладу військовослужбовців було у січні 2008 року, саме січень 2008 року має бути базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період.
Враховуючи наведені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 25.01.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 25.01.2017 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.01.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.01.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, є правомірними та належать задоволенню.
Посилання відповідача на розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 № Т/116-1743, відповідно до якого виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв'язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України, судом відхиляються, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», який має вищу юридичну силу, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.
Стосовно доводів відповідача - військової частини НОМЕР_2 щодо застосування тримісячного строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 року, внесено зміни до ст. 233 КЗпП, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, з урахуванням внесених змін до ст. 233 КЗпП України, виключно з 19 липня 2022 року строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з цим спірні правовідносини виникли до 19 липня 2022 року, що надає право позивачу на звернення до суду без обмеження строку.
Стосовно позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі; зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі, суд зазначає таке.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 п. 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1--1 цього Порядку.
Тобто, з абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення доходу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку дорівнює 0.
Якщо розмір підвищення доходу військовослужбовця є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення окладу.
Таким чином, Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Дослідивши архівну відомість з січня 2018 року по грудень 2018 року позивача, суд встановив, що у лютому 2018 року позивачу нараховано 13579,61 грн, до видачі 13375,92 грн, у березні 2018 року нараховано 14482, 78 грн, до видачі - 14265,54 грн.
Таким чином, грошовий дохід внаслідок підвищення посадових окладів змінився на: 14482, 78 грн -13579,61 грн= 903,17 грн.
Величина приросту індексу споживчих цін - 253, 3 %. Прожитковий мінімум у березні 2018 року - 1762 грн. Сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762, 00 грн. *253, 30 % =4463, 15 грн.
4463, 15 грн. - 903,17 грн. = 3559,98 грн.
Отже, розмір підвищення доходу в березні 2018 року позивача є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а тому суд доходить висновку, що позивач має право на отримання суми індексації - різниці, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
Тому, суд доходить висновку, що відповідачем була допущена протиправна бездіяльність у нарахуванні і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року відповідно до абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
За таких обставин суд доходить висновку, що зазначені позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 у нарахуванні та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року відповідно до абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язання військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року відповідно до абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Стосовно позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2016 роки; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2016 роки, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.
Згідно із положеннями пунктів 2 - 4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 3 статті 15 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 (чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року).
Пунктом 1.2 Інструкції № 425 було встановлено: до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції № 425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно із пунктом 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (далі Інструкція № 73, яка була чинною на час існування спірних правовідносин), визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений) (пункт 3 Інструкції № 73).
Пунктом 8 Інструкції № 73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Спірним питанням у цій справі є врахування/неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889 у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги на оздоровлення.
З особистої картки грошового забезпечення з січня 2016 року по грудень 2016 року позивача, суд встановив, що позивачу виплачувалась щомісячна грошова винагорода у період з 01.02.2016 року по 29.02.2016 року 25 %, з 01.03.2016 року по 30.04.2016 року 32 %, з 01.05.2016 року 60 % по грудень 2016 року, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.
Також відповідно до вказаної особистої картки грошового забезпечення за 2016 рік суд встановив, що у вересні 2016 року позивачу була виплачена грошова допомога на оздоровлення.
При цьому, до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення допомоги на оздоровлення у 2016 рік не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 889, що не заперечувалося також представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 вказується, що зі змісту постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Крім того, у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок допомоги на оздоровлення, представник відповідача посилається на Інструкції № 73 та № 425.
Проте, застосовуючи наведену Інструкцію № 73 як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
В свою чергу, встановлення підзаконним нормативно - правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Отже при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова № 899, а не Інструкції № 73 та № 425 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, оскільки структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах по даній справі розрахунок допомоги на оздоровлення позивача мав проводитися відповідачем з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 899, яку позивач отримував під час проходження військової служби, проте відповідачем протиправно не було її враховано.
Разом з цим суду не надано докази нарахування та виплати щомісячної грошової винагороди у 2014 та 2015 рока та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за ці роки.
Тому, позовні вимоги належать задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016 рік та зобов'язання військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016 рік.
В решті позовних вимог суд дійшов висновку, що слід відмовити, оскільки суду не надані докази щодо виплати позивачу щомісячної грошової винагороди у 2014 та 2015 рока та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за ці роки.
Стосовно позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди; зобов'язати військову частину НОМЕР_4 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, суд зазначає таке.
Відповідно до архівної відомості з січня 2017 року по грудень 2017 року позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна грошова винагорода 1 % за період березень 2017 року по грудень 2017 року щомісячно.
Також відповідно до вказаної архівної відомості суд встановив, що у вересні 2017 року позивачу була нарахована та виплачена грошова допомога на оздоровлення.
Відповідач визнає, що при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення не була врахована щомісячна грошова винагорода, що з наведених вище обґрунтувань та підстав є протиправною бездіяльністю відповідача.
Тому враховуючи встановлені судом обставини та враховуючи вище приведений судом аналіз норм права, що регулюють питання обчислення грошової допомоги на оздоровлення, суд доходить висновку, що позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди; зобов'язати військову частину НОМЕР_4 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, є правомірними та належать задоволенню.
Стосовно позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2018 роки; зобов'язати військову частину НОМЕР_4 здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Крім того, п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців та поліцейських як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
З урахуванням викладених норм права суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення як невід'ємна частина грошового забезпечення має бути включена складу грошового забезпечення, з якого позивачу повинна бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення.
Матеріалами справи підтверджено, що військовою частиною НОМЕР_4 позивачу була виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2017 рік у вересні 2017 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_7 прикордонного загону державної прикордонної служби України від 02.08.2018 року № 272-ОС «Про особовий склад» наказано позивачу виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 21 повний календарний рік служби у сумі 151674,60 грн, та зазначено, що матеріальну допомогу на оздоровлення за 2018 рік отримав.
За таких встановлених судом обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення за 2017 - 2018 роки та зобов'язання військову частину НОМЕР_4 здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення за 2017 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Разом з цим в частині позовних вимог, що стосуються виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення, суд доходить висновку, що слід відмовити, оскільки військовою частиною НОМЕР_4 не виплачувалась позивачу грошова допомога на оздоровлення за 2016 рік.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову частково не довели, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за період з 01.12.2015 року по 25.01.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 25.01.2017 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням здійснених виплат.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за період з 26.01.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 26.01.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням здійснених виплат.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) у нарахуванні та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року відповідно до абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.08.2018 року відповідно до абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016 рік, з урахуванням здійснених виплат.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди виплаченої у 2017 році.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди виплаченої у 2017 році, з урахуванням здійснених виплат.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення за 2017 - 2018 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення за 2017 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
В інший частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко