Справа № 420/33351/23
08 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000209/2 від 15.11.2023 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що 01.06.2020 р. між SAKRA EMTAS DIS TIC. LTD. STI та ТОВ "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" укладено контракт № 2020-01-01, на підставі якого позивачу поставлено товар. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв'язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UA500020/2023/000661 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2023 р. № UA500020/2023/000209/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою від 01.12.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
18.12.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 14.11.2023 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № 23UA500020015002U5. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Так, наданий платіжний документ, що повинен стосуватися товару, не містить посилання на поставку, що розглядається, проте містить посилання на Customs declar. 23UA500020004763U7 від 08.04.2023 р. на суму оплати 33143,98 USD. Згідно п.3 контракту (умови і строки поставки) від 01.06.2020 р. № 2020-01-01 покупець повинен зробити 100 % передоплату за товар згідно інвойсу від 10.11.2023 р. № ЕХР2023000000324, вказана оплата не підтверджена, що не дає змоги підтвердити факт виконання п.3 даного контракту. У документі, що підтверджує вартість перевезення від 13.11.2023 р. № 13/11/2023-01 та у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 13.11.2023 р. № СА-0390 відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу. В автотранспортній накладній CMR від 10.11.2023 р. № 9005 фактичний перевізник інший, ніж в договорі на перевезення № 18/02/13 від 18.02.2023 р., який укладено з ПП "Савікон". У зв'язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно ст.254 МК України. 15.11.2023 р. декларантом надано лист відповідь з додатками: договір перевезення вантажів автотранспортом від 01.11.2022 р. № 01/11//22. Отже, декларантом не подано усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.
18.12.2023 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність викладених у ньому обставин, оскільки вони жодних чином не спростовують доводи позивача.
Ухвалою від 04.01.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.06.2020 р. між SAKRA EMTAS DIS TIC. LTD. STI (Продавець) та ТОВ "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" (Покупець) укладено контракт № 2020-01-01, за умовами якого Продавець продає та відвантажує, а Покупець купує та приймає вироби для систем опалення, твердопаливні котли, панельні радіатори на базових умовах ЕХW Sakarya, Туреччина у відповідності до Інкотермс 2010. Умови поставки можуть бути змінені, про що Продавець зазначає у відповідномі інвойсі на кожну окрему поставку. Виробником товару є компанія "Sakra Panel Sanayi ve Ticaret A.S", Туреччина (п.п.1.1, 1.2 контракту).
Пунктами 2.1, 2.2 контракту встановлено, що ціни на товари зазначаються в інвойсах, які видаються на кожну партію товару. Вартість упаковки входить в ціну товару і відповідно у вартість контракту, що підтверджується інвойсом на кожну партію поставленого товару.
Згідно п.п.3.1, 3.2 контракту Покупець здійснює 100 % передплату за товар або за умовами, прописаними в інвойсі. За погодженням сторін оплата за товар може здійснюватися Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця шляхом банківського переводу з відстрочкою платежу на 5 календарних місяців з дати відвантаження товару.
10.11.2023 р. сторонами укладено додаткову угоду № 17 до контракту від 01.06.2022 р. № 2020-01-01, відповідно до якої сторони погодили, що оплата за товар згідно інвойсу № ЕХР2023000000324 від 10.11.2023 р. може здійснюватися з відстрочкою платежу до 6 календарних місяців з дати отримання товару.
На виконання умов контракту SAKRA EMTAS DIS TIC. LTD. STI поставлено ТОВ "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" товар, а саме: № 1 - вироби з чорних металів, радіатори зі сталі для центрального опалення з неелектричним нагрівом в комплекті з кріпленням, для побутового водопостачання.
14.11.2023 р. декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UА500020015002U5. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 10.11.2023 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 10.11.2023 р. № ЕХТ2023000000324; автотранспортну накладну від 10.11.2023 р. № 9005; сертифікат про походження товару від 10.11.2023 р. № Z 0998198; банківський платіжний документ, що стосується товару від 09.08.2023 р. б/н; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортне-експедиційні послуги від 13.11.2023 р. № СА-0390; документ, що підтверджує вартість перевезення від 13.11.2023 р. № 13/11/2023-01; прейскурант (прайс-лист) від 10.11.2023 р. б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.06.2022 р. № 2020-01-01; додаткова угода до зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2023 р. № 17; договір (контракт) про перевезення від 18.02.2013 р. № 18/03/13; акт про зважування від 14.11.2023 р.; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 р. № 23410700ЕХ00009672.
За результатами перевірки МД № 23UА500020015002U5 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 14.11.2023 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.
15.11.2023 р. позивачем надано договір перевезення вантажів автотранспортом від 01.11.2022 р. № 01/11/22 та повідомлено, що інші документи надаватися не будуть.
15.11.2023 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000209/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 2,63 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,6862 дол. США за кг нетто.
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) наданий платіжний документ, що повинен стосуватися товару, не містить посилання на поставку, що розглядається, проте містить посилання на Customs declar. 23UA500020004763U7 від 08.04.2023 р. на суму оплати 33143,98 USD; 2) згідно п.3 контракту (умови і строки поставки) від 01.06.2020 р. № 2020-01-01 покупець повинен зробити 100 % передоплату за товар згідно інвойсу від 10.11.2023 р. № ЕХР2023000000324, вказана оплата не підтверджена, що не дає змоги підтвердити факт виконання п.3 даного контракту; 3) у документі, що підтверджує вартість перевезення від 13.11.2023 р. № 13/11/2023-01 та у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 13.11.2023 р. № СА-0390 відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу. В автотранспортній накладній CMR від 10.11.2023 р. № 9005 фактичний перевізник інший, ніж в договорі на перевезення № 18/02/13 від 18.02.2023 р., який укладено з ПП "Савікон". У зв'язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. 15.11.2023 р. декларант листом повідомив що інших документів надано не буде, та надав договір перевезення вантажів автотранспортом від 01.11.2022 р. № 01/11/22. Декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та не спростовані наявні розбіжності. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить по товару № 1 - 2,63 дол. США за кг нетто (МД від 08.02.2023 р. № UA805020/2023/01106, МД від 30.03.2023 р. № UA408020/2023/22473, МД від 15.07.2023 р. № UA408020/2023/043615), ніж заявлено декларантом 1,6862 дол. США за кг нетто.
Вважаючи дане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності:
- наданий платіжний документ, що повинен стосуватися товару, не містить посилання на поставку, що розглядається, проте містить посилання на Customs declar. 23UA500020004763U7 від 08.04.2023 р. на суму оплати 33143,98 USD;
- згідно п.3 контракту (умови і строки поставки) від 01.06.2020 р. № 2020-01-01 покупець повинен зробити 100 % передоплату за товар згідно інвойсу від 10.11.2023 р. № ЕХР2023000000324, вказана оплата не підтверджена, що не дає змоги підтвердити факт виконання п.3 даного контракту;
- у документі, що підтверджує вартість перевезення від 13.11.2023 р. № 13/11/2023-01 та у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 13.11.2023 р. № СА-0390 відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу, а в автотранспортній накладній CMR від 10.11.2023 р. № 9005 фактичний перевізник інший, ніж в договорі на перевезення № 18/02/13 від 18.02.2023 р., який укладено з ПП "Савікон";
- не надано на вимогу митного органу виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копії митної декларації країни відправлення.
З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення разом з митною декларацією декларантом надавався інвойс від 10.11.2023 № EXP2023000000324, в якому міститься інформація про товар який поставляється, продавця та покупця товару, вартість товару, що в сукупності з іншими документами дозволяє ідентифікувати господарську операцію. При цьому кількість та найменування товару співпадають з відомостями зазначеними у пакувальному листі від 10.11.2023 р., який також надавався до митного оформлення. Зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, визначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Твердження відповідача про те, що наданий платіжний документ не містить посилання на поставку, що розглядається, та не відповідають вантажному відправлення суд не бере о уваги, так як платіжний документ від 09.08.2023 р. на суму 33143,98 USD наданий позивачем на підтвердження довготривалої співпраці ТОВ "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" з постачальником - SAKRA EMTAS DIS TIC. LTD. STI та сплату коштів за попередні поставки за контрактом від 01.06.2020 р. № 2020-01-01.
При цьому, додатковою угодою від 10.11.2023 р. № 17 до контракту від 01.06.2020 р. № 2020-01-01, яка також надавалась до митного оформлення, визначено, що оплата за товар згідно інвойсу № ЕХР2023000000324 від 10.11.2023 р. може здійснюватися з відстрочкою платежу до 6 календарних місяців з дати отримання товару.
Тобто, на дату здійснення митного оформлення товару не настали строки розрахунків за поставлений товарі, а наданий до митного оформлення платіжний документ від 09.08.2023 р. підтверджує виконання позивачем своїх зобов'язань з оплати товару з відстрочкою за попередні поставки товару за договором від 01.06.2020 р. № 2020-01-01.
Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17 зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 р. у справі № 420/18880/21.
При цьому, в постанові від 11.06.2019 р. у справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
З огляду на викладене, вищевказані зауваження відповідача є недоречними.
Щодо посилання відповідача на відсутність належних документів на перевезення товарів, то суд зауважує, що позивачем для митного оформлення надавалися автотранспортна накладна від 10.11.2023 р. № 9005, договір транспортного експедирування від 18.02.2013 р. № 18/02/13, договір про перевезення вантажів автотранспортом від 01.11.2022 р. № 01/11/22, рахунок від 13.11.2023 р. № СА0390, довідку про транспортні витрати від 13.11.2023 р. № 13/11/20230-01.
Так, згідно рахунку від 13.11.2023 р. № СА-0390 сума на оплату складає 180000 грн., з яких: транспортне перевезення за межами митного кордону України за маршрутом Sakarya Turkey - митний кордон України - 150000 грн., організація транспортно-експедиторського обслуговування, автоперевезення митний кордон України - Гостомель, Україна - 25000 грн., ПДВ - 5000 грн.
Відповідно до довідки від 13.11.2023 р. № 13/11/2023-01 транспортні витрати по доставці вантажу згідно CMR 9005, інвойсу № ЕХР2023000000324 по маршруту Sakarya Turkey - митний кордон України (включаючи витрати з навантаження та розвантаження) складають 150000 грн. Організація транспортно-експедиторського обслуговування, автоперевезення за маршрутом митний кордон України - Гостомель, Україна складають 30000 грн.
включаючи витрати з навантаження та ( Вказані документи не містять розбіжностей та у них відображені всі необхідні відомості щодо вартості перевезеного товару, маршруту перевезення та складових витрат на перевезення.
Частина 2 статті 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказаною нормою не встановлено конкретних вимог щодо виду таких документів. Надані декларантом довідка та рахунок є такими документами, що містить відомості про вартість перевезення товарів.
Верховний Суд в постанові від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Також суд зауважує, що чинним законодавством не встановлено типової форми довідки про транспортні витрати та не встановлено її обов'язкових реквізитів, з огляду на що надані декларантом довідка про транспортні витрати є належним доказом розміру витрат на перевезення.
Доводи відповідача стосовно відсутності у довідці про транспортні витрати від 13.11.2023 р. № 13/11/2023-01 та у рахунку від 13.11.2023 р. № СА-0390 посилання на договір перевезення є неприйнятними, оскільки відсутність таких даних у довідці та рахунку не свідчить про їх недійсність чи недостовірність.
Вказані довідка та рахунок надані ПП "Савікон", з яким позивачем укладено договір експедирування від 18.02.2013 р. № 18/02/13 про надання послуг з організації виконання вказаних у договорі послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
При цьому, пп.2.1.2 п.2.1 договору від 18.02.2013 р. № 18/02/13 виконавець укладає від свого імені договори з перевізниками а за рахунок коштів замовника проводить розрахунки з ними.
Тобто, розмір транспортних витрат формує саме ПП "Савікон", а оплачує їх ТОВ "ІНДУСТРІЯ ВОДИ", у зв'язку з чим відсутність посилання у довідці про транспортні витрати та у рахунку на договір перевезення жодних чином не впливає на розмір таких витрат.
Також суд зауважує, що ПП "Савікон" за змістом вищевказаного договору за відповідну плату та за рахунок позивача надає послуги з організації перевезення вантажів, а тому не є безпосереднім перевізником, внаслідок чого у автотранспортній накладній СMR від 10.11.2023 р. № 9005 вказано саме перевізника - ТОВ "ВІКОЛ ТРАНС", а не ПП "Савікон".
При цьому, позивачем надавався до митного оформлення договір на перевезення вантажів автотранспортом від 01.11.2022 р. № 01/11/22, який укладено ПП "Савікон" з ТОВ "ВІКОЛ ТРАНС", яке і здійснювало перевезення та зазначено в автотранспортній накладній СMR від 10.11.2023 р. № 9005.
З викладеного слідує, що жодних розбіжностей вказані документи з іншими документами не містять.
Щодо тверджень відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копії митної декларації країни відправлення, то суд вважає їх безпідставними, так як, по-перше, позивачем надавалися митному органу прайс-лист від 10.11.2023 р., копія митної декларації країни відправлення від 10.11.2023 р. № 23410700ЕХ00009672, про що свідчить опис документів у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000661, по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.
Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.
Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.
Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2023 р. № UA500020/2023/000209/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товарів МД від 08.02.2023 р. № UA805020/2023/01106, МД від 30.03.2023 р. № UA408020/2023/22473, МД від 15.07.2023 р. № UA408020/2023/043615.
В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач лише зазначив ці МД однак не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2023 р. № UA500020/2023/000209/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2023 р. № UA500020/2023/000209/2, а тому позовні вимоги ТОВ "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ІНДУСТРІЯ ВОДИ", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2903,41 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" (01024, м.Київ, вул.Богомольця, буд.7/14, приміщення 182, код ЄДРПОУ 37701463) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.11.2023 р. UA500020/2023/000209/2.
Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯ ВОДИ" (01024, м.Київ, вул.Богомольця, буд.7/14, приміщення 182, код ЄДРПОУ 37701463) судовий збір у сумі 2903 (дві тисячі дев'ятсот три) грн. 41 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко