про прийняття адміністративної справи до провадження та
залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2024 року Київ № 640/15974/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ювченка Андрія Васильовича 21.09.2022 звернувся через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовом (зареєстрований 23.09.2022, що підтверджено протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями) до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 29.07.2022 № 363-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким позивача звільнено із займаної посади начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління зв'язку із зміною істотних умов державної служби та скороченням чисельності державних службовців, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу»;
- поновити позивача з дня звільнення на рівнозначній посаді категорії «Б», посад державної служби, підкатегорії «Б1» в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрації судноплавства);
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення заробітної плати на його користь в межах стягнення за один місяць.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.
Частиною другою статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу положень пункту 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Прохальна частина позову містить вимогу про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 29.07.2022 № 363-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
У позовній заяві позивач стверджував, що спірний наказ йому не вручений, а про його наявність позивач дізнався з відповідей на адвокатські запити, у зв'язку із чим уважає, що перебіг строку оскарження цього наказу ще не розпочався.
У силу вимог частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Натомість, від відповідача до суду надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, а також відзив на позовну заяву, відповідно до змісту яких судом установлено, що листом Адміністрації судноплавства від 04.08.2022 № 842/08-1/14-22 позивача було поінформовано про його звільнення 04.08.2022 із займаної посади.
Цей лист було надіслано на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 04.08.2022 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год. 56 хв., із двома вкладеннями на 65 та 93 Кбайт відповідно.
Отже повідомлення позивачем обставини щодо необізнаності про спірний наказ та те, що про його наявність він дізнався лише після отримання відповідей на адвокатські запити, викликають певні суперечності.
При цьому вказаним листом від 04.08.2022 позивачеві було запропоновано ознайомитись зі спірним наказом про звільнення і отримати трудову книжку шляхом прибуття до відповідача.
Однак, згідно з отриманою відповідачем інформацією з Електронного кабінету страхувальника на порталі Пенсійного фонду України позивачу оформлено листок непрацездатності з 04.08.2022 по 12.08.2022 КНП «Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ніжинської міської ради Чернігівської області. При цьому, як стверджував відповідач, позивач не поінформував про його непрацездатність Адміністрацію судноплавства та відсутність на роботі.
Пунктом 2 спірного наказу визначено, що у разі тимчасової непрацездатності позивача, датою його звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у медичному висновку або документі про тимчасову непрацездатність.
Листом від 06.08.2022 позивача було зобов'язано невідкладно інформувати Адміністрацію судноплавства, на офіційну електронну пошту Адміністрації office@marad.gov.ua або на електронну пошту Управління персоналу hr@marad.gov.ua про закінчення періоду тимчасової непрацездатності для внесення необхідних змін до наказу про його звільнення.
Інформація про закінчення періоду тимчасової непрацездатності від позивача до Адміністрації судноплавства не надходила.
Водночас за інформацією Електронного кабінету страхувальника на порталі Пенсійного фонду України позивачу закрито листок непрацездатності 02.09.2022 КНП «Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ніжинської міської ради Чернігівської області.
У зв'язку із цим відповідачем видано наказ від 06.09.2022 № 413-к «Про внесення змін до наказу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 29.07.2022 № 363-к».
Відповідачем було надіслано на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 лист від 07.09.2022 № 1021/08/14-22, у якому запропоновано для ознайомлення з наказом про звільнення, змінами до нього і отримання трудової книжки прибути до відповідача. Цей лист надіслано з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 о 9 год. 53 хв. 07.09.2022, із двома вкладеннями на 76 та 226 Кбайт відповідно.
У клопотанні про залишення позову без розгляду відповідач стверджував про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду з підстав, зазначених вище. Це клопотання надіслано на адресу позивача цінним листом з описом вкладення, про що свідчать наявні письмові докази.
У іншому клопотанні про залишення позову без розгляду, що надійшло від відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 07.12.2022, представник стверджував, що позивачеві було відомо (або могло бути відомо) про оскаржуваний ним наказ 09.08.2022. Таким чином, на думку відповідача, строк оскарження наказу для позивача розпочався 09.08.2022 та завершився 09.09.2022.
Отже, на думку відповідача, позов подано 21.09.2022 з пропуском встановленого строку для звернення до суду.
Натомість до суду надійшли заперечення позивача, зокрема на клопотання про залишення позову без розгляду з власною позицією щодо обчислення строку на оскарження спірного наказу.
При цьому до позовної заяви не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Матеріали справи не містять заяви про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, частиною другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У порушення вказаних вимог, позивачем не надано доказів реєстрації його місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові, доказів його адміністративної процесуальної дієздатності (паспорта) та реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;
- письмові пояснення, чи надсилався (отримувався) засобами електронної пошти разом із листом відповідача від 04.08.2022 спірний наказ на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 ; чи відомо позивачеві про цю електронну адресу і чи належить вона ОСОБА_1 , а також надати пояснення з аналогічного питання щодо отримання електронного листа 07.09.2022 разом із вкладеннями до нього, а саме листа від 07.09.2022 № 1021/08/14-22 та інші вкладення до цього електронного листа;
- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача.
Керуючись статтями 30, 35, 43, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративну справу № 640/15974/22 прийняти до свого провадження. Справа розглядатиметься одноособово суддею Скрипкою І.М.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 з урахуванням частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.