08 лютого 2024 року м. Київ № 640/1838/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії про визнання протиправними та скасування наказів та рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії про визнання протиправними та скасування наказів та рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії від 10.12.2019 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Генерального прокурора від 28.12.2019 №1262-вк, яким начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковника юстиції ОСОБА_1 з 31.12.2019 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів), виключено із списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та наказано направити його особову справу до Печерського районного в місті Києві військового комісаріату;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 11.06.2020 №1499ц, яким внесено зміни до пункту 1 наказу Генерального прокурора від 28.12.2019 №1262-вк, котрий викладено в наступній редакції: «Полковника юстиції ОСОБА_1 , якого наказом Міністра оборони України від 27.12.2019 №732 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 31.12.2019 звільнити з посади начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити його особову справу до Печерського районного в місті Києві військового комісаріату»;
- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, яку він обіймав на день звільнення, в Офісі Генерального прокурора з 01.01.2020;
- рішення про поновлення на роботі звернути до негайного виконання;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, місто Київ вул. Різницька, 13/15) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01.01.2020 та до моменту постановлення рішення Суду, при обрахуванні якого врахувати положення, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» та Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/808/16.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії від 10.12.2019 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Генерального прокурора від 28.12.2019 №1262-вк, яким начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковника юстиції ОСОБА_1 з 31.12.2019 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів), виключено із списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та наказано направити його особову справу до Печерського районного в місті Києві військового комісаріату. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 11.06.2020 №1499ц, яким внесено зміни до пункту 1 наказу Генерального прокурора від 28.12.2019 №1262-вк, котрий викладено в наступній редакції: «Полковника юстиції ОСОБА_1 , якого наказом Міністра оборони України від 27.12.2019 № 732 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 31 грудня 2019 року звільнити з посади начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити його особову справу до Печерського районного в місті Києві військового комісаріату». Поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковника юстиції з 01.01.2020. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2020 по 15.07.2021 у розмірі 966 511,99 грн (дев'ятсот шістдесят шість тисяч п'ятсот одинадцять гривень 99 коп.) без урахування обов'язкових відрахувань. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 52 994,13 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 13 коп.) допустити до негайного виконання. Стягнуто судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.).
Постановою Верховного Суду від 07.02.2023 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 скасовано, а справу №640/1838/20 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 витребувано у Офісу Генерального прокурора наступні докази:
- інформації про те, на яку кількість питань членів комісії надано ОСОБА_1 недостатньо точні відповіді та за якою шкалою вимірявся критерій точності наданих позивачем відповідей, що лягло в основу висновку про невідповідність прокурора вимогам професійної компетенції;
- належним чином засвідчені копії суперечливих рішень, ухвалених ОСОБА_1 стосовно учасників мирних зібрань 2013-2014 років.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що позивачем подано до суду письмові пояснення щодо розрахунку середньоденної заробітної плати, відповідно до яких позивач просить суд, з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України):
- під час розгляду позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу врахувати положення, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», постановою Кабінету Міністрів України №555 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155», рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-XI, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX, Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX та постанову Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/808/16;
- зобов'язати відповідача-1 здійснити виплату ОСОБА_1 заробітної плати за весь час вимушеного прогулу після 31.12.2019 та до моменту постановлення рішення суду (з урахуванням суми стягнення з відповідача за вимушений прогул на користь позивача за період з 01.01.2020 по 15.07.2021).
Виходячи з аналізу зазначених у поясненнях вимог, вбачається, що позивач фактично змінює предмет та підстави позову, доповнюючи їх новими позовними вимогами шляхом стягнення з відповідача-1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-XI, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX, Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX та зобов'язання відповідача-1 здійснити виплату ОСОБА_1 заробітної плати за весь час вимушеного прогулу після 31.12.2019 та до моменту постановлення рішення суду.
При вирішенні питання про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 47 КАС України.
Так, у відповідності до ч. 1 вказаної статті, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 2 ст. 47 КАС України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 КАС України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (частина 3 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже зміна предмета та підстав позову після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції можливе лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи.
У даному випадку судом не встановлено випадків, визначених ч. 3 ст. 47 КАС України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 420/2388/19 та від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 наголосив на тому, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Вищевикладені обставини вказують на обумовлену нормами ч.ч. 1, 3 ст. 47 КАС України неможливість звернення позивача з заявою про збільшення розміру позовних вимог у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто про її очевидну безпідставність, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне повернути позивачу заяву про збільшення розміру позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.47, 167, 248 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі №640/1838/20 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Перепелиця А.М.