05 лютого 2024 року 320/34549/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Відповідач), в якомупросить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури № VI-006/2023 від 29.06.2023, яким було залишено без задоволення скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 13.02.2023;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 13.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.06.2023 Відповідачем було винесено рішення № VІ-006/2023, яким було залишено без задоволення подану ним скаргу на рішення КДКА Закарпатської області від 13.02.2023.
Позивач вказує, що таке рішення було прийнято у зв'язку з тим, що, на думку ВідповідачаПозивачем не було доведено поважність причин пропущення строків для звернення до ВКДКА.
Позивач не погоджується із такими доводами Відповідача, оскількистроки для звернення до ВКДКА були пропущенні ним з поважних причин внаслідок несвоєчасного отримання оскаржуваного ним рішення та переконаний у наявності законних підстав для їх поновлення.
Стверджує, що розглядаючи подану Позивачем скаргу, Відповідач відступив від своєї ж практики та узагальнень чим зокрема порушив принцип правової визначеності.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.06.2023 № VІ-006/2023 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки 30-денний строк на оскарження рішення КДКА регіону до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановлений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розпочинається з дня його прийняття, а не дня його отримання.
Окрім цього, Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з пропущенням встановлених строків.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в яких зазначено, що аргументи Відповідача є необґрунтованими, безпідставними, надуманими та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України, судовій практиці, яка склалася щодо таких правовідносин та практиці самої ж ВКДКА.
Відповідачем було подано заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких Відповідач зазначив, що питання поновлення строків розглядається в кожній справі індивідуально, заперечував проти задоволення позовних вимог.
Окрім цього, Відповідачем було подано до суду: заяву про залишення позовної заяви без розгляду, заяву про залучення до участі у справі третьої особи
№ 320/34549/23, клопотання про розгляд в справи в судовому засіданні з викликом сторін, клопотання про витребування доказів у справі.
Від Позивача надійшли заперечення на подані Відповідачем заяви та клопотання, а також клопотання про застосування до Відповідача заходів процесуального примусу.
Розглянувши поданісторонами документи,суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Відповідачем не надано доказів своєчасного направлення рішення від 29.06.2023 № VІ-006/2023 Позивачу з дотриманням Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Статтею 122 КАС України визначено, що строк звернення до суду визначається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, про рішення ВКДКА від 29.06.2023 Позивач дізнався 20.09.2023, коли отримав його, тому тридцятиденний строк звернення до суду позивач не пропустив, у зв'язку із чим заява про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Статтею 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Позовні вимоги заявлені Позивачем не стосуються оскарження рішень КДКА Закарпатської області, у зв'язку із чим, рішення у справі не може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки, а отже заява про залучення до участі у справі третьої особи № 320/34549/23 не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження та зважаючи на умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначені ст.ст.12, 257 КАС України, а також ураховуючи категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, а також те, що Відповідачем не доведено важливість значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа незначної складності підлягає розгляду у письмовому провадженні у формі спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими ст.263 КАС України, тож клопотання Відповідача про розгляд в справи в судовому засіданні з викликом сторін залишається судом без задоволення.
Щодо клопотання про витребування, суд зазначає, що судом не переглядається рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 13.02.2023, у зв'язку із чим відсутня потреба у витребуванні з КДКА Закарпатської області матеріалів дисциплінарної справи відсутня.
В розпорядженні суду наявна достатня кількість матеріалів, які підтверджують позиції сторін. Окрім цього існування відповідних документів, які містяться в матеріалах дисциплінарної діяльності, дата їх створення, відправлення та отримання сторонами не оспорюється.
Водночас, суд приходить до висновків про відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу до Відповідача, оскільки вимога суду була виконана Відповідачем та копії документів, які були враховані під час прийняття рішення від 29.06.2023 №VI-006/2023, були надані суду разом із відзивом на позовну заяву.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Хустським РВУМВС України в Закарпатській області 19.02.1996, зареєстрований за АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2023 Позивач звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - КДКА Закарпатської області) із дисциплінарною скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 21 грудня 2012 року, видане Радою адвокатів Закарпатської області).
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 13.02.2023 Позивачу було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи.
Позивачем вказане рішення було отримано 25.02.2023, що підтверджується матеріалами судової справи та не заперечується сторонами.
27.03.2023 Позивачем було направлено скаргу до Відповідача на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно -дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 13.02.2023, яку 26.04.2023 було повернуто останньому, у зв'язку із наявністю недоліків.
Відповідні недоліки було усунено Позивачем 09.05.2023 та направлено скаргу на адресу Відповідача з проханням визнати причини пропуску строку для звернення до Відповідача зі скаргою на рішення КДКА Закарпатської області від 13.02.2023 поважними та поновити цей строк.
Рішенням від 29.06.2023 № VІ-006/2023 Відповідачем було залишено без задоволення подану скаргу у зв'язку із пропущенням строків для звернення до ВКДКА.
Позивач не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
У відповідності до частини 1 статті 43 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України (ч. 2 ст. 46 Закону № 5076-VI).
Згідно із частиною 1 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.
За правилами пункту 1 частини 4 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін (п. 1 ч. 5 ст. 52 Закону № 5076-VI).
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (ч. 3 ст. 39 Закону № 5076-VI).
У той же час, Рішенням Національної асоціації адвокатів України Рада адвокатів України 04-05.07.2014 № 78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Регламент), який визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що спірне рішення ВКДКА мотивовано тим, що позивач пропустив строк звернення із скаргою на рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 29.06.2023 та ВКДКА не вбачає підстав для визнання обставин пропуску подання скарги поважними.
Оцінюючи мотиви та підстави, що покладені в основу оскаржуваного рішення суд не може погодитися із доводами відповідача із наступних мотивів.
Згідно із частиною 3 статті 39 Закону № 5076-VI Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
У той же час, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін (п. 3.29 розділу III Регламенту ВКДКА).
Статтею 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність передбачено, що вказаний строк (30 днів) на оскарження рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
Аналізуючи вказані обставини суд звертає увагу на те, що положеннями Закону №5076-VI визначено строк подання скарги до ВКДКА на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та становить 30 днів з дня його прийняття. При цьому, строк на оскарження рішення КДКА може бути поновлений за заявою скаржника. У той же час, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що першочергову скаргу Позивач до ВКДКА подав 27.03.2023. При цьому, останнійпросив про поновлення строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 13.02.2023 із зазначенням, що про вказане рішення дізнався 25.02.2023.
У той же час, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що відповідач не знайшов підстав для поновлення строку оскарження рішення КДКА Закарпатської області та не може вважати відлік перебігу строку на оскарження останнього з 25.02.2023. Наведена позиція відповідача мотивована тим, що першочергова скарга на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 13.02.2023 про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яка не відповідала вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, була направлена до ВКДКА 27.03.2023 вже з пропуском строку на подання скарги на 12 днів, а скарга, яка відповідала вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, направлена до ВКДКА 09.05.2023 з пропуском строку на подання скарги на 55 днів.
Суд вважає такі висновки ВКДКА передчасними та не погоджується з ними з огляду на наступне.
Стала практика ЄСПЛ сформулювала підхід, відповідно до якого нормативні положення слід тлумачити саме у такий спосіб, який забезпечував би максимально ефективний захист прав людини. ЄСПЛ визнає, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№1), №36813/97, п. 190 та 191).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 (справа №815/1226/18) зазначила, що Конституція України містить не тільки норми прямої дії, але і принципи та цінності; суд повинен, у першу чергу, захищати конституційні права та свободи особи, при виникненні ситуації, за якої потрібно вибирати пріоритет: вузька інтерпретація норми, що призводить до одного результату, або розширене тлумачення, що тягне за собою більш ефективний захист конституційних прав і свобод, варто робити вибір на користь останнього, враховуючи також дотримання балансу суспільних та приватних інтересів.
Отже, фактично йдеться про розширювальне тлумачення прав особи та водночас обмежувальне тлумачення прав - можливостей дій держави. Норми, що визначають правовий статус держави, її органів та посадових осіб (така теза випливає зі спеціально-дозволенного типу правового регулювання діяльності державних органів, закріпленого у статті 19 Конституції України) потрібно тлумачити буквально.
Фактично частиною восьмою статті 50 Закону №5076-VI законодавчо надано ВКДКА статус органу, який зобов'язаний дотримуватись принципів, закріплених статтею 6 Конвенції.
Такий обов'язок закріплено й у Регламенті ВКДКА, відповідно до пункту 3.16 якого розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється згідно з вимогами положень Конвенції.
Отже, принципи, які застосовуються судом при оскарженні індивідуальних актів, повинні застосовуватись і ВКДКА.
У вирішенні питання про поновлення строку на оскарження рішень ВКДКА повинна була здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо розумності, обґрунтованості його доводів; забезпечення розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Таким чином, на переконання суду, ВКДКА при поновленні строків на оскарження рішення КДКА Закарпатської області не було дотримано принципів, визначених пунктами 1, 3, 8 статті 2 КАС України.
Суд бере до уваги доводи позивача, що ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.34 Положення №120, встановлено строк звернення із скаргою на рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який становить тридцять днів з моменту прийняття відповідного рішення, однак наголошує, що в даному випадку позивач фактично був позбавлений можливості оспорити оскаржуване рішення раніше, оскільки не знав про його існування та про хід дисциплінарної справи.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що 12 днів строку встановленого на оскарження рішення КДКА було втрачено внаслідок несвоєчасного його відправлення КДКА Закарпатської області на поштову адресу позивача.
Судом також враховано, що позивач не має юридичної освіти та навиків написання юридичних документів, тож твердження про необхідність достатнього часу для підготовки обґрунтованої та вмотивованої скарги на рішення КДКА Закарпатської області суд вважає обґрунтованими.
Крім того, першочергово пропущений строк та строк витрачений на усунення недоліків не є тривалим, що позбавляє можливості зробити висновок про пасивну поведінку Позивача та недбале ставлення до свої порушених прав.
Суд також враховує, що визнання пропущеними з поважних причин строки для звернення до ВКДКА у разі неповідомлення учасника про постановлене рішення та тривалим його неотриманням узгоджується і з практикою Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури.
За таких обставин суд приходить до висновків, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-006/2023 від 29.06.2023 винесено передчасно, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно залишено без задоволення скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 13.02.2023, суд приходить до переконання про задоволення позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури № VI-006/2023 від 29.06.2023, яким було залишено без задоволення скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 13.02.2023.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхіднезобов'язати Вищу кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 13.02.2023.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок за рахунок асигнувань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Керуючись статтями9,14,72-78,90,139,143,242-246,251,255 Кодексуадміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-006/2023 від 29.06.2023, яким було залишено без задоволення скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 13.02.2023.
Зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 13.02.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок асигнувань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури судові. (код ЄДРПОУ 40108583) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Балаклицький А. І.