Справа № 761/4473/24
Провадження № 1-кс/761/3429/2024
06 лютого 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , поданого у кримінальному провадженні № 22023000000000404 від 20 квітня 2023 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 437, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 438, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 438 КК України
СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22023000000000404 від 20 квітня 2023 року.
17 червня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 437, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 438, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 438 КК України.
05 лютого 2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання.
З'ясувавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 правопорушень обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують ймовірну причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень і такі є переконливими для слідчого судді.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
За змістом ст. 176 КПК України найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 є особливим тяжкими злочинами.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
З урахуванням даних про особу ОСОБА_6 , який переховується від органів досудового розслідування та суду за межами території України, що підтверджено постановою слідчого про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , яка спрямована для виконання до компетентного органу, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та зважаючи на необхідність виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відтак, суд вважає, що на даний час з урахуванням обставин, які інкримінуються ОСОБА_6 , відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Караганда, Республіка Казахстан, громадянина російської федерації, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зазначення строку дії ухвали та без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1