Справа № 761/46735/23
Провадження № 2/761/4755/2024
(заочне)
08 лютого 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого органу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів та збитків,
До суду звернувся представник ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі по тексту - відповідач), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів та збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.11.2019р. приватним нотаріусом Гамзатовою А.А. було вчинено виконавчий напис №7377 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором. Так, позивачу стало відомо про існування виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання вказаного виконавчого напису. У позовній заяві зауважено, що приватним нотаріусом було порушено порядок вчинення спірного виконавчого напису, оскільки останній був вчинений за кредитним договором, який не був посвідчений нотаріально.
Враховуючи викладене, ініціатор позову просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за №7377. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь його довірителя безпідставно набуті кошти за виконавчим написом у загальному розмірі 38 648,76 грн., а також збитки в сумі 3 628, 81 грн.
Ухвалою суду від 20.12.2023р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
Відзив на позов до суду не надходив, хоча, відповідач був повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі, шляхом надсилання копії вказаної ухвали суду з матеріалами позову на офіційну юридичну адресу, про що свідчить отримання поштового відправлення, яке є врученим представнику відповідача 05.01.2024р., що підтверджується відповідною відміткою у рекомендованому повідомленні, яке міститься в матеріалах справи.
Третя особа письмових пояснень з приводу позовних вимог не направляла з невідомих суду причин.
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, що відповідає положенню п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.11.2019р. приватний нотаріус Броварського районного округу Київської області Гамзатова А.А. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7377 про стягнення із позивача на користь відповідача заборгованості, допущеної за період з 16.01.2019р. по 24.10.2019р. у розмірі 76 686,70 грн. за кредитним договором за №500937343 від 28.04.2014р.
Надалі, 20.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2 про стягнення з позивача заборгованості на підставі спірного виконавчого напису.
Також, 10.03.2020р. приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, - ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат». Іншим актом законодавства, зокрема, є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МЮ України 22 лютого 2012р. № 296/5 та зареєстрований у МЮ України 22 лютого 2012р. за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, що передбачено п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Згідно згаданої норми, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, що підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки.
Підпунктом 3.2 п.3 гл.16 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Порядок).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп.3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
В даному випадку, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п.2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Згідно п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №500937343 від 28.04.2014р., на підставі якого був вчинений спірний виконавчий напис не був посвідчений нотаріально, що як наслідок є самосійною підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Спосіб захисту щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17).
З огляду на викладене, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлена позовна вимога про визнання виконавчого напису таким, що не пілягає виконанню ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягає задоволенню.
Крім того, звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 38 678,76 грн. як безпідставно отриманих коштів, а також збитків в розмірі 3 628,81 грн.
Як вбачається з долучених до позову доказів, розмір стягнутих грошових коштів з позивача на користь відповідача на підставі спірного виконавчого напису в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 складає 38 648,76 грн., що підтверджується платіжними документами №14627, 19854, 24862, 29681, 720, 73, 2101, 1767, 2581, 715, 951, 4783, 359, 4538, 12669.
В свою чергу, позивач в рамках виконавчого провадження сплатив основну винагороду приватному виконавцю в сумі 3 628,81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №719, 72, 2100, 1766, 2580, 716, 950, 4782, 360, 4537, 12668, 14654, 14654.
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що спірний виконавчий напис нотаріуса був вчинений без правових на те підстав, суд вважає, що набуття коштів відповідачем на підставі такого виконавчого напису, є абсолютно безпідставним як на час набуття, так і на момент розгляду справи, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 38 648,76 грн.
Також, суд вбачає правомірною вимогу позивача про відшкодування йому збитків в заявленому розмірі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого органу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів та збитків, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 7377 від 04.11.2019р., вчинений приватним нотаріусом Броварського районного округу Київської області Гамзатовою А.А. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 38 648, 76 (тридцять вісім тисяч шістсот сорок вісім грн. 76 коп.), збитки в розмірі 3 628, 81 грн. (три тисячі шістсот двадцять вісім грн. 20 коп.), судовий збір в розмірі 2 147, 20 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал»: 04053, м. Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5 Б, код ЄДРПОУ 36799749.
Повний текст судового рішення складено: 08.02.2024р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА