Справа № 307/4020/23
Провадження № 3/307/1480/23
08 лютого 2024 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу, яка надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 341317 від 16 вересня 2023 року ОСОБА_1 16 вересня 2023 року о 20 год. 17 хв. в с. Нижня Апша по вул. Михайла Марини, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, керував автомобілем марки «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'янінняу встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що алкоголь того дня не вживав та автомобілем не керував. Він знаходився на узбіччі в автомобілі з дружиною ОСОБА_2 , яка є власником автомобіля марки «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , та яка того вечора керувала цим автомобілем. В той час, коли вони з дружиною сиділи в автомобілі, то біля них зупинився автомобіль з включеними проблисковими маячками. На вулиці було темно і вони з дружиною спочатку подумали, що це автомобіль швидкої медичної допомоги, а коли цей автомобіль зупинився, то до них підійшли працівники поліції. Він вийшов із автомобіля, а працівники поліції почали грубо поводитися та без повідомлення будь-яких наявних у нього ознак сп"яніння, почали говорити йому, що він повинен продути трубку. На пропозицію працівника поліції він погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці, а також погодився проїхати в лікарню для проведення такого огляду, позаяк того дня спиртних напоїв не вживав. Однак, у працівника поліції був відсутній технічний прилад для визначення стану алкогольного сп'яніння і той, почувши його згоду на проведення огляду на стан сп'яніння, декілька разів почав йому повторювати одне й те саме запитання. Від керування автомобіля його не відсторонювали. Просить закрити справу у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що автомобіль марки «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить їй на праві власності і того вечора, 16 вересня 2023 року, вона була за кермом свого автомобіля. З нею в автомобілі на пасажирському сидінні сидів її чоловік ОСОБА_1 . Оскільки у неї невеликий стаж водіння і вона немає навиків керування автомобілем в темну пору доби, вона попросила чоловіка, щоб він сів за кермо автомобіля. Коли чоловік пересів за водійське кермо, то в цей час під'їхали працівники поліції та безпричинно почали казати чоловікові, щоб той продув трубку драгер, однак, не повідомили, які ознаки алкогольного сп'яніння у нього виявлено та не з'ясували хто водій цього автомобіля. Від керування автомобілем чоловіка не відсторонили. ОСОБА_1 того дня алкоголь не вживав, оскільки вони поверталися із дитячої лікарні м. Мукачево, де проходив медичне обстеження їх малолітній син.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , покази свідка ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 341317 від 16 вересня 2023 року, рапорт поліцейського Немеша Ф.І., постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 16 вересня 2023 року серії БАД № 269265 та відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП України передбачено, що адміністративна відповідальність настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які дають підстави для вимоги водію транспортного засобу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану такого сп'яніння, наведені у п. 4 Розділу І Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, проте, на відміну від протоколу про адміністративне правопорушення, на відеозаписі, який було долучено до цього протоколу, поліцейським взагалі не було повідомлено ОСОБА_1 про підставу та про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а також про те, яким чином поліцейський встановив наявність таких ознак, тобто фактично ОСОБА_1 не були повідомлені законні підстави для вимоги пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи наведені вище обставини, які свідчать про істотні порушення, допущені під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а точніше обставини, за яких останньому пропонувалось пройти огляд на стан такого сп'яніння, дозволяють зробити висновок про те, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки наявні у справі докази не можуть бути визнані належними та допустимими.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 сам по собі не може бути визнаний безспірним доказом на підтвердження наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки викладені в ньому обставини вчинення цього правопорушення не підтверджені іншими доказами, які б не викликали сумнівів у своїй достовірності.
Крім того, відповідно до вимог розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проте, поліцейськими зазначені вимоги були проігноровані та ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Відповідно до вимог, передбачених ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який включає в себе не тільки висновки за його результатами, а й дотримання самої процедури його проведення, включаючи наявність законних підстав для пред'явлення вимоги пройти такий огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а тому викликають сумніви у законності, належності та допустимості наявних у справі доказів, а як наслідок у тому, що складений на підставі таких доказів протокол серії ААД № 341317 відповідає вимогам Закону.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на вищевикладене, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, суд,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: М.М. Сойма