Справа № 302/1595/23 Провадження № 3/302/25/24
08.02.2024 смт. Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Пухальського С. В., притягуваного ОСОБА_1 , його представника - адвоката Белли В. М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, утриманців не має,
за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
21.08.2023 о 19 год. 24 хв., по вул. Центральній в с. Синевирська Поляна Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Volkswagen Caddy з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що того дня дійсно керував належним йому транспортним засобом у районі с. Синевирська Поляна Хустського району Закарпатської області та був зупинений працівниками поліції, оскільки він під час керування автомобілем не був пристебнутий транспортним засобом. В подальшому працівники поліції повідомили йому, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Також працівники поліції повідомили йому, що склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Після цього, він не сідав за кермо автомобіля, а зателефонував дружині, яка перебувала в м. Хуст, щоб вона приїхала. Через деякий час знайомий привіз його дружину до місця де його зупинили працівники поліції, вона сіла за кермо автомобіля й разом поїхали в с. Синевирська Поляна в надії розшукати працівників поліції і з?ясувати, які саме адміністративні матеріали були складені відносно нього. Коли приїхали у вказаний населений пункт, він підійшов до працівників поліції, які напередодні його зупиняли та вони повідомили, що відносно нього також було винесено постанову про накладення штрафу. В подальшому працівники поліції повторно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Белла В. М. в судовому засіданні зауважив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції грубо порушені вимоги законодавства, оскільки ними не були дотримані вимоги статті 266 КУпАП. Обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, у матеріалах справи відсутні належні докази вчинення його підзахисним інкримінованого йому правопорушення.
Посилаючись на вказані обставини просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях притягуваного складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, про що також письмово зазначив у відповідному клопотанні.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пояснила, що ввечері 21.08.2023 їй на мобільний телефон зателефонував чоловік і повідомив, що так як він позбавлений права керування транспортним засобом, вона повинна взяти посвідчення водія й приїхати забрати його й автомобіль. Після цього вона попросила знайомого щоб той відвіз її до місця знаходження чоловіка. Коли приїхали, вона сіла за кермо автомобіля попрямували в сторону с. Синевирська Поляна, де побачили працівників поліції, які зі слів її чоловіка, складали відносно нього адміністративні матеріали. Коли під?їхали до них, вона залишилася чекати в автомобілі, а ОСОБА_1 пішов з?ясувати у працівників поліції про підстави притягнення його до відповідальності. При цьому, працівник поліції не давав їй змоги втручатися в розмову, наказавши не виходити з автомобіля. вона не чула, щоб хтось із працівників поліції пропонував її чоловікові пройти огляд на стан сп?яніння.
Суд виходить з того, що частиною 2 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як слідує із матеріалів справи, відповідно до постанови судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.06.2022, яка набрала чинності 19.10.2022, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні 31.03.2022 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 127430 від 21.08.2023, ОСОБА_1 інкриміноване правопорушення, дата вчинення якого - 21.08.2023. За таких обставин дії ОСОБА_1 помилково працівником поліції кваліфіковано за частиною 2 статті 130 КУпАП.
Суд зазначає, що частина 2 статті 130 КУпАП не передбачає самостійної кваліфікації правопорушення, а визначає лише додаткову, обтяжуючу відповідальність обставину, кваліфікацію правопорушення - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Отже, частина 2 статті 130 КУпАП не існує самостійно без частини 1 статті 130 КУпАП і визначальним для встановлення ознак правопорушення є наявність кваліфікуючих ознак правопорушення, зазначених в останній.
Таким чином, кваліфікація дій ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 КУпАП, як вчинення правопорушення особою, яка повторно протягом року вчинила будь-яке з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, є неправильною, оскільки правопорушення, за яке останнього було притягнуто до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП мало місце 31.03.2022, тоді як інкриміноване в даному випадку правопорушення - 21.08.2023, а отже відсутня така кваліфікуюча ознака за частиною 2 статті 130 КУпАП, як повторність.
Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норму, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінально-процесуальному законодавстві.
За таких обставин, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з частини 2 статті 130 КУпАП на частину 1 статті 130 КУпАП, що не порушує права притягуваного, не погіршує його становище та не змінює обставин правопорушення зафіксованих протоколом.
Незважаючи на заперечення вини у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 127430 від 21.08.2023 (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння. Огляд не проводився у зв?язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження (а.с. 4);
- переглянутими відеозаписами, з яких вбачається спілкування ОСОБА_1 із працівником поліції біля належного притягуваному автомобіля марки Volkswagen, під час чого працівник поліції повідомляє водію, що незважаючи на відсторонення його від керування автомобілем, той продовжив керування транспортним засобом. При цьому, ОСОБА_1 не заперечує керування ним транспортним засобом, а його поведінка свідчить про те, що він дійсно ним керував. У розмові ОСОБА_1 погоджується, що вживав спиртне. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп?яніння та пропонує пройти огляд на визначення стану алкогольного сп?яніння, від якого той в ствердній формі відмовився та почав умовляти працівника поліції, щоб той не складав протокол.
Суд критично відноситься до показів дружини притягуваного, оскільки такі виходячи зі змісту переглянутих відеозаписів є неправдивими з огляду на нижченаведене.
З відеозаписів вбачається, що крім ОСОБА_1 та працівників поліції, на місці складання матеріалів нікого не було. В салоні належного притягуваному автомобіля інших осіб не прослідковується. До того ж, перебуваючи на місці фіксації правопорушення, ОСОБА_1 неодноразово телефонує стороннім особам, також повідомляє про надходження дзвінка від дружини. Наведене свідчить про відсутність дружини ОСОБА_1 на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 як водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп?яніння.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено обов?язок водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП може проявлятись у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння або у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені статтею 266 КУпАП, пунктом 2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (в подальшому Інструкція), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок встановлення працівниками поліції у водія ознак стану сп'яніння передбачений статтею 266 КУпАП, відповідно до якої:
- Особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина 1);
- Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2);
- У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина 3);
- Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (частина 4);
- Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частина 5).
Доводи сторони захисту про відсутність підстав для складання відносно його підзахисного протоколу за статтею 130 КУпАП через відсутність доказів порушення ним Правил дорожнього руху, є безпідставними з огляду на встановлені судом обставини фіксації правопорушення. Наведені та інші доводи сторони захисту жодним чином не впливають на законність проведення процесуальної дії в частині фіксації відмови ОСОБА_1 як водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп?яніння та не досягають того рівня, які можуть свідчити про істотність недоліків та суттєвого порушення умов проведення цієї процесуальної дії, наслідком чого могло би бути визнання недопустимим як доказу протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно уникнення ОСОБА_1 відповідальності за умисно вчинене ним адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
За вчинення правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП передбачене адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, його позицію щодо вчиненого ним правопорушення, з урахуванням відсутності обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, ступінь небезпеки для суспільства даного виду правопорушення, суд, з метою виховання особи, а також запобігання вчинення нових порушень, вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню в межах санкції вказаної статті.
Керуючись частиною 1 статті 130, статтями 283, пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та на нього накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Банківські реквізити для сплати штрафу: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/21081300, Код ЄДРПОУ - 37975895, Рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081300.
В разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн (шістсот п?ять гривень 60 коп.).
Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач - ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ - 37993783, Рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 08 лютого 2024 року.
Суддя Пухальський С. В.