Номер провадження 1-кп/243/309/2024
Номер справи 243/3771/23
Іменем України
08 лютого 2024 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні, діючи дистанційно за допомогою відео конференції з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови суду № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 62023050020000448 від 02 серпня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солоне Вільнянського району Запорізької області, раніше не судимого, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,-
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за вищевказаним обвинуваченням ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , мотивуючи свої вимоги тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що є тяжким злочином. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Вказав на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, на можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказала на недоведеність ризиків, наведених прокурором, звернула увагу на позитивну характеристику обвинуваченого, наявність міцних соціальних зв'язків. Просила обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою чи встановити реальний для сплати обвинуваченим розмір застави
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку осіб, що беруть участь по справі, дослідивши надані матеріали, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Позбавлення свободи не обмежується класичним випадком тримання під вартою після арешту або засудження, а може мати багато інших форм (Guzzardi проти Італії, § 95). Для того, щоб визначити, чи було особу «позбавлено свободи» у значенні статті 5, відправною точкою повинна бути її конкретна ситуація, і необхідно враховувати ряд критеріїв, таких, як тип, тривалість, наслідки і спосіб реалізації відповідного заходу (Guzzardi проти Італії, § 92; Medvedyev і Інші проти Франції, § 73; Creangг проти Румунії, § 91). Поняття позбавлення свободи за змістом статті 5 § 1 містить як об'єктивний елемент поміщення людини у певний обмежений простір на значний період часу, так і додатковий суб'єктивний елемент, який полягає в тому, що людина не давала чинної згоди на таке поміщення (Storck проти Німеччини, § 74; Stanev проти Болгарії, § 117). Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією, навіть якщо вона, можливо, сама дозволила взяти себе під варту, особливо, якщо ця людина не має достатньої дієздатності для того, щоб погодитись або не погодитись із запропонованими діями (H.L. проти Сполученого Королівства, § 90; Stanev проти Болгарії.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Вирішуючи заявлені клопотання, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Суд вважає, що на теперішній час ризики переховування обвинуваченого від суду та впливу на свідків не відпали.
Окрім того, суд керується вимогами ч. 6 ст. 176 КПК України, згідно яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Незастосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу позбавить можливості запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 314, 315, 392, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 (шістдесят діб) до 07.04.2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, обвинуваченим протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду, в той же строк з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 08 лютого 2024 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1