08.02.2024 Справа № 363/398/24
Іменем України
08 лютого 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ;
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ;
обвинуваченого - ОСОБА_4 ;
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, укладену 19 січня 2024 року між прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023111150001888, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дубровиця Рівненської області, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, утриманців не маючого, не інваліда, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв'язку з військовою агресією Російської федерації по відношенню до України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, строком на 30 діб.
Вказаний вище Указ 24.02.2022 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ.
14.03.2022 року Указом Президента України № 133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв'язку з військовою агресією Російської федерації по відношенню до України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 року строком на 30 діб.
Вказаний вище Указ 15.03.2022 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ.
18.04.2022 року Указом Президента України № 259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 року строком на 30 діб.
Вищевказаний Указ 21.04.2022 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-ІХ.
17.05.2022 року Указом Президента України № 341/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 року строком на 90 діб.
Вищевказаний Указ 22.05.2022 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ.
12.08.2022 року Указом Президента України № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 30.08.2022 року строком на 90 діб.
Вищевказаний Указ 15.08.2022 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2500-ІХ.
07.11.2022 року Указом Президента України № 757/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 року строком на 90 діб.
Вказаний вище Указ 16.11.2022 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2738-ІХ.
06.02.2023 року Указом Президента України № 58/2023 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 року строком на 90 діб.
Вищевказаний Указ 07.02.2023 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2915-ІХ.
Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02.05.2023 року № 3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 року строком на 90 діб.
Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 року № 451/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 18.08.2023 року строком на 90 діб.
На підставі вищевказаних нормативно-правових актів з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на території України, у зв'язку з введенням воєнного стану, визначено умови та порядок тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, тимчасових обмежень прав та законних інтересів юридичних осіб, а також діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення у сфері злочинів проти власності за наступних обставин.
21.10.2023 року у ранкову пору доби (більш точного часу не встановлено) у ОСОБА_4 , який правомірно перебував у магазині ТОВ «Варус», ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ): 30982361, що за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Дніпровська, буд. 1, звернув увагу на чорний гаманець та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці у той же час, достовірно знаючи, що в Україні діє воєнний стан, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисних мотивів, з метою незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться не поміченим, шляхом вільного доступу викрав з касового прилавку залишений ОСОБА_6 гаманець чорного кольору, вартістю 602 (шістсот дві) гривні, в середині якого знаходились грошові кошти у сумі 440 (чотириста сорок) гривень, банківські картки та документи на ім'я останнього, після чого попрямував до виходу з магазину.
В подальшому, ОСОБА_4 з вказаним гаманцем чорного кольору, вартістю 602 (шістсот дві) гривні, в середині якого находились грошові кошти у сумі 440 (чотириста сорок) гривень, безперешкодно покинув приміщення магазину ТОВ «Варус», після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1042 (одна тисяча сорок дві) гривні.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
19.01.2024 під час досудового розслідування, між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі добровільно наданої письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди, прокурор Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правильної кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло, за ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щиро розкаявся, активно сприяв досудовому розслідуванню; сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій. Узгоджене покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, з урахуванням того, що ОСОБА_4 під час судового розгляду зобов'язується беззастережно визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
У судовому засіданні прокурор Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримав укладену угоду про визнання винуватості, добровільність та безумовність своєї позиції як сторони угоди, просив суд її затвердити шляхом ухвалення відповідного вироку з призначенням узгодженого сторонами покарання та визначення тривалості іспитового строку.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав укладену угоду, зазначив про добровільність, беззастережність своєї позиції, як сторони угоди про визнання винуватості, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтвердив обставини та факти, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Зважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , підтримали укладену угоду про визнання винуватості, просили суд затвердити її.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява потерпілого ОСОБА_6 , в якій останній просив судовий розгляд проводити за його відсутності, міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 визначити на розсуд суду. Крім того, у своїй заяві потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, всі матеріальні збитки були відшкодовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.
Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, надав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності, висловив власну позицію щодо пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, а також зважаючи, що учасники судового провадження не заперечували проти розгляду справи за відсутності потерпілого, суд дійшов до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності потерпілого ОСОБА_6 .
Учасникам процесу роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України суд під час підготовчого судового засідання має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та яке відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості; зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та закону, сторони досягли згоди щодо виду та розміру покарання; потерпілим в межах даного кримінального провадження надано письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, а також у судовому засіданні підтверджено добровільність, беззастережність та безумовність такої згоди потерпілого.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом, та наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Судом встановлено особу обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Дубровиця Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; має середню освіту, не працює, одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; за місцем зареєстрованого та фактичного проживання характеризується посередньо, активної участі у житті територіальної громади не приймає.
На момент судового розгляду даного кримінального провадження, обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, відповідно до ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 28.11.2023 року, закінчився 10 січня 2024 року. Учасники судового провадження не заявляли клопотання про обрання запобіжного заходу.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальну шкоду на суму 1042 (одна тисяча сорок дві) гри. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Згідно заяви потерпілого матеріальна шкода обвинуваченим ОСОБА_4 відшкодована у повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 13.11.2023 року речові докази у виді шкіряного гаманця чорного кольору передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 . Внаслідок цього речові докази по справі слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 січня 2024 року між прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж 2 (двох) років іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі, а саме:
- шкіряний гаманець чорного кольору - повернути власнику - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1