справа № 361/5146/22
провадження № 2-а/361/19/24
11.01.2024
Іменем України
11 січня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретарів: Панек А.С., Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в місті Києві, інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в місті Києві молодшого лейтенанта поліції Коберника Віталія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5952996 від 28 вересня 2022 року, винесену інспектором 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в місті Києві молодшим лейтенантом поліції (далі - інспектор поліції) Коберником В.М., якою його (позивача) було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що 28 вересня 2022 року постановою інспектора поліції серії ЕАР № 5952996 його, ОСОБА_1 , за порушення вимог п. 34 Правил дорожнього руху України притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із даною постановою він не згоден, жодного доказу на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення інспектором поліції ОСОБА_2 не надано, зокрема того, що саме він (позивач) використовував автомобіль “Volvo S80”, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався у вказаному в постанові місці, у зазначені в ній дату і час. Будь-яких доказів, окрім постанови серії ЕАР № 5952996 від 28 вересня 2022 року, які б підтверджували наявність події та складу адміністративного правопорушення, а також його вину, інспектором поліції не надано. Вважає, що, всупереч вимог ст. ст. 251, 252, 279, 283 КУпАП інспектор поліції здійснив розгляд справи за відсутності доказів його вини, без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування належним чином всіх обставин справи, за відсутності складу адміністративного правопорушення, тому вказана вище постанова підлягає скасуванню.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просив суд позов задовольнити.
Відповідачі Департамент патрульної поліції в місті Києві та інспектор патрульної поліції Коберник В.М., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд вони не повідомив, відзив на позов та будь-яких заперечень проти позову до суду теж не подавали.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
28 вересня 2022 року інспектором поліції Коберником В.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 5952996, якою позивача ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із даної постанови вбачається, що 28 вересня 2022 року о 17.23 год. у м. Київ, вулиця Бастіонна, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “Volvo S80”, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив поворот праворуч з вулиці Бойчука на вулицю Бастіонна, перетнувши суцільну лінію дорожнього руху, та здійснив поворот не з тієї смуги руху, чим порушив п. 34 ПДР України, тобто порушення вимог розмітки проїзної частини дороги, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Будь-яких доказів на підтвердження того, яким чином інспектором поліції зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 вимог ПДР України із даної постанови не вбачається.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідачі Департамент патрульної поліції в місті Києві та інспектор патрульної поліції Коберник В.М. відзив на позов до суду не подавали, неодноразово викликалися до суду для надання пояснень у справі, однак своїм правом на подання пояснень у справі та відзиву на позов вони не скористалися.
Відповідачі Департамент патрульної поліції в місті Києві та інспектор патрульної поліції Коберник В.М. доказів на спростування заявлених ОСОБА_1 вимог та обставин про те, що транспортним засобом марки “Volvo S80”, д.н.з. НОМЕР_1 , він не керував у зазначені в оскаржуваній постанові місці, дату і час, суду не надали, доводів позивача про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення вони не спростували, доказів на підтвердження порушення саме водієм ОСОБА_1 вимог ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення суду не надали, оскаржувана постанова їх теж не містить.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи надані суду сторонами докази, положення ч. 2 ст. 77 КАС України, якими обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено саме на відповідача, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню, оскільки правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. відповідачами у суді не доведено, доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідачі суду теж не надали.
Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржувана ОСОБА_1 постанова серії ЕАР № 5952996 від 28 вересня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача - закриттю.
Позивачем ОСОБА_1 при подачі до суду цього адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Департаменту патрульної поліції в місті Києві на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Щодо стягнення про стягнення сервісного збору в розмірі 9 грн. 92 коп., який позивач ОСОБА_1 просив стягнути та який він сплатив при сплаті судового збору за подання до суду цього позову, суд вважає, що оскільки сервісний збір не є судовими витратами в розумінні вимог законодавства, позивачем ОСОБА_1 фінансову установу для сплати судового збору обрано самостійно, сервісний збір стягнуто обраною фінансовою установою із позивачем за надання йому банківської послуги, а сервісний збір за своєю суттю не є частиною судового збору чи судовими витратами, який встановлюється державою відповідним нормативно-правовим актом та є обов'язковим до сплати, тому дана вимога задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 205, 242 - 246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5952996 від 28 вересня 2022 року, винесену інспектором 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в місті Києві молодшим лейтенантом поліції Коберником Віталієм Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.