Справа № 357/12041/23
Провадження № 2/357/356/24
іменем України
07 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Вальчук М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартостібезоблікового використання електроенергії,-
В жовтні 2023 року позивач приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості безоблікового використання електроенергії, посилаючись на наступні обставини.
Позивач здійснює розподіл електричної енергії на території Київської області.
Відкритий на ім'я відповідача 1, на підставі паспорта точки розподілу особовий рахунок № НОМЕР_1 і послуги розподілу електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 підтверджує споживання електричної енергії, за вказаною адресою, що в свою чергу свідчить про приєднання відповідачів до умов договору споживача про надання слуг з розподілу електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на головній сторінці веб-сайту позивача за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Договір). Споживаючи електричну енергію за вказаною адресою, відповідачами акцептовано умови зазначеного Договору, заперечень щодо його умов не надходило.
Відповідно до п. 2.1 Договору, позивач надає відповідачам послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим Постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018р., та Кодексом системи розподілу затвердженим постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р., за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки поділу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Згідно п. 6.2 Договору, відповідачі зокрема, зобов'язані виконувати умови цього Договору, а також невідкладно повідомляти позивача про недоліки в роботі вузла вимірювання. Відповідно до пп. 5, 7 п. 7.1 говору, позивач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) відповідачів умовам говору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці, а також вимагати від відповідачів відшкодування збитків, завданих порушеннями, пущеними ним під час користування електричною енергією.
Зокрема, пунктом 8.6 Договору передбачено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини відповідачів, вони сплачують позивачу вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. Відповідно до п. 8.7 Договору, відповідач звільняється від відповідальності перед позивачем відповідно до вимог пункту 8.6 цього Договору, лише якщо доведе, що порушення виникли з вини позивача внаслідок дії обставин непереборної сили.
Технічною перевіркою проведеною 15.04.2023р. у відповідачів, було виявлено порушення ПРРЕЕ: вільне підключення електропроводки до електричної мережі, з порушенням схеми обліку. За підсумками перевірки, в присутності відповідача 2 складено акт № К 047063. З пояснень викладених ним в цьому акті, вбачається, що він володіє та користується об'єктом нерухомого майна де було виявлено порушення, без оформлення права власності на нього та підтверджується факт самовільного підключення.
Згідно п. 8.4.2.6 ПРРЕЕ та у відповідності до п. 8.4.13 ПРРЕЕ, позивачем нараховано відповідачу суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 20 180,10 грн.
Копія протоколу засідання комісії, разом з розрахунком вартості необлікованої електроенергії, вручені відповідачам 17.06.2023р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.
Отже, згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідачі несуть відпоовідальність за порушення ПРРЕЕ, зокрема за самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Тому, просили суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість безоблікового використаної електроенергії із врахуванням 3% річних станом на дату подання позову у розмірі 20 272,98 грн., та 2 684,00 грн. судового збору ( а. с. 1-4 ).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 28 ) та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування ) такої фізичної особи.
06 жовтня 2023 року здійснено запит стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів ( а. с. 32, 33 ).
03 листопада 2023 року за вх. № 48728 та вх. № 48752 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідачів ( а. с. 34, 35).
З вказаних інформацій вбачається, що ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 03.03.1998 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України ( ч. 10 ст. 187 ЦПК України ).
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна.
Ухвалою судді від 06 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судов езасіданя у справ іна 30.11.2023 року (а.с. 36-37).
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідачів та відсутності відомостей про належне сповіщення відповідача ОСОБА_1 , останнього разу, розгляд справи було відкладено на 07.02.2024 року.
В судове засідання позивач свого представника не направив, 14.11.2023 року за вх. № 50420 судом отримано заяву про розгляд справи без участі від представника ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності ( а. с. 42 ), в якій останній просив проводити розгляд справи № 357/12041/23 без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та проти заочного розгляду не заперечує ( а. с. 40 ).
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання спрваи повідомлялися належним чином у відповідності до вимог ЦПК України.
Так, відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про дату, час та місце слухання справи у відповідності з вимогами ч. 10 ст. 187 ЦПК України, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення ( а. с. 63 ).
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно ( ч. 5 ст. 128 ЦПК України ).
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Так, наявне в матеріалах справи оголошення про виклик ОСОБА_2 ича на 09 годину 30 хвилин 07.02.2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в якості відповідача про стягнення вартості безоблікового використаної електроенергії, розміщено 16.01.2024 року у відповідності до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася судом шляхом направлення судової повістки на адресу реєстрації останньої, відповідно до отриманої відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідача, однак на адресу суду повернувся поштовий конверт, причина повернення працівниками пошти вказана, як адресат відсутній за вказаною адресою.
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
До того ж, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23.
В зазначеній постанові Верховний Суд вказував, що посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, наведені доводи касаційної скарги ОСОБА_4 є безпідставними. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду ( близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б ).
Отже, з урахуванням наведених вище постанов, викладених Верховним Судом, суд приходить до переконання, що у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України відповідачі були належним чином повідомленими про дату, час та місце слухання справи та завчасно.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
В свою чергу, представник позивача скористувався вимогами ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З боку відповідачів жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
Також, не надходив і відзив на позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, належним чином повідомлені відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явивлися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.
Ухвалою суду від 07 лютого 2023 року постановлено провести заочний розгляд справи у вищезазначеній цивільній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.
Встановлено, що позивач ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснює розподіл електричної енергії на території Київської області.
Згідно п. 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р. /зі змінами/ (далі - ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно і укладених договорів.
Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача бо оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
У відповідності до абз. 2 п. 2.1.6 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з поділу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або доментально підтверджене споживання електричної енергії.
Відкритий на ім'я відповідача ОСОБА_1 , на підставі паспорта точки розподілу особовий рахунок № НОМЕР_1 і послуги розподілу електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 підтверджує споживання електричної енергії ( а. с. 11 ), за вказаною адресою, що в свою чергу свідчить про приєднання відповідачів до умов договору споживача про надання слуг з розподілу електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на головній сторінці веб-сайту позивача за посиланням: www.dtek- .com.ua/ua/enter-contract(далі - Договір). Споживаючи електричну енергію за вказаною адресою, відповідачами акцептовано умови зазначеного Договору, заперечень щодо його умов не надходило.
Відповідно до п. 2.1 Договору, позивач надає відповідачам послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим Постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018р., та Кодексом системи розподілу затвердженим постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р., за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки поділу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Згідно п. 6.2 Договору, відповідачі зокрема, зобов'язані виконувати умови цього Договору, а також невідкладно повідомляти позивача про недоліки в роботі вузла вимірювання. Відповідно до пп. 5, 7 п. 7.1 говору, позивач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) відповідачів умовам говору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці, а також вимагати від відповідачів відшкодування збитків, завданих порушеннями, пущеними ним під час користування електричною енергією.
Зокрема, пунктом 8.6 Договору передбачено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини відповідачів, вони сплачують позивачу вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. Відповідно до п. 8.7 Договору, відповідач звільняється від відповідальності перед позивачем відповідно до вимог пункту 8.6 цього Договору, лише якщо доведе, що порушення виникли з вини позивача внаслідок дії обставин непереборної сили ( а. с. 8-10 ).
Згідно п 5.5.5 ПРРЕЕ, відповідачів зобов'язано, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його торії та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; своєчасно вати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.
Крім того, в матеріалах спрваи міститься Договір № 523055 про користування електричною енергією від 18.06.2001 року, укладеного між ОСОБА_4 та ДАЕК «Київобленерго», за умовами якого, Електропостачальник постачає електричну енергію відповідно до умов Договору та ІІІ категорії надійності струмоприймачів Споживача, а Споживач своєчасно оплачує спожиту електричну енергію ( а. с. 7 ).
Відповідно до п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право: п.п. 3, проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; п.п. 12, складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; п.п. 14, на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
У відповідності з п. 8.2.6 ПРРЕЕ, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПРРЕЕ процедури.
Технічною перевіркою проведеною 15.04.2023 р. у відповідачів, було виявлено порушення ПРРЕЕ: вільне підключення електропроводки до електричної мережі, з порушенням схеми обліку.
За підсумками перевірки, в присутності відповідача ОСОБА_2 складено акт № К 047063 ( а. с. 12 ).
З пояснень викладених останнім в вищезазначеному акті вбачається, що він володіє та користується об'єктом нерухомого майна де було виявлено порушення, без оформлення права власності на нього та підтверджується факт самовільного підключення.
Згідно п. 8.4.2.6 ПРРЕЕ та у відповідності до п. 8.4.13 ПРРЕЕ, позивачем нараховано відповідачу суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 20 180,10 грн. ( а. с. 18 ).
Відповідно до абзаців 2, 3 п. 8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за обліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку тримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Копія протоколу засідання комісії, разом з розрахунком вартості необлікованої електроенергії, вручені відповідачам 17.06.2023р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення ( а. с. 22 ).
Так, 15.04.2023 року Акт про порушення № К 047063 було складено за присутності відповідача ОСОБА_2 , складений двома уповноваженими представниками ПрАТ «Київські регіональні електромережі», який підписаний з боку Дудіна В.Є. без зауважень, просив розглядати акт без його присутності.
15 квітня 2023 року на засідання комісії по розгляду акту № К 047063 про порушення ПРРЕЕ, відповідачі не з'явилися, запрошені листом, позивачем з урахуванням доказів вини,прийнято рішення, щодо нарахування вартості необлікованої електричної енергії, відповідно до ПРРЕЕ.
Відповідно до пунктів 8.2.4-8.2.6 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до визначеного порядку. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для доведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
У відповідності до глави 8.4 ПРРЕЕ, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПРРЕЕ процедури.
Пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі неправомірних дій споживача.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідачі несуть відповідальність за порушення ПРРЕЕ, зокрема за самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до ст.ст. 610, 614 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, позивачем згідно з розділом 8.4. ПРРЕЕ та у відповідності з п. 8.4.2 ПРРЕЕ, відповідачам нараховано суму вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення у розмірі 20 180,10 грн.
Так, матеріалами справи підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_3 , позивачем надається послуга з електричної енергії, де власником зазначеного майна є ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а. с. 6 ), вказане майно належить на праві приватної власності.
Окрім того, судом враховано ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 хоча і не є власником вказаного майна, однак є споживачем послуг, які надаються з боку позивача, що підтверджується поясненнями останнього, викладених в вищезазначеному акті, що він володіє та користується об'єктом нерухомого майна де було виявлено порушення, без оформлення права власності на нього.
Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
За приписами ч. 1 ст. 543 цього кодексу, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від буть-кого з них окремо.
Встановлено, що відповідачами на даний час кошти не сплачені, а тому ПрАТ «Київські регіональні електромережі» правомірно звернувся до суду із вказаним позовом до вказаних вище відповідачів, з яких просить стягнути суму вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушенняу розмірі 20 180,10 грн., як з солідарних боржників.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в частині позовних вимог щодо стягнення вартості за безобліково використану електроенергію є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачів в солідарному порядку інфляційні втрати та 3% річних, то суд з цього приводу зазначає наступне.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1, 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Отже, системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу.
Разом з тим у постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:
"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
У постанові об'єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 зазначено, що відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, щодо неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Верховний суд (в рамках цієї справи) наголошує, що положення статей 3, 509, 625 ЦК України, передбачають нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, таким чином помилковим є твердження, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.
Наведену правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13.
Між тим, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 (ЄДРСРУ № 82887781), з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Серед іншого правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Згідно з вимогами статті 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Таким чином платежі встановлені ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на те, що відповідачі, прострочили виконання грошового зобов'язання, вони на вимогу позивача повинні сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми, оскільки дійсно мали боргу за безобліково використану електроенергію.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19).
Суд погоджується з доданим з боку позивача розрахункомінфляційних нарахувань та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, жодних належних та допустимих доказів щодо нарахування позивачем 3% річних в сумі 92,88 грн. не надали, як і не надали контррозрахунку сум.
Оскільки відповідачі, як встановлено в судовому засіданні, та не спростовано з боку останніх, дійсно мають заборгованістьза безобліково використану електроенергію, позивач має право вимагати від відповідачів сплати інфляційних втрат та 3% річних, але враховуючи розрахунок позивача, його перевіряючи, судом встановлено, що за період зазначений позивачем ( з 18.07.2023 року по 11.09.2023 року ), суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів складає 0 гривень, три відсотки річних в сумі 92,88 грн.
Тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів (солідарно) 3% річних у сімі 92,88 грн. є також обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленому позивачем розмірі.
Згідно ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України “Про судовий збір”).
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, що беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з розглядом справи і рішенням, а у випадках звільнення від сплати цих людей - це витрати держави, яку воно несе у зв'язку з рішенням конкретної справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.
Звертаючись до суду вищевказаними позовними вимогами позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 684,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 2010692547 від 31.08.2023 року ( а.с. 5 ).
Тому, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 2 684,00 гривень, понесення яких документально підтверджено.
Одночасно, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 541, 543, 610, 611, 612, 614, 625 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 76, 81, 133, 141, 187,211, 247, 263-265, 273, 274, 280-289 ЦПК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»,Закону України «Про судовий збір», суд,-
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості безоблікового використання електроенергії, - задовольнити.
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» кошти за безобліково використану електроенергіюв розмірі 20 180,10 гривень, 3% річних в сумі 92,88 гривень та судовий збір в розмірі 2 684 гривень, загалом 22 956,98 гривень ( двадцать дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість гривень дев'яносто вісім копійок ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Позивач: приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (адреса для листування: 09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Офіцерська, буд. 1, юридична адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2Б,місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка буд. 1-а, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» м. Київ, МФО - 334851, код ЄДРПОУ - 23243188);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_4 ).
Повний текст заочного рішення складено 07 лютого 2024 року.
Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов