Справа № 357/9141/23
Провадження № 2/357/533/24
31 січня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.
У червні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» (далі - «позивач») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - «відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 34 472,23 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступні обставини.
Відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 11.06.2012 року.
Відповідач отримав кредит, що підтверджується розрахунком боргу відповідача, відповідною випискою по рахунку та довідками надання кредитних карток та про зміну умов кредитування.
Підписанням Анкети-заяви відповідач підтвердив, що він проінформований про умови кредитування позивача, які були йому надані у письмовій формі, що також підтверджується наданою копією Паспорту споживчого кредиту.
Анкета-заява разом з «Умовами та правилами банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому тарифами банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.12.6. «Правил користування платіжною карткою».
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, оскільки надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідно до п. 2.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Відповідач, як власник карти, зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п. 2.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Утім, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 28.05.2023 року має заборгованість - 34 472,23 гривень, яка складається з наступного:
27 697,56 гривень - заборгованість за тілом кредиту;
6 774,67 гривень - заборгованість простроченими відсотками.
До теперішнього часу відповідачем борг не погашено.
Посилаючись на приписи матеріального і процесуального права, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.06.2012 року у загальній сумі 34 472,23 гривень та судові витрати у розмірі 2 684,00 гривень.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його присутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 4, 78).
У судове засідання відповідач не з'явився про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином, про причини неявки не повідомив, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило (а.с. 94, 96, 103, 107, 109).
Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
11.06.2012 року між сторонами було укладено Договір б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає Договір між ним та Банком про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором і умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, тарифами банку, виконав в повному обсязі.
Із матеріалів справи убачається, що відповідач порушив умови договору, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем станом на 28.05.2023 року у розмірі - 34 472,23 гривень, яка складається з наступного:
27 697,56 гривень - заборгованість за тілом кредиту;
6 774,67 гривень - заборгованість простроченими відсотками.
До теперішнього часу відповідачем борг не погашено.
Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у строк, передбачений у зобов'язанні та відповідно до вимог закону.
За правилами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатили процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Висновки суду.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі 34 472,23 гривень.
Судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень, а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с. 61).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 34 472,23 грн., судові витрати у розмірі 2 684,00 гривень, а всього стягнути 37 156,23 грн. (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят шість грн., 23 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»: місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок 1 Д, місто Київ, 01001, код ЄДРГПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 05.02.2024 року.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Владислав ЦУКУРОВ