Справа №348/2530/23
02 лютого 2024 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
з участю: представника позивача, адвоката - Зварищука В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
23.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 грн. на дитину щомісячно, до досягнення нею повноліття. Крім того, просить стягнути з відповідача в її користь понесені нею витрати на правничу допомогу.
В судовому засіданні представник позивача вимоги ОСОБА_1 підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив їх задоволити в повному обсязі. Крім того, зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду даної справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутність на адресу суду не надходило.
Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, адвоката - Зварищука В.В., дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що з відповідачем по справі ОСОБА_2 позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано 25.09.2019 року згідно рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області. Копія даного рішення долучена до матеріалів справи (а.с.11-12).
З'ясовано також, що за час перебування в шлюбі у них народилося троє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які в даний час повнолітні та неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої є сторони по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.7).
З акту обстеження № 1075 від 16.08.2023 року, складеного депутатом Надвірнянської міської ради вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із сином-інвалідом 1 групи та неповнолітньою дочкою. Батько дітей ОСОБА_2 після розірвання шлюбу в 2020 році поступово почав менше опікуватись дітьми. Останній рік у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей ОСОБА_2 участі не брав (а.с.8).
Позивач не працює, підсобного господарства не веде, тому не в змозі в повному обсязі забезпечувати сама всім необхідним неповнолітню дитину, у зв"язку з цим зазнає матеріальних труднощів через те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надає.
Наведене не спростовано відповідачем по справі ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, частин 7, 8 ст.8 СК України в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст.ст.2, 8 Закону України «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Відповідно зі ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, закріплено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Згідно ст.ст.180, 181 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 01 січня 2024 року становить 2563 гривні, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривні.
З врахуванням всіх обставин справи, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітніх дітей відповідного віку, матеріального становища дитини, а також матеріального стану платника аліментів, який є фізично здоровою особою, може працювати, зважаючи на те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення і розмір аліментів може бути визначений судом в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн. на дитину, на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, до досягнення нею повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як перевірено судом, згідно наданих стороною позивача попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу від 12.10.2023 року та квитанції № 000246 від 15.08.2023 року, витрати на правничу допомогу склали 1500 грн. 00 коп.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_6 , з відповідача в користь позивача, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 1500 грн. 00 коп. згідно квитанції № 000246 від 15.08.2023 року.
Також, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141 ЦПК України - 1211 грн. 20 коп. судового збору в дохід держави.
На підставі ст.ст.180, 182, 184 СК України, керуючись ст.141, ст.258, ч.6 ст.259, ст.263, ст.265, ч.1 ст.268, ст.ст.280-282, ст.289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_3 ,жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн. 00 коп. на дитину щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 23.10.2023 року і проводити щомісячно до повноліття дитини.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_3 ,жительки АДРЕСА_1 , - 1500грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , на користь держави - 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст рішення
виготовлено 07.02.2024 року.