Справа № 346/7347/23
Провадження № 1-кп/346/350/24
08 лютого 2024 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с. Великий Рожин, Косівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометника стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, -
ОСОБА_4 , вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» 20.12.2022 ОСОБА_5 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.
Згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2022 №191 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду гранатометника стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону управління військової частини НОМЕР_1 .
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині молодший сержант ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати
свої службові обов?язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язок військової служби на території військової частини або в іншому місці
роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви,
встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності а також тимчасовим, зумовлених загрозою обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану молодшому сержанту
ОСОБА_6 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України
№64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Однак, 25.12.2022 молодший сержант ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов?язків військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), та незаконно, без поважних причин перебував поза її розташуванням знаходячись за місцем постійного проживання в селі Великий Рожин, Косівського району, Івано - Франківської області, де проводив час на власний розсуд.
07 листопада 2023 року молодший сержант ОСОБА_4 з'явився до П?ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківськ) Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові та повідомив про своє бажання та готовність у подальшому службу в Збройних Силах України.
Свою вину в судовому засіданні обвинувачений визнав та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому розкаявся та просив суворо не карати.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ст. 407 ч.5 КК України, як самовільне залишення військової частини, вчиненого в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема у справі наявні обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
Суд враховує відомості про особу обвинуваченого, стан його здоров'я, наявність на утриманні неповнолітню дитину.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що одна лише тяжкість вчиненого злочину не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ст.. 407 ч.5 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України, зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч.5 КК України та призначити покарання у виді позбавленням волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за засудженим військовослужбовцем ОСОБА_4 покласти на командира відповідної військової частини за місцем проходження військової служби, а у разі звільнення з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1