Справа № 344/270/24
Провадження № 3/344/982/24
06 лютого 2024 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Болюк І.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , ПП, за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №219405 від 28.12.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 28.12.2023 року близько 22 год. 40 хв., в АДРЕСА_1 , вчинив фізичне та економічне насильство щодо ОСОБА_2 , який проживає разом з ним, а саме: висловлював погрози, образи та погрожував нанесенням тілесних ушкоджень, а також навмисно давав ляпаси, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що проживає разом із донькою покійної дружини та її співмешканцем. Того дня, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 розпивали спиртні напої, після чого, він став поводити себе агресивно, провокував його на конфлікт. Просив провадження у справі відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Так, стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому, відповідно до ст.256 цього кодексу, зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.173-2 КУпАП.
Положенями ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є саме умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В силу ст. 1 ЗУ “Про попередження насильства в сім'ї” насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та економічного характеру відносно ОСОБА_2 , відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які наслідки настали чи могли настати здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 внаслідок фізичного та економічного насильства з боку ОСОБА_1 , оскільки зі змісту диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вбачається, що не кожне насильство може завдати або завдає шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок довести наявність ознак фізичного та економічного насильства в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та можливість заподіяння або заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, зі змісту диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність настає за фізичне та економічне насильство, яке здійснюється навмисно, з метою заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 навмисно вчинив дії, які були спрямовані на заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 .
Отже, подані суду на дослідження докази не дають підстав зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 7, 9, 221, 245-247, 266, 268, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Іннеса БОЛЮК