Справа № 283/2957/23
Провадження №2/283/171/2024
31 січня 2024 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Малині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чоповицької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
13.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до Малинського районного суду з позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Владівка Малинського району Житомирської області помер її чоловік ОСОБА_2 .У 2009 році ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті свого брата ОСОБА_3 , до складу якої входить земельна ділянка площею 3,74 га, що розташована на території Владівської сільської ради Малинського району Житомирської області (до адміністративної реформи). Спадкодавець - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бердичів Житомирської області. За життя він залишив заповіт на ім'я свого брата ОСОБА_2 . Для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка позивач звернулася до Малинської державної нотаріальної контори. Постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно. Про втрату оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку будо оголошено в місцевому засобі масової інформації. Позивачка прость суд зизнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3,74 га, розташованої на території Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області (до адміністративної реформи Владівської сільської ради Малинського району Житомирської області), після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер в с. Владівка Малинського району Житомирської області ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, 26.12.2023 до суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, судові витрати вважати фактично понесеними.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 03.01.2024 до суду надійшла заява, в якій представник відповідача просив розглянути справу без його участі, не заперечив щодо задоволення вимог позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Бердичів Житомирської області у віці 70-ти років помер брат чоловіка позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис про смерть № 351 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Владівка Малинського району Житомирської області у віці 80-ти років помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис про смерть № 2 (а.с.10).
Наявність земельної ділянки підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 847095 від 24 липня 2006 року (а.с.11).
Згідно до Заповіту зареєстрованого у Владівській сільській раді 09 лютого 2002 року в реєстрі за № 18 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на випадок своєї смерті заповів все своє майно ОСОБА_2 (а.с.12).
Факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 підтверджується копією заяви до Бердичівської державної нотаріальної контори № 2058 від 08.10.2009 року, зі змісту якої встановлено, що він приймає спадщину за заповітом, посвідченого Владівською сільською радою Малинського району Житомирської області (а.с.3).
Те, що ОСОБА_2 дійсно був чоловіком позивачки підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого 26 серпня 1959 року (а.с.14).
Згідно довідки Чоповицької селищної ради № 120 від 14.11.2023 року на день смерті ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживала та була зареєстрована його дружина - ОСОБА_1 (а.с. 15).
Постановою № 02 - 14/793 від 14.11.2023 р. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с.16).
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 .
Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Окрім цього, відповідно до абзацу 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»визначено, що одним із документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 за законом, а тому позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 12,23,76,81,258,265,273,354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування, після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну ділянку, площею 3,74 га, що знаходиться на території Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області ( до адміністративної реформи Владівської сільської ради Малинського району Житомирської області), як за спадкоємцем за законом.
Судові витрати вважати фактично понесеними.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О. М. Саланда