Справа № 282/608/23
Провадження № 1-кп/282/59/24
08.02.2024
смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023065430000027 від 24.04.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Липно Любарського району Житомирської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, пенсіонерки, раніше не судимої,
за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
21 квітня 2023 року близько 13 год. 30 хв., по АДРЕСА_1 , у ході словесної суперечки, яка виникла між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на грунті довготривалих неприязних відносин, у останньої виник раптовий умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
В цей день, час та місці, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, цілеспрямовано, тримаючи в руках сапу із дерев'яним держаком, нанесла останній один удар в ділянку грудної клітки з права, один удар в ділянку лівого плеча та один удар по кисті лівої руки.
Після цього, обвинувачена, продовжуючи свої протиправні дії, тримаючи сапу у руках, дерев'яним держаком нанесла потерпілій один удар по лівому стегні, один удар по правій гомілці та один удар по правому стегні.
Внаслідок своїх протиправних дій, ОСОБА_4 умисно спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плеча, садно лівої кисті, синця правої молочної залози, синця лівого стегна, синця правого стегна, синця правої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та пояснила, що в той день вона сапала клумбу біля власної огорожі та повз неї проїхала на велосипеді потерпіла, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та почала ображати її та виражатись в її адресу словами нецензурної лайки. Після того, як потерпіла подоїла корів, вона знов поверталась на велосипеді та знову почала ображати її та чіплятись до неї. На проїжджій частині дороги була вибоїна, яку ОСОБА_4 засипала щебенем. Потерпіла ОСОБА_5 заїхала в цю вибоїну та впала. Після чого, ОСОБА_6 встала та почала знову виражатись в її адресу, ображати її та обзивати словами нецензурної лайки. ОСОБА_4 вказала, що потерпілу не била, стояла біля своєї огорожі та лише раз відмахнулась від нею сапою. Також ОСОБА_4 вказала, що їй стало погано та вона присіла на лавку, тоді вийшла її невістка, якій ОСОБА_4 вказала, що ОСОБА_5 ображала та обзивала її. Тоді невістка відвела велосипед до потерпілої, а її завела в подвір'я. Обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій не наносила, вона могла їх отримання від падіння з велосипеда так як перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ч.1 ст.337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Незважаючи на не визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_5 , показаннями свідків та речовими доказами.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що в той день поїхала в обідню перерву на велосипеді додому, так як мала подоїти корів. Проїжаючи на велосипеді повз обвинувачену, яка була біля огорожі, потерпіла сказала щось про себе та поїхала далі. Повертаючись назад через деякий час та проїжджаючи повз ОСОБА_4 , остання накинулась на неї з сапою та почала наносити їй тілесні ушкодження. Удари завдавала по грудині, руці, нозі. ОСОБА_5 вказала, що залишила свій велосипед та почала втікати до свого домогосподарства, однак ОСОБА_4 почала її наздоганяти, здерла з неї хустку. Також вказала, що свідком даних подій був ОСОБА_7 . Перед цими подіями потерпіла працювала разом з ОСОБА_8 біля пам'ятників, будь-яких тілесних ушкоджень на ній не було, з велосипеда вона не падала.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона мастила забор на городі та почула, що на дорозі хтось свариться. Коли вона прийшла на місце події то побачила, що її свекруха ОСОБА_4 сиділа на лавці, а з другої сторони дороги лежав велосипед ОСОБА_5 . Саму ОСОБА_5 вона не бачила, лише чула її голос. Після цього вона завела велосипед ОСОБА_5 до її домогосподарства, а свекруху завела в подвір'я. ОСОБА_4 їй повідомила, що ОСОБА_5 зачепила її. Чи завдавала ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 свідок не бачила.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що прибирала разом з ОСОБА_5 пам'ятники, попрацювали десь до обіду. Після цього роз'їхались доїти корів. Вона поїхала до себе додому, ОСОБА_5 до себе. Через деякий час до неї зателефонувала ОСОБА_5 , вона була стурбована та плакала, свідок попросила потерпілу приїхати та розповісти про те, що сталось. Коли ОСОБА_5 приїхала, то розповіла, що коли проїжджала повз ОСОБА_4 вона щось проговорила про себе. Також ОСОБА_5 повідомила, що на зворотному шляху на неї напала ОСОБА_4 та почала наносити їй тілесні ушкодження сапою. На потерпілій вона бачила розбитий годинник та кров на руці, а також тілесні ушкодження на руці, на грудях та на нозі. Коли ОСОБА_5 їхала доїти корів, на ній не було ніяких ушкоджень. ОСОБА_5 від'їджала на годину чи дві.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що співмешкав з потерпілою. Вказав, що порався на горищі хліва, лагодив дах, який згорів, так як мав перегнати туди худобу. Подзвонив до ОСОБА_5 та попросив привезти йому поїсти та цвяхи. ОСОБА_5 привезла те, що він попросив та поїхала, оскільки доїла корів. Через деякий час він зателефонував до ОСОБА_5 , однак вона трубки не взяла, він пішов далі працювати. Через деякий час ОСОБА_5 передзвонила та повідомила, що її сапою побила ОСОБА_4 . Коли ввечері додому приїхала ОСОБА_5 від бачив побитий годинник та тілесні ушкодження на руці. Коли ОСОБА_5 приїжджала до нього в обідню пору, тілесних ушкоджень на ній не було.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.04.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 повідомила, що 21.04.2023 близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 затіяла з нею словесну суперечку під час якої ОСОБА_4 тримаючи в руках дерев'яну сапу нанесла їй близько 4-х ударів по тілу, спричинила їй тілесні ушкодження;
- висновком експерта №142 від 26.04.2023, відповідно до якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_5 виявлено слідуючі тілесні ушкодження: синець лівого плеча, садна лівої кисті, синець правої молочної залози, синець лівого стегна, синець правого стегна, синець правої гомілки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я, утворились від дії тупого твердого предмету з обмеженою констатуючою поверхнею, можливо від удару рукою, ногою, дерев'яною ручкою сапи чи іншим предметом. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, було нанесено не менше 6-ти травмуючої дії. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитись в термін та за обставин, вказаних в постанові. В зв'язку з тим, що тілесні ушкодження розташовані в різних ділянках тіла, утворення їх не характерне для падіння на площині;
- заявою ОСОБА_4 від 24.04.2023, відповідно до якої ОСОБА_4 добровільно видала працівникам поліції сапу;
- протоколом огляду місця події від 24.04.2023, а саме: узбіччя вулиці Миру, яка знаходиться в с.Меленці, з ілюстративними таблицями до нього;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_5 від 24.04.2023, відповідно до якого потерпіла вказала на обставини та механізм нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.05.2023 за участю свідка ОСОБА_7 , відповідно до якого свідок вказав на обставини та механізм нанесення потерпілій тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ;
- висновком експерта №155 від 09.05.2023, відповідно до якого вбачається, що механізм утворення тілесних ушкоджень встановлений при проведенні судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_5 може відповідати механізму, на який вказує потерпіла під час проведення слідчих дій за її участю;
- висновком експерта №176 від 30.05.2023, відповідно до якого вбачається, що механізм утворення тілесних ушкоджень, встановлений при проведенні судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_5 не відповідає механізму, на який вказує підозрювана ОСОБА_4 під час проведення слідчих дій за її участі. Механізм утворення тілесних ушкоджень, встановлений при проведенні судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_5 може відповідати механізму, на який вказує свідок ОСОБА_7 під час проведення слідчих дій за його участю.
Суд критично ставиться до показань ОСОБА_4 відносно того, що тілесні ушкодження у ОСОБА_5 утворились внаслідок падіння з велосипеда, оскільки такі доводи обвинуваченої спростовуються показаннями потерпілої, а також проведеними за її участі та участі свідка ОСОБА_7 слідчими експериментами, а також висновками експерта №155 від 09.05.2023 та №176 від 30.05.2023. З наведених підстав суд також не приймає до уваги протокол слідчого експерименту від 29.05.2023 за участі підозрюваної ОСОБА_4 , оскільки вказаний під час його проведення механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 спростовується наведеними вище доказами.
Суд також відкидає доводи ОСОБА_4 відносно неправдивих показань потерпілої та свідків, оскільки обвинуваченою до суду не надано доказів того, що потерпіла та свідки могли умисно оговорити її на підставі особистих неприязних стосунків. Окрім того, доказів наявності змови між потерпілою ОСОБА_5 та свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_7 щодо оговору обвинуваченої в ході судового розгляду не отримано.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а її дії слід кваліфікувати, за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
Обставин, що згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання та обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченої, яка являється пенсіонеркою, позитивно характеризується за місцем проживання, за медичною допомогою до лікаря-нарколога та психіатра не зверталася, на обліку у них не перебуває, раніше не судима, а тому призначає його в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 368, 371, 374-375 КПК України, суд -
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
Речовий доказ по справі - сапу з дерев'яною ручкою довжиною 71 см., яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 , після набрання вироком суду законної сили - залишити в останньої.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1