ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2024Справа №910/14856/23
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг"
про стягнення 23 041,78 грн,
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" про стягнення 23 041,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" стверджує, що ним згідно Договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-00013/2021 від 08.01.2021 та Заявок на виконання перевезення №387 від 16.08.2022, №622 від 02.11.2022 було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, в той час як відповідач свого обов'язку з оплати даної послуги належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виник борг перед позивачем у сумі 20 000,00 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-00013/2021 від 08.01.2021 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" пені у розмірі 3 041,78 грн, нарахованої за період з 31.08.2022 по 14.09.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 відкрито провадження у справі №910/14856/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Вказана ухвала суду від 28.09.2023 була надіслана відповідачу 02.10.2023 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, яка була вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату відкриття провадження та направлення даної ухвали суду учасникам справи: 04201, м. Київ, вул. Петра Дегтяренка, буд. 35, та була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" 04.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №060049739637.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі №910/14856/23 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" повинне було подати відзив на позов у строк до 24.10.2023 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, з відомостей Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" було змінено свою адресу місцезнаходження та на даний час такою адресою є: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Костомарівська, буд. 1-А, секція 1, приміщення 6Н, у зв'язку з чим судом враховано зміну місцезнаходження відповідача при складанні даного рішення.
Крім того, суд зазначає, що провадження у даній справі відкрито з додержанням правил підсудності, в свою чергу, відповідачем було змінено адресу місцезнаходження після відкриття провадження у справі та після того, як ухвалу суду від 28.09.2023 було вручено відповідачу в розумінні приписів ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, а отже правила підсудності не порушені та дана справа повинна розглядатись Господарським судом міста Києва.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
08.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" (перевізник) укладено Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-00013/2021 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого перевізник згідно умов цього договору здійснює перевезення вантажу власним (або найманим) автомобільним транспортом і несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажів з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі вантажоодержувачу.
Перевізник організовує перевезення вантажів на підставі заявок експедитора. Конкретні умови по кожному замовленню погоджуються сторонами і вказуються у заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).
Згідно п. 2.3 Договору передача перевізником документів (ТТН, CMR, акти виконаних робіт та інше), зазначених в заявці, здійснюється за актом приймання-передачі документів, який підписується представниками сторін або шляхом надіслання поштою з обов'язковим зазначенням переліку документів в описі вкладення до поштового відправлення.
Вартість перевезення обумовлюється сторонами на кожне перевезення у заявці (п. 3.1 Договору).
У пункті 3.3 Договору вказано, що підтвердженням факту надання послуг є оригінал товарно-транспортної накладної (ТТН, CMR) з відміткою відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу, або інший документ, що підтверджує отримання вантажу вантажоодержувачем та акт виконаних робіт / наданих послуг в 2-х екземплярах, підписаний з боку перевізника.
У пункті 3.4 Договору сторонами погоджено, що підставою для здійснення оплати послуг перевізника є оригінал рахунку-фактури, наданий останнім в одному екземплярі, оригінал товарно-транспортної накладної (ТТН, CMR) по відповідній заявці з відміткою вантажоодержувача про прийомку вантажу та оригінали інших документів, зазначених в заявці на перевезення, акт виконаних робіт у двох екземплярах, підписаний із боку перевізника, та податкові накладні, надані не пізніше 14 днів після виконання перевезення. Ненадання перевізником повного комплекту вищевказаних документів дає право експедиторові відмовити в здійснені оплати до моменту надання необхідних документів. Експедитор оплачує замовлені послуги протягом 10 банківських днів з моменту отримання експедитором всього переліку документів, вказаних у заявці.
Відповідно п. 5.7 Договору у випадку затримки оплати за перевезення вантажу експедитор виплачує перевізнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.
Даний договір діє з моменту його підписання до 31.12.2021, а в частині розпочатих і незакінчених зобов'язань - до повного їх виконання. Якщо жодна із сторін за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про припинення дії договору, дія договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік (п. 7.1 Договору).
16.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" складено заявку на здійснення перевезення №387 (надалі - Заявка №387), згідно якої позивач взяв на себе зобов'язання з перевезення алкоголю у кількості 20 т, об'ємом 86 куб.м. з м. Дніпро Дніпропетровської області у м. Харків Харківської області. У Заявці №387 погоджено, що вартість перевезення складає 14 000,00 грн, яка підлягає сплаті у безготівковій формі з ПДВ протягом 5-10 банківських днів по оригіналам повного пакету документів і зареєстрованої податкової накладної.
02.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" складено заявку на здійснення перевезення №622 (надалі - Заявка №622), згідно якої позивач взяв на себе зобов'язання з перевезення алкоголю у кількості 20 т, об'ємом 86 куб.м. з м. Дніпро Дніпропетровської області у м. Харків Харківської області. У Заявці №622 погоджено, що вартість перевезення складає 13 000,00 грн, яка підлягає сплаті у безготівковій формі з ПДВ протягом 5-10 банківських днів по оригіналам повного пакету документів і зареєстрованої податкової накладної.
Спір у справі виник у зв'язку із твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" боргу перед позивачем у сумі 20 000,00 грн з оплати наданих згідно Договору та спірних Заявок послуг, а також про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" пені у розмірі 3 041,78 грн, нарахованої за період з 31.08.2022 по 14.09.2023.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору однією із сторін іншої сторони про припинення дії договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2022 рік у відповідності до п. 7.1 Договору.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" своїх зобов'язань за Договором та спірними Заявками підтверджується підписаними представниками відправника, водія-експедитора та одержувача товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв №01АВДН051015 від 16.08.2022, №01АВДН051012 від 16.08.2022 та №01АВДН076309 від 02.11.2022, згідно яких позивач здійснив перевезення з м. Дніпро Дніпропетровської області у м. Харків Харківської області алкогольних напоїв.
При цьому, позивач стверджує, що надав відповідачу всі необхідні товаросупровідні документи та документи, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань відповідно до вимог договору та у строк, що встановлений договором. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" вказує, що необхідний пакет документів за Заявкою №387 був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" 23.08.2022, а за Заявкою №622 - 07.11.2022. Також позивач стверджує, що ним було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні за господарськими операціями із виконання спірних перевезень.
Відповідач своїм правом на спростування таких тверджень позивача не скористався.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 30.06.2022 у справі №927/774/20 та 22.02.2022 у справі №904/6293/20).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Оцінюючи надані сторонами докази, враховуючи твердження позивача про часткову оплату відповідачем послуг перевезення вантажу у сумі 7 000,00 грн, суд, вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" передбачені Договором та Заявками комплекти документів за спірними перевезеннями та зареєстровано відповідні податкові накладні.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" у серпні та листопаді 2022 року згідно спірного Договору та Заявок послуг перевезення вантажу загальною вартістю 27 000,00 грн.
Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 3.4 Договору сторонами погоджено, що експедитор оплачує замовлені послуги протягом 10 банківських днів з моменту отримання експедитором всього переліку документів, вказаних у заявці.
Натомість у Заявках №387 та №622 погоджено, що оплата послуг здійснюється безготівковій формі з ПДВ протягом 5-10 банківських днів по оригіналам повного пакету документів і зареєстрованої податкової накладної.
Аналізуючи наведені положення Заявок в контексті умов Договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був оплачувати вартість наданих позивачем послуг не пізніше ніж протягом десяти банківських днів від дати підписання сторонами відповідних актів.
Визначення поняття "банківський день" наявне у п.п. 6 п. 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою Правління Національного банку України №514 від 03.12.2003, згідного якого це робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.
Тобто банківський день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" на виконання своїх зобов'язань повинне було оплатити надані Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" послуги перевезення вантажу у наступні строки:
- за Заявкою №387 вартістю 14 000,00 грн до 06.09.2022 включно;
- за Заявкою №622 вартістю 13 000,00 грн до 21.11.2022 включно.
Позивач стверджує, а у суду відсутні обґрунтовані підстави для сумніву у таких твердженнях, що відповідачем було частково виконано свої зобов'язання з оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" перевезень та сплачено лише кошти у сумі 7 000,00 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів сплати відповідачем за надані Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" у серпні та листопаді 2022 року послуги перевезення вантажу згідно Договору та спірних заявок в іншій частині - 20 000,00 грн (27 000,00 грн загальної вартості послуг - 7 000,00 грн сплачених відповідачем) станом на дату розгляду даної справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" суду не надано.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" наявний прострочений борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" у розмірі 20 000,00 грн, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-00013/2021 від 08.01.2021 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" пені у розмірі 3 041,78 грн, нарахованої за період з 31.08.2022 по 14.09.2023.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошових зобов'язань, не наведено.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 3 041,78 грн, нараховану на суму боргу у розмірі 7 000,00 грн за період з 31.08.2022 по 14.09.2022 (за 380 днів) та на суму боргу у розмірів 13 000,00 грн за період з 22.11.2022 по 06.09.2023 (за 289 днів).
Відповідно п. 5.7 Договору у випадку затримки оплати за перевезення вантажу експедитор виплачує перевізнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.
З аналізу умов пункту 5.7 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (облікова ставка Національного банку України), порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати), однак не визначено строк нарахування пені.
Судом, враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Так, постановою Кабінетом Міністрів України №211 від 11.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та строк дії карантину був продовжений до 30.06.2023 (згідно постанови Кабінетом Міністрів №383 від 25.04.2023).
Таким чином, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, є продовженими до закінчення дії карантину, а відтак позивачем неправомірно визначено періоди нарахування пені, оскільки правомірним є нарахування пені за наступні періоди:
- на суму боргу у розмірі 7 000,00 грн за період з 07.09.2022 (наступний день після останнього дня, в який підлягало виконанню відповідачем зобов'язання з оплати) по 30.06.2023 (останній день запровадженого в Україні карантину);
- на суму боргу у розмірі 13 000,00 грн за період з 22.11.2022 (наступний день після останнього дня, в який підлягало виконанню відповідачем зобов'язання з оплати) по 30.06.2023 (останній день запровадженого в Україні карантину).
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" пені на прострочений борг у розмірі 3 391,79 грн.
При цьому, позивач у змісті позовної заяви та в її прохальній частині просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 041,78 грн. Суд не вбачає за можливе пояснити яким чином позивачем було розраховано пеню у розмірі меншому, ніж встановлений судом, хоча пеня нараховувалась за період більший, ніж встановлений судом (зокрема у розрахунку пені позивач вказав загальну суму нарахованої пені у розмірі 4 395,21 грн).
Попри наведене, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" пені у розмірі 3 041,78 грн.
За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" підлягає задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" підлягає стягненню борг у розмірі 20 000,00 грн та пеня у розмірі 3 041,78 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.
Керуючись статтями 13, 74, 79, 86, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкаро Холдінг" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Костомарівська, буд. 1-А, секція 1, приміщення 6Н; ідентифікаційний код 39880549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" (61098, Харківська обл., м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10; ідентифікаційний код 34954579) борг у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 3 041 (три тисячі сорок одну) грн 78 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 07.02.2024.
Суддя Р.В. Бойко