ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2024Справа № 910/13147/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атен"
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом»
про стягнення 22841,40 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атен" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення за договором поставки від 14.09.2021 № 53-123-01-21-07135 трьох процентів річних у сумі 4296,46 грн. та інфляційних втрат у сумі 18544,94 грн., нарахованих за порушення строків оплати за отриманий товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на помилковості здійсненого позивачем розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат. Також відповідач зауважив, що прострочення виконання зобов'язання відбулося не з вини відповідача внаслідок військової агресії проти України.
У відповіді на відзив позивач зауважив, що договором установлений термін оплати - 45 робочих днів після постачання товару згідно зі специфікацією до договору, відтак відповідач не правильно трактує умови договору, прив'язуючи строк оплати до пункту 6.1 договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та замінено відповідача у справі його правонаступником, а саме: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 20915546).
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.09.2021 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 53-123-01-21-07135 (далі разом із додатковими угодами - договір), згідно з пунктом 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 42120000-6 по ДК 021:2015 - Насоси та компресори (ЗІП до насосів), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до Договору № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2021 року.
У пункті 2.1 договору зазначено, що загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 644 860,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 % : 128 972,00 грн; всього з ПДВ: 773 832,00 грн.
Згідно з пунктом 2.2 договору оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання Постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 нього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що з товаром Постачальник надає Покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документи підтверджуючи відповідність продукції, відповідно технічної специфікації до предмета закупівлі ТСдоПЗ(т).23.0901.0100-2021, ТС.0.0902.3300 (за виключенням вимог п.3).
Відповідно до пункту 6.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкцій № П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і № П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/copmany_standards-82).
До вказаного договору сторонами підписано специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 773832 грн., а саме: згідно видаткової накладної № 62 від 28.10.2021 на суму 729 036,00 грн., у т.ч. 121506 грн. ПДВ; згідно видаткової накладної № 67 від 15.11.2021 на суму 44 796,00 грн., у т.ч. 7466 грн. ПДВ.
Разом із цим, відповідач несвоєчасно здійснив оплату поставленого товару, а саме: на суму 554 880,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № УПТК/286 від 11.02.2022; на суму 112 003,46 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № УВТК/1583 від 13.07.2022; зобов'язання з оплати 62 152,54 грн. припинено згідно Заяви ТОВ «НВП «АТЕН» про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог № 22_172 від 09.06.2022 року.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Із наданого позивачем розрахунку слідує, що позивач нарахував за видатковою накладною № 62 від 28.10.2021 на суму боргу в розмірі 729036 грн. три проценти річних за період з 05.01.2022 до 10.02.2022 у розмірі 2217,07 грн., на суму боргу 174156 грн. за період з 11.02.2022 до 08.06.2022 у розмірі 1689,07 грн., на суму боргу 112003,46 грн. за період з 09.06.2022 до 12.07.2022 у розмірі 313 грн.; інфляційні втрати на суму боргу 174156 грн. за період з 01.03.2022 до 31.05.2022 у розмірі 18544,94 грн.
Також позивачем нараховано за видатковою накладною № 67 від 15.11.2021 три проценти річних за період з 21.01.2022 до 10.02.2022 у розмірі 77,32 грн.
У свою чергу, відповідачем надано до матеріалів справи копії ярликів на придатну продукцію, а саме: за видатковою накладною № 62 від 28.10.2021 ярлики від 02.11.2021 № 3-3836, від 13.01.2022 № 3-3939; за видатковою накладною № 67 від 15.11.2021 - ярлик від 03.12.2021 № 3-3883.
Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 8, в якому відображено внесення відомостей до реєстру продавцем (відповідачем) 05.11.2021 на суму ПДВ 121506 грн. та 29.11.2021 на суму ПДВ 7466 грн.
Як передбачено пунктом 2.2 договору, оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання Постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 нього договору.
У пункті 3.2 договору наведено перелік документів, які позивач має надати разом із поставкою товару, а саме: видаткову накладну; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН; документи, що підтверджують відповідність продукції технічній специфікації. Пункт 6.1 договору визначає порядок приймання товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк на оплату товару відраховується з урахуванням реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що не відображено в розрахунку позивача.
Отже, кінцевий строк оплати товару за видатковою накладною № 62 від 28.10.2021 становив до 11.01.2022, за видатковою накладною № 67 від 15.11.2021 - до 02.02.2022 року.
У той же час, щодо зауважень відповідача на необхідність відліку строку на оплату з урахуванням виписаних відповідачем ярликів, суд зауважує наступне.
До матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів, що тривалість оформлення відповідачем документів проходження вхідного контролю спричинена діями позивача чи невідповідністю поставленого позивачем товару вимогам щодо якості чи кількості.
Відтак, здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат з урахуванням дати реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за видатковою накладною № 62 від 28.10.2021 на суму боргу в розмірі 729036 грн. три проценти річних становлять за період з 12.01.2022 до 10.02.2022 суму 1797,62 грн., за видатковою накладною № 67 від 15.11.2021 три проценти річних за період з 03.02.2022 до 10.02.2022 становлять суму 29,45 грн.
В іншій частині розрахунок позивача є арифметично правильним.
За наведених обставин, з відповідача підлягають стягненню в загальному розмірі 3829,14 грн. трьох процентів річних та 18544,94 грн. інфляційних втрат.
Щодо зауважень відповідач про відсутність його вини в несвоєчасному виконанні зобов'язання з оплати товару, суд звертає увагу на наступне.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
У той же час, наведені відповідачем обставини для звільнення від відповідальності у зв'язку з військовою агресією проти України, що спричинило втрату частини виробничих потужностей, виручки та призвело до погіршення фінансового стану відповідача, не визнаються судом такими, що унеможливили виконання даного господарського зобов'язання в установлені договором від 14.09.2021 № 53-123-01-21-07135 строки.
При цьому, поставка товару та прострочення виконання відповідачем зобов'язання з його оплати мало місце до введення в Україні воєнного стану.
Одночасно суд зауважує, що за своєю правовою природою три проценти річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер та входять до складу грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атен" задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атен" (03062, м. Київ, вул. Нивська, 4-Г, прим. 2М; ідентифікаційний код 38871512) 3829 (три тисячі вісімсот двадцять дев'ять) грн. 14 коп. трьох процентів річних, 18544 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 94 коп. інфляційних втрат, а також 2629 (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 09 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова