номер провадження справи 18/150/23
05.02.2024 справа № 908/2172/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/2172/23
за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (пр. Маяковського, буд. 26, м. Запоріжжя, 69035)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна Академія Коннекта” (вул. Перемоги, буд. 63, офіс 312, м. Запоріжжя, 69035)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 71697,86 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна Академія Коннекта” 71697,86 грн., що за курсом НБУ є еквівалентом 1960,64 дол. США, які складаються з: 40391,85 грн. основного боргу (еквівалент за курсом НБУ 1104,55 дол. США), 28480,72 грн. інфляційних втрат (еквівалент за курсом НБУ 778,83 дол. США), 2825,29 грн. 3% річних (еквівалент за курсом НБУ 77,26 дол. США).
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за контрактом №34/16 від 26.12.2016, з урахуванням додаткової угоди №7 від 08.08.2019 до нього, та договором про надання освітніх послуг іноземним громадянам №19-417 від 12.09.2019 щодо сплати за навчання студента ОСОБА_1 , якого позивач визначив у позові та окремій заяві третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224-226 Господарського кодексу України, позивач просив позов задовольнити
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 справу № 908/2172/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 17.07.2023, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2172/23, присвоєно справі номер провадження 18/150/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2172/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 25.08.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив; третій особі запропоновано надати письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог в порядку ст. 168 ГПК України та докази в обґрунтування пояснень, в строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, але не пізніше 25.08.2023,
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 03.08.2023 про відкриття провадження у справі № 908/2172/23 повернулась до суду з відміткою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Ухвала суду від 03.08.2023 про відкриття провадження у справі 908/2170/23, що надсилалась на адресу місця проживання третьої особи, повернуто до суду 14.07.2023 з відміткою на довідці відділення поштового зв'язку “за закінченням строку зберігання”.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.
Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з'ясовано, що місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна Академія Коннекта” є: вул. Перемоги, буд. 63, офіс 312, м. Запоріжжя, 69035, і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.
Третій особі ухвала суду направлялась на адресу згідно наданих позивачем даних.
Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Враховуючи повернення поштових відправлень з ухвалою суду з позначкою про відсутність адресата за вказаною адресою та з позначкою про закінчення терміну зберігання, ухвали господарського суду вважаються врученими відповідачу та третій особі.
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Те ж саме стосується третьої особи у справі.
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача та третьої особи про відкриття провадження у справі № 908/2172/23 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач та третя особа могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов ні у встановлений в ухвалі суду від 03.08.2023 у справі № 908/2172/23 процесуальний строк для подачі відзиву, ні пізніше, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.
Пояснення по суті спору від третьої особи також не надходили.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи № 908/2172/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом липня 2023 року - січня 2024 року, що загрожувало життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці, рішення прийнято без його проголошення 05.02.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
Запорізьким державним медичним університетом, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (Університет, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Коннекта Інтернешнл” (зміна найменування юридичної особи - 11.05.2022 на ТОВ “Міжнародна академія Коннекта”) (Координатор набору, відповідач у справі) 20.12.2016 укладений Контракт № 34/16 про навчання іноземних громадян (надалі - Контракт).
Відповідно до п. 2.1 Контракту, метою цієї угоди є навчання іноземних громадян та підготовка із них фахівців за напрямом діяльності університету. Для її досягнення сторони за контрактом наступним чином визначили свої взаємопов'язані та взаємообумовлені функції: університет приймає на себе зобов'язання надати освітні послуги іноземними громадянам за освітніми програмами України для здобуття ними вищої освіти з обраної спеціальності; координатор набору приймає на себе зобов'язання за власний рахунок провести відбір іноземних громадян для навчання в університеті, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Освітні послуги за цією угодою здійснюються, як додаткові платні послуги з навчання, за межами обсягів основної освітньої діяльності, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету (п. 2.2 Контракту).
Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що університет зобов'язується:
3.1.1. Укласти індивідуальні договори про навчання між університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання;
3.1.2. Зарахувати для навчання осіб, відібраних координатором набору (відповідно порядку і вимогам прийому на навчання іноземних громадян, встановленим чинним законодавством України про освіту та цією угодою).
Згідно із п. 3.2.4 Контракту Університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним контрактом порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послугували підставою для зарахування на навчання.
Відповідно до п. 4.1.6 Контракту Координатор набору зобов'язується, зокрема, забезпечити: ж) укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; й) відшкодування університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов'язком координатора набора за даним контрактом.
Згідно із п. 4.1.7 Контракту Координатор набору зобов'язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов'язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов'язань та мінімізації збитків для університету.
Розділом 5 Контракту (в редакції додаткової угоди № 7 від 08.08.2019) сторони визначили фінансові умови.
Згідно з п. 5.2 Контракту (в редакції додаткової угоди № 7 від 08.08.2019) вартість навчання одного іноземного громадянина (у разі загального набору 40 та більше осіб) становить на рік, зокрема: Міжнародний факультет № 2, спеціальність «фармація», державна мова викладання - 2700 доларів США.
Пунктом 5.14 Контакту (в редакції додаткової угоди № 7 від 08.08.2019) оплата навчання іноземних громадян здійснюється в іноземній валюті або в національній валюті України (по курсу НБУ на дату оплати) в безготівковому порядку, на указаний Університетом банківський рахунок, окремо по кожній особі, яка навчається.
Згідно із п. 5.16 Контракту (в редакції додаткової угоди № 7 від 08.08.2019), оплата проводиться в терміни: п. 15.16.1. Студенти, зараховані на навчання з 01.09 відповідно до курсу навчання, а саме: а) для студентів І курсу: за перший семестр - на момент прийняття до університету; за другий семестр - до 15.02 відповідного начального року; б) для студентів ІІ-VI курсу: за непарні семестри - до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри - до 15.02 відповідного навчального року.
При простроченні оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів університет має право на відрахування студента, за якого не надійшла оплата. При цьому договір про навчання, укладений між університетом та таким студентом, підлягає достроковому розірванню. Датою розірвання договору про навчання студента та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі університету. При цьому координатор набору зобов'язаний відшкодувати університету вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору про навчання та відрахування студента.
Повне і належне виконання послуг та відповідні розрахунки за цим договором фіксуються сторонами у акті здавання-приймання наданих послуг за відповідний період (семестр, рік) відповідно до додатку 5, який є невід'ємною частиною цього контракту (п. 5.17 Контракту в редакції додаткової угоди № 7 від 08.08.2019).
Строк дії даного Контакту визначено з 20.12.2016 по 20.12.2022 (п. 7.2 Контракту).
В подальшому, 12.09.2019 Запорізьким державним медичним університетом, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (Виконавець, позивач у справі), товариством з обмеженою відповідальністю “Коннекта Інтернешнл” (зміна найменування юридичної особи - 11.05.2022 на ТОВ “Міжнародна академія Коннекта”) (Координатор набору, відповідач у справі) та Ель Кураг Хішам (Студент, третя особа у справі) укладений Договір про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 19-417 (далі - Договір № 19-417).
Пунктом 1.1 Договору № 19-150 визначено, що предметом цього договору є надання освітніх послуг. Виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів Студента або Координатора набору або третьої особи здійснити надання освітніх послуг Студенту з формою навчання - денна, українською мовою за спеціальністю “фармація”, І та ІІ міжнародні факультети, строк надання освітніх послуг: 01.02.2019-01.08.2024.
Відповідно до розділу 3 Договору № 19-417 Координатор набору зобов'язаний: за бажанням студента своєчасно вносити плату за освітні послуги в розмірі, згідно строків та порядку відповідно до умов цього договору (п. 3.1); своєчасно інформувати виконавця про причини пропуску строків оплати з студентом або координатором набору за цим договором та надавати документальне підтвердження поважних причин їх пропуску (п. 3.2).
Згідно із п. 4.2 Договору № 19-417 Студент зобов'язався у випадку неможливості виконання замовником вимог п. 3.2 цього Договору № 19-417, самостійно здійснювати оплату за освітні послуги, або зі згоди Студента провести оплату через Координатора набору або третьої особи.
За визначенням п. 5.2 Договору № 19-417, вартість освітньої послуги встановлюється відповідно до умов Контракту № 34/16 від 20.12.2016, зі змінами та доповненнями до нього.
Пунктом 5.3 Договору № 19-417 визначено, що оплата за навчання студента за цим договором здійснюється:
- студентом в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR);
- за бажанням студента оплата за навчання може бути здійснена координатором набору, або третьою особою на розрахунковий рахунок виконавця: нерезидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); резидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати). Оплата здійснюється в наступному порядку: кожного семестру.
Відповідно до п. 5.4 Договору № 19-417 оплата за перший рік навчання здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 цього договору в наступні терміни: за перший семестр: до 22.09.2019; за другий семестр: до 15 лютого поточного року.
Оплата за навчання на наступних курсах здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 договору, в наступні терміни: за непарні семестри: до 05 жовтня поточного року; за парні семестри: до 15 лютого поточного року (п. 5.5 Договору № 19-417).
Пунктом п. 6.2 Договору № 19-417 сторони визначили, що при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, Студент або Координатор набору зобов'язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента. При простроченні оплати більше ніж 30 (тридцяти) календарних днів виконавець має право на дострокове розірвання цього договору без укладення додаткової угоди до цього договору та відрахування студента. Датою розірвання цього договору та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі виконавця. При цьому Студент/Координатор набору зобов'язаний відшкодувати виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим договором, а також сплатити вищезазначену пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку виконавця у триденний строк з дня дострокового розірвання цього договору та відрахування Студента.
Пунктом 6.4 Договору № 19-417 обумовлено, що при достроковому розірванні цього договору Студент зобов'язаний відшкодувати виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим договором.
Цей договір набуває чинності від дати його підписання сторонами та діє протягом строку, зазначеному в п. 1.1 цього договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його невиконання (п. 8.1 Договору № 19-417).
Відповідно до наказу ЗДМУ № 419-с від 07.06.2021, враховуючи порушення Студентом умов договору про навчання, студента ІІ міжнародного факультету - Ель Кураг Хішам (Договір про навчання № 19-417 від 12.09.2019) відраховано з 07.06.2021 по причині академічної заборгованості.
Згідно з п. 2 вказаного наказу, дію Договору № 19-417 про навчання з вищезазначеним іноземним студентом припинено з 07.06.2021.
За навчання студента ОСОБА_1 згідно п. 5.1 додаткової угоди № 7 від 08.08.2019 до Контракту про навчання іноземних громадян № 34/16 від 20.12.2016 має бути сплачено:
- 1 курс (2019-2020 навчальний рік І-ІІ семестри) - 2700 дол. США;
- 2 курс (2020-2021 навчальний рік ІІІ- ІV семестри) - 2700 дол. США.
Оскільки студента ОСОБА_1 відраховано з 07.06.2021, він фактично отримував освітні послуги з 01.02.2021 по 06.06.2022. Це складає 90 днів. Згідно графіку навчального процесу, навчання у весняному семестрі на ІІ курсі триває 110 днів, тобто, вартість одного дня навчання складає 12,27 долари США. Отже, студент у весняному ІV семестрі мав сплатити 1104,55 доларів США.
Всього вартість навчання за період, який провчився Студент, складає 5154,55 дол. США.
Відповідно до виписки Державної казначейської служби України, м. Київ по рахунку позивача та акту звірки, оплату за навчання за Договором № 19-417 за студента ОСОБА_1 здійснено у сумі 4050,00 доларів США, у зв'язку з чим станом на 27.06.2023 заборгованість складає 1104,55 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 71697,86 грн.
Невиконанням відповідачем зобов'язань за контрактом №34/16 від 26.12.2016 та договором про надання освітніх послуг іноземним громадянам №19-417 від 12.09.2019 щодо сплати за навчання студента ОСОБА_1 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п. 1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 2).
Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1). У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Контракту № 34/16 від 20.12.2016 відповідачем на користь позивача має бути сплачена сума 5154,55 дол. США.
Фактично за навчання студента ОСОБА_1 сплачено 4050,00 доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи, за фактичне навчання Студента у весняному семестрі на ІІ курсі оплата за навчання у встановлений строк - до 15.02.2021, не проведена, внаслідок чого з 15.02.2021 виник борг в еквіваленті 1104,55 дол. США, що за курсом НБУ станом на день розрахунку заборгованості 15.06.2023 - 36,5686 грн. за долар США становить 40391,85 грн.
Враховуючи викладене, суд визнав, що на час розгляду справи сума основного боргу за надані освітні послуги в розмірі 40391,85 грн. (1104,55 дол. США) підтверджена матеріалами справи і є обґрунтованою, тому вимоги про її стягнення підлягають задоволенню.
Контррозрахунку спірної суми, як і доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2825,29 грн. 3% річних (еквівалент по курсу НБУ - 77,26 дол. США) за загальний період з 15.02.2020 по 15.06.2023 та 28480,72 грн. (еквівалент по курсу НБУ - 778,83 дол. США) інфляційних втрат за період з лютого 2021 по травень 2023 включно.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язань, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 15.02.2020 по 15.06.2023, суд встановив, що розрахунок позивача є правильним. Вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом в заявленій сумі 2825,29 грн., що еквівалентно за курсом НБУ станом на 15.05.2023 77,26 дол. США.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 130/2604/18 викладено такий правовий висновок: “За змістом статті 1 Закону "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Разом із тим у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17. Також, аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19).
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, оскільки позивачем суму боргу визначено в гривнях з еквівалентом у доларах США станом на 15.06.2023, втрати позивача від знецінення національної валюти України - гривні внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Враховуючи наведене, судом відмовляється у стягненні з відповідача 28480,72 грн. інфляційних втрат, що еквівалентно 778,83 дол. США.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтував частково, а відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання зобов'язання за контрактом №34/16 від 26.12.2016, з урахуванням додаткової угоди №7 від 08.08.2019 до нього, та договором про надання освітніх послуг іноземним громадянам №19-417 від 12.09.2019 щодо сплати за навчання студента ОСОБА_1 не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 40391,85 грн. основного боргу (еквівалент по курсу НБУ станом на 15.06.2023 1104,55 дол. США) та 2825,29 грн. 3% річних (еквівалент по курсу НБУ станом на 15.06.2023 77,26 дол. США). В решті заявлених вимог (28480,72 грн. інфляційних втрат (еквівалент по курсу НБУ станом на 15.06.2023 778,83 дол. США)) суд відмовляє через необґрунтованість.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1617,83 грн. судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна академія Коннекта” (вул. Перемоги, буд. 63, оф. 312, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 40869151) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (пр. Маяковського, буд. 26, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 45030873) 40391,85 грн. (сорок тисяч триста дев'яносто одну грн. 85 коп.) (еквівалент по курсу НБУ станом на 15.06.2023 1104,55 дол. США) основного боргу, 2825,29 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять п'ять грн. 29 коп.) (еквівалент по курсу НБУ станом на 15.06.2023 77,26 дол. США) 3% річних та 1617,83 (одну тисячу шістсот сімнадцять грн. 83 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 08.02.2024.
Суддя В.В. Левкут