Справа № 643/2396/23
Провадження № 1-кп/643/76/24
06.02.2024
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання захисника про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014220000000766 від 08.09.2014, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, фізичної особи - підприємця, директора ТОВ «ТАРТАРУС», раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302 КК України,
У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014220000000766 від 08.09.2014 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302 КК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. В обґрунтування клопотання зазначив, що Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 по справі №551/403/16-к зробив висновок, що згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, яка скоїла злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання Отже, закон пов'язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Захисник зазначає, що відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 №5-1кс15 від ухиленням від слідства або суду з погляду застосування смт. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчиненні певної особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Це має бути особа, яка в установленому законом порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтися до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Особа, усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Матеріали кримінального провадження, як зауважує захисник, не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення особою будь-яких дій спрямованих на ухилення від слідства.
Сторона захисту звертає увагу, що ОСОБА_5 в 2014 році не був повідомлений про підозру, йому підозра не оголошувалася, тому ухилитися від слідства він не міг. Відповідно до змісту повідомлення про підозру від 19.05.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру 11.01.2023 о 16:15. За відомостями Державної прикордонної служби України 18.05.2014 ОСОБА_5 покинув територію України, не маючи статусу підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні, повідомлення про підозру датоване 19.05.2014. Процесуальні документи обвинувачення стосувалися того, що вони не можуть встановити місцезнаходження ОСОБА_5 , а тому слід оголосити його в розшук. Ґрунтовних підстав стверджувати, що ОСОБА_5 саме переховувався від слідства та суду, будучи обізнаним про свій статус, про необхідність явки за викликом, немає.
ОСОБА_5 дізнався про те, що перебуває у розшуку, коли знаходився на території РФ від фінансової установи та одразу вирішив повернутися до України. В період з 2014 по 2021 року ОСОБА_5 постійно проживав в РФ, не знав, що стосовно нього є кримінальне провадження. Влітку 2021 року вирішив повернутися до України, тоді ж дізнався про можливе перебування в базі розшуку як фігуранта кримінальної справи. Перед перетином кордону 13.09.2021 ОСОБА_5 повідомив про це поліцію, надіслав на електронні адреси СУ ГНП в Харківській області та ХРУП №2 ГУНП в Харківській області листи, копії яких та докази направлення додав. Після повернення до України ОСОБА_5 особисто прибув до слідчого судді Київського району м. Харкова для розгляду клопотання про тримання під вартою, але співробітники порадили йти додому та чекати викликів до слідчого або суду. ОСОБА_5 направив повідомлення про явку до суду на адресу суду цінним листом з описом вкладень.
В подальшому, як зазначає захисник, ОСОБА_5 вільно пересувався територією України, декілька разів перетинав державний кордон, вів відкритий спосіб життя, у травні 2022 року отримав статус ВПО в м. Києві, у вересні 2022 року відкрив ФОП, у листопаді - ТОВ, банківський рахунок. Як стверджує захисник, ОСОБА_5 не переховувався від слідства, повідомлення про підозру, виклики до слідчого та прокурора до затримання у 2023 році не отримував. Вказане є підставою для застосування загального десятирічного строку давності за ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із відсутність підстав для застосування ч. 2 ст. 49 КК України.
Також захисник зазначає, що ОСОБА_5 не визнає вину, проте не заперечує проти закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності
Крім того, захисник зазначає, що обвинувачений під час досудового розслідування та судового розгляду у розшуку не перебував, з цього приводу розгляд справи не зупинявся та він не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання про закриття провадження та надав пояснення аналогічні викладеним у письмовому клопотанні.
У судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити, не наполягав на продовженні судового розгляду, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений ухилявся від досудового розслідування.
Суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши надані суду матеріали, вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 302 КК України. Зазначені кримінальні правопорушення вчинено у період з березня 2010 року по грудень 2013 року.
Так, обвинуваченому інкримінуються кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 301 КК України, які мали місце 26.06.2013, 01.05.2012, 10.10.2013, 19.11.2013, 06.12.2013; та кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 302 КК України, які мали місце 26.06.2013, 10.10.2013, 19.11.2013, 06.12.2013.
Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Санкцією ч. 3 ст. 301 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Санкцією ч. 2 ст. 302 КК України передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 301 КК України відносяться до тяжких злочинів, кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 302 КК України - до нетяжких злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
У судовому засіданні прокурор надала постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 29.05.2014. Постанова обґрунтована тим, що ОСОБА_5 не з'явився на виклик за повісткою, за місцем проживання був відсутнім, також був відсутній за адресою нежитлового приміщення та гаражів, які належать ОСОБА_5 . Отже, оскільки підозрюваний ухилився від слідства та його місцезнаходження не відоме, слідчий оголосив його в розшук.
Постановою від 10.10.2014 слідчий зупинив кримінальне провадження №12014220000000766 від 08.09.2014 у зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена постанова не оскаржувалася та набула законної сили.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2023 по справі № 735/1121/20 зробила такий висновок щодо застосування норми права (ст. 49 КК України).
У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення (п. 59).
Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення (п. 60).
Враховуючи, що підозрюваний на той час ОСОБА_5 (підозра від 19.05.2014) був оголошений в розшук 29.05.2014, відновлено кримінальне провадження було постановою від 11.01.2023, що вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_5 може бути звільнений від кримінальної відповідальності за давністю після спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України, продовженого на період ухилення, тобто до десяти років додається час ухилення, який в даному випадку складає 8 років 7 місяців 13 днів. Отже, строк давності для обвинуваченого за кваліфікацією ч. 2 ст. 302 КК України складає 13 років 7 місяців 13 днів, за ч. 3 ст. 301 КК України - 18 років 7 місяців 13 днів. Ці строки у даному кримінальному провадженні не настали.
Виходячи з вищезазначеного правового висновку Велика Палата Верховного Суду, у даному випадку загальний строк, установлений частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення. У даному випадку загальний строк для злочинів, передбачених ч. 3 ст. 301 КК України, складає 15 років, і цей строк також не настав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи, що обвинуваченого ОСОБА_5 було оголошено в розшук в зв'язку з тим, що підозрюваний ухилився від слідства та його місцезнаходження не відоме, кримінальне провадження було зупинено, також з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду по справі № 735/1121/20, суд не вбачає підстав для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та відмовляє у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого.
Додані до клопотання захисника документи не спростовують ухилення обвинуваченого від досудового слідства.
Керуючись ч. 2 ст. 284, ст. 286 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08 лютого 2024 року.
Суддя ОСОБА_1