08.02.2024
Справа № 642/5239/21
Провадження № 1-кс/642/479/24
Іменем України
про дозвіл на затримання з метою приводу
08 лютого 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря- ОСОБА_2 , за участю прокурора- ОСОБА_3 ,
розглянувши в залі суду в м. Харків клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017220750000409 від 12.11.2017 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 402 КК України, -
З матеріалів указаного кримінального провадження вбачається, що 28.10.2017 військовослужбовець військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 , після оголошення на вечірньому шикуванні наказу командира № 237 від 28.10.2016 про направлення особового складу у підпорядкування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з метою виконання службових (бойових) завдань та приймання безпосередньої участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, відмовився виконувати наказ та вибувати в район виконання завдань за призначенням.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби Збройних Сил України, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
У відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям рішення про демобілізацію. Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України, яким на теперішній час відповідних рішень прийнято не було.
Тобто особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 №303 на визначених територіях України та продовжується на цих територіях до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.
Однак, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом відмовився виконувати наказ та вибувати в район виконання завдань за призначенням.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 402 КК України-непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
30.08.2018 року ОСОБА_5 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 402 КК України, у спосіб, передбачений ст.ст. 133, ч. 1 ст. 135, 136, 137 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: актом службового розслідування, протоколами допитів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду, та не можна виключати ризик скоєння ним нового кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та прохав його задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає до задоволення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду та продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється оскільки всупереч зазначених наказів з тимчасово окупованої території не повернувся на материкову частину України для подальшого проходження військової служби та запобігання вчиненню останнім нових злочинів проти основ національної безпеки України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, - виключно у разі, якщо крім наявних підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органів досудового розслідування. Вказана обставина органом досудового розслідування доведена.
07.02.2024 до Ленінського районного суду м. Харкова направлені клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи в сукупності викладене, слід прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_5 , а також вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, а саме позбавлення волі, з огляду на особу підозрюваного, з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_5 усіх слідчих та процесуальних дій, та запобігання спробам останнього вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватися від органів слідства та суду, беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, слід прийти до висновку про те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення відповідно до ст. 183 КПК України, його необхідно доставити до суду з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи, що для розшуку ОСОБА_5 необхідно провести значну кількість процесуальних та слідчих (розшукових) дій, що займе тривалий проміжок часу, доцільно встановити термін дії ухвали на шість місяців.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, керуючись ст.ст. 176-178, 188, 189 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця у військовому званні «солдат», старший навідник 1 гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2 гаубичної самохідно-артилерійській батареї 1 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 зареєстрований та фактично мешкає: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали про здійснення приводу доручити другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
Строк дії ухвали 6 (шість) місяців з дати її постановлення.
Ухвала втрачає силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого судді або через шість місяців із дати її постановлення, або в разі її відкликання прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1