Провадження № 2/641/184/2024 Справа № 641/7351/21
05 лютого 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Курганникової О.А.,
за участі секретаря судового засідання - Ареп'євої О.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, третя особа державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
встановив:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
Позивач звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 доводились позивачу дальніми родичами і в минулому підтримували певні родинні стосунки між собою. Вона безпосередньо займалась захороненням ОСОБА_6 , Щодо смерті ОСОБА_5 їй стало відомо згодом після її захоронення.
24.06.2021 року до її місця мешкання з'явилась раніше невідома особа чоловічої статі, який представився ОСОБА_7 тримаючи у руках нотаріально посвідчений заповіт від імені ОСОБА_5 на її ім'я.
20.07.2021 р. позивач маючи на руках нотаріальний посвідчений заповіт, свідоцтво про смерть звернулась до Четвертої Харківської міської Державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримала від нотаріуса Агасян В.Г. ухвалену постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії мотивовану щодо пропуску строку на подачу такої заяви, оскільки з дня смерті спадкодавця до часу звернення до нотаріальної контори минуло більше ніж 6 місяців.
Як на підставу пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що взагалі не знала про існування заповіту.
Позивач в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі та пояснила, що в останній час до смерті ОСОБА_5 з останньою не мала змоги спілкуватись через карантинні обмеження. Коли до неї з'явився ОСОБА_7 він зауважив, що його мати, ОСОБА_8 яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про що було з'ясовано згодом була подружкою для ОСОБА_5 і на час її життя іноді відвідувала останню за місцем її мешкання. Наприкінці березня 2020 року ОСОБА_5 попросила ОСОБА_8 забрати до свого місця мешкання невеличку валізу у котрій знаходились паперові документи, з проханням в послідовності передати їх своїй родичці. На що ОСОБА_8 погодилась на прохання ОСОБА_5 та в розмові не придала вагомої уваги яку саме родичку ОСОБА_5 мала на увазі, як і з приводу інших суттєвих питань до цих документів, лише забрала невеличку валізу до себе додому. З тривалим часом враховуючи ще пенсійний вік ОСОБА_8 забула взагалі про перебування у неї вдома ввірених її документам.
ОСОБА_8 20.06.2020 р. прибираючи у своєму будинку виявила зауважені документи, про що відразу повідомила своєму сину, ОСОБА_7 котрий вже переглянувши їх несподівано виявив саме нотаріально посвідчений заповіт датований від 17.03.2020 року від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_1 у тексті котрого вбачались дані місця мешкання спадкоємця, саме за таких обставин і відбулась зустріч з передачею заповіту спадкоємцю.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.
Представник відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначила, що в позовній заяві зазначено, що позивач та спадкодавець доводились дальніми родичами і в минулому підтримували певні родинні стосунки між собою.
Проте у самому заповіті, який складений на ім'я позивача зазначені відомості, які стосуються позивача, а саме дата її народження, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків та адресу реєстрації позивача. Оскільки ОСОБА_5 було відомі вищезазначені відомості стосовно позивача, то можливо дійти висновку, що позивач знала про намір спадкодавця скласти на його її заповіт. Харківська міська рада вважає, що всі обставини в сукупності, на які посилається позивач, не доводять поважності причин для пропуску строку для подання спадщини.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
04.10.2021 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, прийнято до провадження, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.
28.12.2021 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова, задоволено клопотання про витребування доказів.
29.11.2022 року ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави цивільну справу передано до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
07.02.2023 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова, справу прийнято до розгляду, та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.
13.06.2023 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.12.2020 року (а. с. 17).
Після її смерті відкрилася спадщина, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.10.2005 року за реєстраційним № НОМЕР_2 (а.с. 11-13).
17 березня 2020 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким все своє майно , де б воно не знаходилося та з чого б не складалося заповіла ОСОБА_1 .
Цей заповіт посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є.В. та зареєстрованого в реєстрі № 243,244 (а. с. 19).
Державним нотаріусом Четвертої Харківської міської Державної нотаріальної контори Агасян В.Г. була видана Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної від 20 липня 2021 року. Відмова у вчиненні нотаріальної дії вмотивована тим, що на час відкриття спадщини ОСОБА_9 не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк та не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а. с. 20).
IV. Оцінка Суду.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов'язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 26липня 2021 року у справі № 405/7058/19, 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Суд надавши належну оцінку обставинам, на які посилалася позивач та її представник на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у неї об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки вона є дальньою родичкою спадкодавця, не проживала з останньою, про існування заповіту дізналась лише 24.06.2021 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням вказаного, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач довела наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом.
На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 12, 81, 141, 263-265, ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_4 до Харківської міської ради, третя особа державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити в повному обсязі.
Визначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Представник позивача - адвокат Коновал Артем Миколайович, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 156 від 18.04.2005 року.
Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 4059243, адреса місцезнаходження: майдан Конституції, 7, м. Харків.
Третя особа: державний нотаріус Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори Агасян В.Г. код ЄДРПОУ 02900653, вул. Бібліка, 57, м. Харків.
Повний текст рішення складено 08.02.2024 року
Суддя: О. А. Курганникова