Справа № 639/596/24
Провадження № 1-кс/639/194/24
08 лютого 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання дізнавача СД ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024226250000033 від 06.02.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
У провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання дізнавача СД ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024226250000033 від 06.02.2024, яке погоджено у встановленому законом порядку з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання дізнавач зазначає, що 05.02.2024 о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Харків, вул. Селянська 1, у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та в подальшому вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2005, центром НОМЕР_2 з ознаками підробки.
Слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , 05.02.2024 року в період часу з 15 год. 30 хв. по 16 год. 00 хв. було проведено огляд місця події. В ході проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Селянська 1, у громадянина ОСОБА_5 було виявлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2005 року, центром НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_7 . Також під час перевірки документів, було встановлено, що свідоцтво про реєстрацію ТЗ має ознаки підробки, а саме невірно вказаний номерний знак авто який належить іншому ТЗ. В подальшому, під час огляду місця події було вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2005, центром НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_7 .
Згідно рапорту співробітника УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , екіпажем «3202» встановлено, що під час патрулювання ними було зупинено транспортний засіб Daewoo Sens з д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого на ім'я ОСОБА_7 було встановлено, що невірно вказаний номерний знак авто який належить іншому ТЗ.
З метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, та враховуючи, що вказане вище майно в подальшому буде доказом по вказаному кримінальному провадженню, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність накладення арешту на вилучені речі, оскільки його не застосування може призвести до їх зникнення та настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Таким чином з метою проведення повного, об'єктивного, неупередженого досудового розслідування, найскорішого встановлення істини по справі, а також притягнення винних до відповідальності, виникла необхідність в накладенні арешту.
На теперішній час триває проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відсутність рішення про накладення арешту на вилучене майно унеможливлює належне проведення слідчих (розшукових) дій з таким майном.
У зв'язку з чим з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання та для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та використання в подальшому в протиправній діяльності виникла необхідність в накладенні арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби, в ході досудового розслідування під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Так, згідно положень ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою дізнавача від 06.02.2024 вищевказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024226250000033 від 06.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у зв'язку з чим наявна необхідність у проведенні слідчих дій з вилученим майном щодо арешту якого звертається сторона досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 1 та ч. 2 ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладення арешту на вилучене майно, фактичним власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (м.т. НОМЕР_4 ), а саме позбавлення права на володіння, користування, відчуження та розпорядження зазначеним майном.
Таким чином, встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об'єктивного та всебічного встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, забезпечення в якості речових доказів вказаного майна, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Завданням арешту вищевказаного майна є запобігання можливості особам у яких воно вилучено, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлені відомості, які свідчать про те, що вилучене майно в ході проведення огляду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, фактичним власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2005, центром НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_7 , становить суттєве значення для досудового розслідування.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися. Прокурор надала заяву, в якій просить розгляд клопотання проводити за її відсутності, клопотання просила задовольнити в повному обсязі.
Власник майна - ОСОБА_5 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять вищевказані ознаки.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судовим розглядом встановлено наступне.
Наразі триває досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесено в ЄРДР за №12024226250000033 від 06.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яким встановлено, що 05.02.2024 о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Харків, вул. Селянська 1, у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та в подальшому вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2005, центром НОМЕР_2 з ознаками підробки.
Слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , 05.02.2024 року в період часу з 15 год. 30 хв. по 16 год. 00 хв. було проведено огляд місця події. В ході проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Селянська 1, у громадянина ОСОБА_5 було виявлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2005 року, центром НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_7 . Також під час перевірки документів, було встановлено, що свідоцтво про реєстрацію ТЗ має ознаки підробки, а саме невірно вказаний номерний знак авто який належить іншому ТЗ. В подальшому, під час огляду місця події було вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2005, центром НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_7 .
Згідно рапорту співробітника УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , екіпажем «3202» встановлено, що під час патрулювання ними було зупинено транспортний засіб Daewoo Sens з д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого на ім'я ОСОБА_7 було встановлено, що невірно вказаний номерний знак авто який належить іншому ТЗ.
Постановою дізнавача від 06.02.2024 вищевказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №12024226250000033 від 06.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Власником вищевказаного майна є: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (м.т. НОМЕР_4 ).
Стороною обвинувачення доведено, що вилучені речі мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином, без накладання арешту на вищевказане майно в подальшому воно може бути приховане, знищене або передано третім особам. Накладення арешту на вилучене майно необхідно з метою забезпечення збереження речового доказу, у зв'язку з чим клопотання дізнавача про арешт майна є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача СД ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024226250000033 від 06.02.2024 - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 05.02.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2005, центром НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_7 , фактичним власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1