Справа № 638/2332/24
Провадження № 2/638/3106/24
07 лютого 2024 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом,-
Встановив:
Позивач звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом.
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до цивільних справ з приводу нерухомого майна та стосуються будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Крім того, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, відповідно до якої за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини, що складається із нерухомого майна, а саме житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою, що не відноситься до територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м.Харкова.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності» №2710/38-14 від 02.09.2014 року, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції, змінено територіальну підсудність судових справ Шахтарського міськрайонного суду Донецької області на Бердянський міськрайонний суд Запорізької області.
Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 14.09.2022 року № 49/0/9-22, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності та справа підлягає розгляду Жовтневим районним судом м.Запоріжжя.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, справа підлягає передачі до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 354 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом - передати до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин