Справа № 623/525/22
Провадження № 2/638/1206/24
06 лютого 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікової І.І.,
за участі секретаря судових засідань - Кисловської О.О., Цицори К.В., Кондратюк І.В., Кріцак А.М., Осіпової Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Оскільської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 17 лютого 2022 року звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Оскільської сільської ради про визначення додаткового строку достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ізюмі Харківської області померла ОСОБА_2 , яка була його дальньою родичкою. На час смерті ОСОБА_2 проживала по АДРЕСА_1 . За цією адресою, у тому числі на час смерті, мав зареєстроване місце проживання її син ОСОБА_3 . Протягом останніх років життя ОСОБА_2 , він допомагав їй у вирішенні різноманітних побутових проблем чи питань, так як її син ОСОБА_3 проживав в РФ. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Як він вважав, вказану спадщину прийняв син померлої ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги спадкування, а також виходячи з того, що мав зареєстроване місце проживання на час смерті спадкодавця разом із останньою. У грудні 2021 року йому стало відомо зі слів брата ОСОБА_3 , що він в останні дні строку для прийняття спадщини відмовився у приватного нотаріуса Чистова С.Ю. від прийняття спадщини, так як дізнався про існування заповіту, вчиненого ОСОБА_2 за життя 13.08.2020 у Виконавчому комітеті Оскільської сільської ради, відповідно до якого ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Зразу ж після телефонної розмови із ОСОБА_3 він звернувся до приватного нотаріуса Чистова С.Ю., але отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2021 №1708/01-16 у зв'язку із пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини. Про наявність заповіту він дізнався лише у грудні 2021 року із розмови із братом у телефонному режимі. ОСОБА_3 сказав, що спадщина в селі йому не потрібна, так як він постійно проживає на території ОСОБА_4 . Про те, що ОСОБА_2 зробила заповіт на його ім?я вона йому не повідомляла. Таким чином у зв'язку із смертю ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, АДРЕСА_2 . Як він дізнався у нотаріуса вказана спадщина залишилась не прийнятою, так як спадкоємець першої черги відмовився від прийняття спадщини. Спадкова справа відкрилась лише у зв?язку із відмовою спадкоємця, вчиненою у приватного нотаріуса Чистова С.Ю. Однак про існування заповіту йому не було відомо до грудня 2021 року.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023 «Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» змінено з 01 травня 2023 року територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області - Дзержинському районному суду міста Харкова.
08 червня 2023 року вищевказана цивільна справа надійшла до Дзержинського районного суду м.Харкова.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 червня 2023 року, вищевказана цивільна справа надійшла у провадження судді Дзержинського районного суду м.Харкова Теслікової І.І.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова Теслікової І.І від 19 червня 2023 року вищевказану цивільну справу прийнято в провадження судді та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 13 липня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистова Сергія Юрійовича відомості: чи відкривалась спадкова справа щодо прийняття спадщини від померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Суха Кам"янка Ізюмського району Харківської області - ОСОБА_2 , якщо так, надати копію спадкової справи.
11 серпня 2023 року до суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистова Сергія Юрійовича.
Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 01 листопада 2023 року визнано обов'язковою явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання з розгляду справи.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити та слухати справу без його участі та участі представника. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представник Оскільської сільської ради в судове засідання не зв'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За життя 13 серпня 2020 року ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено старостою Студенокського старостинського округу Бурлака В.Л.., та зареєстровано в реєстрі за №13. Відповідно до заповіту ОСОБА_2 після своєї смерті заповіла все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).
Враховуючи положення ст. 46 та ст.1220 ЦК України, суд дійшов висновку, що часом відкриття спадщини у вказаній справі вважається день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була власницею вказаного житлового будинку, що підтверджується копією договору довічного утримання від 03.08.1994 та копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 .
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи наведені приписи, граничним строком для подання заяви про прийняття спадщини було 16 липня 2021 року.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дізнався про існування заповіту ОСОБА_2 у грудні 2021 року.
У грудні 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистова С.Ю. із заявою про відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Повідомленням приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистова С.Ю. № 1708/01-16 від 22.12.2021 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з пропуском останнім шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду у складі постійної колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 були визначені поважні причини строку, необхідного для прийняття спадщини, а саме: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Так, у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 вказано, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 викладено правову позицію, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2021 року по справі справа № 405/7058/19 провадження № 61-18000св20 вказано наступне «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі №703/4978/19, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах». Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.
При розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини судом застосовуються інші, порівняно із поновленням строку позовної давності, підстави для визнання причин пропуску цього строку поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку № 296/5). Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, на нотаріуса та в сільських населених пунктах - посадових осіб органу місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, покладено обов'язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Виходячи із змісту ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На виконання ухвали суду від 13 липня 2023 року про витребування копії спадкової справи після померлої ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю. надано суду відповідь, про те, що після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №43/2021, однак у зв'язку з окупацією м.Ізюм Харківської області у березні 2022 року робоче місце приватного нотаріуса було пошкоджено, було викрадено майно приватного нотаріуса та втрачені документи нотаріального діловодства, про що порушено кримінальне провадження №12023221070000485.
Оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, судом враховано, що ОСОБА_1 не мешкав з померлою за однією адресою, дізнався про заповіт ОСОБА_2 на своє ім?я у грудні 2021 року, доказів в спростування чого матеріали справи не містять, а також враховує що нотаріусом або посадовою осою органу місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, не здійснено повідомлення або оголошення спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 про відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.03.2020 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №133/1880/18, провадження № 61-12000св19, які стосуються свободи заповіту як фундаментального принципу спадкового права, що також судом враховується при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Враховуючи те, що нотаріусом або посадовою осою органу місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій не були здійснені повідомлення, оголошення та виклик спадкоємця за заповітом, враховуючи свободу заповіту як фундаментального принципу спадкового права, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому суд враховує також вимоги розумності та справедливості. Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
До того ж суд враховує, що існувала воля спадкодавця на передання спадкового майна позивачу, ця воля втілена у заповіті та має поважатися при вирішенні питання про подальшу долю спадкового майна.
Також при вирішенні даної справи суд зауважує, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що строк пропущений з поважних причин та позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, ст.ст. 15, 16, 1268-1270, 1272, 1273 ЦК України, керуючись ст. 3-5, 12-13, 81, 258, 268, 272, 353 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Оскільської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці, з дня набрання цим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Оскільська сільська рада, місцезнаходження за адресою: Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Оскіл, вул.Слобідська, 1, код ЄДРПОУ 04399766.
Повний текст рішення складено 08 лютого 2024 року.
Суддя Теслікова І.І.