Справа № 638/20789/23
Провадження № 2/638/2793/24
Іменем України
07 лютого 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Агапова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання: Гасан М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний нотаріус виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний нотаріус виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, тим, що відносно неї на підставі виконавчого напису від 09.11.2020, вчиненого за №36217 відкрито виконавче провадження №64007615 від 28.12.2020 про стягнення на користь відповідача 42 889,93грн.
Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, зокрема, з огляду на відсутність права нотаріуса вчиняти виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки останній не був нотаріально посвідчений.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
06.02.2024 до канцелярії Дзержинського районного суду м. Харкова від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де банк, зокрема зазначив, що взяті за кредитними договором зобов'язання виконав належним чином. Разом з тим, позивачем умови кредитного договору виконувалися неналежним чином, порушувалися строки повернення кредитів та сплати процентів.
Вказує, що посилання позивача на погашення заборгованості не відповів дійсності і не підтверджене жодними доказами. При поданні даної позовної заяви позивач не наводить жодних розрахунків, не доводить відсутності заборгованості чи наявності боргу у меншому розмірі, ніж визначений кредитором на час звернення до Приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Також вказує, що позивачем жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед кредитором, адже - не надано доказів того, що на час вчинення виконавчих написів, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом. Жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем не надано, та не доведено, чим саме порушуються його права вчиненням виконавчого напису для погашення заборгованості за Кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила справу розглянути без її участі.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про розгляд повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.
Треті особи до суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність нез'явившихся осіб за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив.
10.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис №36217 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором №501158407 від 29.06.2019 у сумі 42 889,93грн. та 650,00грн. за вчинення виконавчого напису. Загальна сума боргу - 43 539,93грн.
На підставі вказаного напису приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександром Валентиновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64007615 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» суми боргу в розмірі 43 539,93грн.
У подальшому АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк».
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 1.1. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2021 №296/5 (далі - Порядок), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 Порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладений між банком та позивачем кредитний договір не був посвідчений нотаріально, доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Відповідно до п.2.3 Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Згідно позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2019 по справі №750/1627/18 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 10-13, 15, 16, 76-81, 133-141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 09.11.2020, зареєстрований в реєстрі під номером 36217, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «Альфа Банк», код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість у розмірі 43 539,93грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк»,03150, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, офіс 215, код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 - 1 073,60грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Р.О. Агапов