Справа № 349/2420/23
Провадження № 2-а/349/1/24
іменем України
07 лютого 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 349/2420/23за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліцї Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського СРПП ВП №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Проціва Романа Івановича, про визнання дій відповідачів протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
встановив:
21 грудня 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідачів протиправними, скасування постанови серія БАД №879593, винесеної 17 грудня 2023 року поліцейським СРПП ВП №4 (м.Рогатин) ГУНП в Івано-Франківській області Процівим Р.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17 грудня 2023 року поліцейським СРПП ВП № 4 (м. Рогатин) ГУНП в Івано-Франківській області Процівим Р.І. винесено постанову відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., оскільки він 17 грудня 2023 року о 12 год. 06 хв., керуючи транспортним засобом перетнув горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п. 8.5.1 ПДР. Позивач зазначає, що відомості, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності, оскільки ПДР він не порушував, а здійснив об'їзд транспортного засобу, що рухався зі швидкістю меншою 30 км/год. Вважає, що відповідачем у повному обсязі не були з'ясовані і доведені обставини, які свідчили, що в його діях є ознаки адміністртивного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Також оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено порядок та строки її оскарження.
Ухвалою від 22 грудня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою від 26 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідач - Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області подало відзив на позов. Заперечує щодо скасування постанови, оскільки вона винесена суб'єктом владних повноважень поліцейським СРПП ВП № 4 (м. Рогатин) ГУНП в Івано-Франківській області Процівим Р.І. з дотриманням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію». 17 грудня 2023 року о 12 год. 06 хв. у с. Бабухів по вул. С.Бандери під час виконання службових обов'язків поліцейський СРПП ВП № 4 (м. Рогатин) Проців Р.І. виявив, що водій Daewoo Nexia номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки, чим порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР України. Таким чином водій вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідає вимогам кодексу про адміністративні правопорушення. Працівник поліції діяв у межах наданих йому повноважень з дотриманням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушеня, а тому доводи позивача не відповідають дійсним обставинам справи. Відеофіксація правопорушення підтверджує, що поліцейський, здобуваючи докази вчинення правопорушення, зупинив транспортний засіб, який обігнав позивач. На запитання до водія з якою швидкістю він рухався, водій відповів, що рухався зі швидкістю 50 км/год. За наведених обставин, вважає, що оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню. Просив суд відмовити в задоволенні позову.
У судовому засідання позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що оскаржувана постанова була винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор патрульної поліції грубо порушив вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, не надавши йому для ознайомлення та дослідження запис з відеореєстратора. Його пояснення, що він здійснив об'їзд автомобіля, який рухався зі швидкістю меншою, ніж 30 км/год не були взяті до уваги. Йому не було роз'яснено прав та обов'язків, зокрема права на юридичну допомогу. У зв'язку з цим зазначену постанову вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, просить її скасувати за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідач - поліцейський СРПП відділення поліції №4 (м. Рогатин) старший лейтенант поліції Проців Р.І. у судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснив обгін автомобіля, який рухався зі швидкістю 50 км/год, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. Ним було виявлено дане правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Зазначив, що пояснення позивача про те, що він здійснив обгін транспортного засобу, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год не відповідають дійсності, оскільки швидкість транспортного засобу, який рухався перед ним становила 50 км/год, що підтвердив водій, якого обігнав ОСОБА_1 .
Предстанвики Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, відділення поліції № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області у судове засідання не прибули.
Вислухавши доводи позивача ОСОБА_1 , заперечення відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, відеофіксацію правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
За змістом п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 879593 від 17 грудня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у порушенні вимог п.8.5.1 ПДР, а саме в тому, що 17 грудня 2023 року о 12 год. 06 хв. в с.Бабухів по вул.Бандери, керуючи транспортним засобом марки «Део Нексія» номерний знак НОМЕР_1 під час маневру обгону перетнув вузьку горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти не
Відповідно до п. 11.1 ПДР кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
За п. 34 ПДР, 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Лінію 1.1 перетинати забороняється.
Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год.
Відповідальність за порушення вимог дорожньої розмітки визначена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно приписів КАСУ саме суб'єкт владних повноважень (відповідач) зобов'язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).
Судом встановлено, що відеозапис, наданий представником відповідача, містить відеофіксацію зупики транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , процедуру винесення оскаржуваної постанови поліцейським СРПП ВП № 4 (м. Рогатин) Процівим Р.І. , а також зупинки транспортного засобу, об'їзд якого зі слів ОСОБА_1 , він здійснив. На запитання поліцейського до водія з якою швидкістю він рухався, коли його об'їхав інший транспортний засіб, чіткої відповіді не зафіксовано, поліцейський уточнив, чи він рухався з дозволеною швидкістю в населеному пункті 50 км/год, що водій підтвердив.
Доведеність вини позивача у вчинених адміністративних правопорушеннях підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України. Зокрема, такими є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відеофіксація пояснення свідка без встановлення його особи, викладу обставин щодо можливого правопорушення на паперовому носії , нормами КУпАП не передбачена.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 щодо застосування ст.77 КАС України, ст. 251 КУпАП, зазначено, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08. липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки це є рішення суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Візуальне спостереження інспектором поліції вчинення адміністративного правопорушення без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених ст. 251 КпАП України, зокрема відеофіксації всіх суттєвих обставин, показань свідків, інших доказів не може доводити винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Оскільки позивач заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності винесення постанови, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Звертаючись до суду з позовом, позивач визначив відповідачами, крім Головного управління національної поліції, відділення поліції № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, поліцейського СРПП ВП № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Проціва Р.І., які не є належними відповідачами в справі, а тому у задоволенні позову до відділення поліції № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, поліцейського СРПП ВП № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Проціва Р.І. з цих підстав слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, звідповідача - Головного за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 538,60 грн.
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії БАД №879593 від 17 грудня 2023 рокуполіцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м.Рогатин) вано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Проціва Романа Івановича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліцї Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліцї Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області Проціва Романа Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40108798, місцезнаходження: вул. Сахарова,15 м. Івано-Франківськ, на користьОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір в розмірі 538,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Гаврилюк