Справа №345/635/24
Провадження № 1-кп/345/139/2024
07.02.2024 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калуш кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок, Хмельницької області, зареєстрованого АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , освіта вища, не одруженому, не працюючому, раніше судимого, востаннє 30.11.2023 Дарницьким районним судом м. Києва за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
за ч. 4 ст. 185 КК України, -
з участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах:
06.10.2023 року о 15.17 год. ОСОБА_3 перебував у приміщенні АЗС № ІФ29 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», що в м. Калуш, вул.Івано-Франківська,140. Знаходячись у торговому залі АЗС ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, таємно викрав мультитул «Gerber Suspension NXT» вартістю 1957,50 грн.. Викрадене майно ОСОБА_3 заховав у внутрішню кишеню своєї куртки, після чого не розрахувавшись за вказаний товар покинув приміщення АЗС № ІФ29 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ». В подальшому викраденим майном останній розпорядився на власний розсуд чим спричинив АЗС № ІФ29 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», матеріальну шкоду на загальну суму 1957,50 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що він дійсно 06.10.2023 року викрав з АЗС «ОККО», що в м. Калуш, вул.Івано-Франківська мультитул «Gerber Suspension NXT». Крадіжку вчинив з обставин вказаних в обвинувальному висновку.
Представник потерпілого ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» ОСОБА_5 у судове засідання подав заяву, у якій вказав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, на суворому покаранні не настоює, просить розглядати справу у його відсутності.
Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України - а саме у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 8500 грн.. Вирок у цьому провадженні та вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2023 виконувати самостійно. Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів, суд приходить до переконливого висновку про те, що винуватість обвинуваченого у скоєному є доведені повністю.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки він в умовах воєнного стану таємно викрав майно ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», спричинивши шкоду на суму 1957,50 гривень.
Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття у скоєному, активне сприяння органам слідства та суду у швидкому розслідуванні кримінального правопорушення, повне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України обвинуваченого не встановлено.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального покарання (із змінами внесеними згідно з Постановами Верховного Суду) суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, повинні виходити з класифікації кримінальних правопорушень, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо). Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винуватого.
Суд враховує, що ОСОБА_3 щиро розкаявся, повністю визнав свою вину у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, повністю і добровільно відшкодував завдану шкоду, на облдіку в лікаря нарколога та спихолога не перебуває, в той же час у відповідності до ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин, тяжких наслідків від вчиненного не наступило, по місцю проживання характеризується позитивно.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , всі пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті ч.4 ст.185 КК України, у виді штрафу, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2023 ОСОБА_3 було засуджено за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
Якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання звипробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально виконуються самостійно.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Враховуючи наведене покарання за даним вироком та вироком Дарницького районного суду м.Києва від 30.11.2023 підлягають самостійному виконанню.
Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді від 22.12.2023 року слід скасувати.
Відповідно до ст.100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 8500 грн..
Даний вирок та вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2023 виконувати самостійно.
Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від 22.12.2023 року - скасувати.
Речові докази:
- чоловічі кросівки біло-чорного кольору фірми «NIKE», кепку зеленого кольору типу «камуфляж», чоловічі джинсові штани синього кольору - повернути законному володільцю ОСОБА_3 ;
- два DVD-R диски із відеозаписами факту крадіжки 06.10.2023 із приміщення торгового залу АЗС «ОККО», копію виписки з ЄДРЮО на 1 арк.,копію реєстру платніків податків на 2 арк.,накладну №29-33483 від 23.06.2023 на 1 арк., накладну №29-33483 від 23.06.2023 на 1 арк., накладну на переміщення №29-33483 від 23.06.2023 на 1 арк.,відомість нестачі на 1 арк., інвентаризаційний опис №0С29-20272 від 21.11.2023 на 11 арк. - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя