Справа № 344/2229/24
Провадження № 1-кс/344/1102/24
07 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024091200000039 від 06.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091200000039 від 06.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 5 лютого 2024 року до чергової частини Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що близько 19 години 30 хвилин 4 лютого 2024 року зі свого місця проживання, що по АДРЕСА_1 , зникла безвісті його мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.02.2024 року в ході оперативно-розшукових заходів спрямованих на встановлення місця знаходження ОСОБА_5 працівниками СКП Надвірнянського РВП в лісовому масиві с. Діброва Івано-Франківської області виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був закопаний.
Цього ж дня старший слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , провів огляд місця події на ділянці лісового масиву в с. Діброва Івано-Франківського району Івано-Франківської області в ході якого виявлений труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з місця події вилучено зразки грунту, полімерну пляшку зеленого кольору, гілки дерев, комп'ютерну мишку, металеву фомку.
07.02.2024 винесено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання.
Приписами ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Приймаючи до уваги, що вилучені речі мають суттєве значення по кримінальному провадженню та можуть містити на собі сліди кримінального правопорушення, з метою запобігання можливості їх зникнення, втрати, приховування, пошкодження, псування, знищення та перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та для проведення експертиз необхідно вилучені речі, долучити до кримінального провадження, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та у подальшому будуть використані під час досудового розслідування та судового розгляду як речові докази.
Підставою накладення арешту на вказане майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задоволити.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних(розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
З клопотання вбачається, що 06.02.2024 року в ході оперативно-розшукових заходів спрямованих на встановлення місця знаходження ОСОБА_5 працівниками СКП Надвірнянського РВП в лісовому масиві с. Діброва Івано-Франківської області виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був закопаний.
Цього ж дня старший слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , провів огляд місця події на ділянці лісового масиву в с. Діброва Івано-Франківського району Івано-Франківської області в ході якого виявлений труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з місця події вилучено зразки грунту, полімерну пляшку зеленого кольору, гілки дерев, комп'ютерну мишку, металеву фомку.
07.02.2024 винесено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання.
В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Слідчим поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно, зазначене у клопотанні , відповідно до ст. 98 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, та з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю,що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт, з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання на зразки грунту, полімерну пляшку зеленого кольору, гілки дерев, комп'ютерну мишку, металеву фомку, які було вилучено 06.02.2024 в ході огляду місця події на ділянці лісового масиву в с. Діброва Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1