Справа№608/2698/23
Провадження № 2/938/52/24
08 лютого 2024 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
за участю: секретаря судових засідань Мартищук Н.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: ОСОБА_2 ,
про розірвання шлюбу,
за участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи.
ОСОБА_3 звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Також просить залишити проживати їх спільну дочку, разом із відповідачкою.
Ухвалою судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 27.10.2023 позовну заяву передано за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023, для розгляду даної справи визначено суддю Джуса Р.В.
Ухвалою суду від 24.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 20.12.2023.
В судове засідання 20.12.2023 учасники справи не з'явились.
Позивач ОСОБА_3 у прохальній частині позовної заяви просив справу розглянути без його участі.
Відповідачка причин неявки не повідомила, однак відомості про вручення їй судової повістки про виклик в судове засідання на 20.12.2023, станом на дату розгляду справи на адресу суду, не повернулися.
Ухвалою суду від 20.12.2023, розгляд справи було відкладено на 18.01.2024.
02.01.2024 на адресу суду повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, якими суд направляв сторонам по справі судові повістки про виклик до суду на 20.12.2023, без вручення адресатам, із відміткою установи зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
В судове засідання 18.01.2024 учасники справи не з'явились, докази отримання ними судових повісток про виклик до суду та копії ухвали про відкладення розгляду справи, на станом на дату розгляду справи на адресу суду, не повернулися, та згідно відмітки у списку розсилки поштових відправлень, копія якого долучена до справи, такі перебувають у поштовому відділенні та сторонам не вручені.
Ухвалою суду від 18.01.2024, розгляд справи було відкладено на 08.02.2024.
23.01.2024 на адресу суду повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, якими суд напрявляв сторонам по справі судові повістки про виклик до суду на 18.01.2024, копії ухвал та копію позовної заяви з додатками (для відповідача повторно), згідно яких такі їм вручені, особисто 17.01.2024.
В судове засідання 08.02.2024 учасники справи не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.
Разом з тим, як уже зазначалося судом, у позовній заяві позивач просив справу розглянути без його участі.
Від відповідача 30.01.2024 на адресу суду надійшла заява (Вх.№401/23), в якій вона позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечила проти розірвання шлюбу. Також, у поданій заяві просила справу розглянути за її відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене, оскільки позивач просив справу розглянути за його відсутності, а відповідач письмово висловив свою позицію щодо заявленого позову та подав заяву про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, за наявними у справі доказами.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Правова позиція позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачкою 20.10.2017 було укладено шлюб, який зареєстровано у Верховинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №73. Від спільного подружнього життя у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачкою.
Зазначає, через постійні конфлікти та суперечки спільне життя стало неможливим та нестерпним, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних стосунків. Вже протягом тривалого часу вони проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Вказує, що шлюб носить лише формальний характер. Примирення між ними неможливе, оскільки спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Просить розірвати, укладений між ним та відповідачкою шлюб, а їх дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з матір'ю.
Правова позиція відповідача.
Відповідач подала заяву, в якій проти розірвання шлюбу не заперечила.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_5 , було укладено шлюб, який зареєстровано 20 жовтня 2017 року у Верховинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №73. Після державної реєстрації шлюбу, чоловік та дружина обрали прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 20.10.2017, виданим Верховинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.3).
Від спільного подружнього життя у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.06.2019, виданим Виконавчим комітетом Красноїльської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області (а.с.7).
Позивач вважає, що сім'я між ним та відповідачкою розпалась, шлюб носить формальний характер, тому звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Оцінка суду.
Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу розірвання укладеного між ними шлюбу, які врегульовано положеннями Сімейного кодексу України.
Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я створюється зокрема на підставі шлюбу.
Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до положень частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Статтею 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено статтею 112 Сімейного кодексу України
Зокрема, законодавцем визначено, що при вирішенні такого спору, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами.
Позивач, просить суд розірвати, укладений між ним та відповідачкою шлюб, вважає, що такий суперечить його інтересам, оскільки він та відповідачка мають різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Вказує, що шлюб носить лише формальний характер, а примирення вважає неможливим.
Відповідач, в жодне з призначених судових засідань не з'явилася, однак подала зяву в якій не заперечила проти розірвання шлюбу, що свідчить про те, що вона не зацікавлена у збереженні шлюбу.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що сім'я розпалась і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому шлюб слід розірвати.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз.2 ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Майнового спору сторони не мають.
Також в прохальній частині позовної заявипозивач ОСОБА_3 просив неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на проживання з матір'ю.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною 1 статті 9 СК України визначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Згідно з правилами частин 1 та 2 ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, в також у разі звернення до суду органів та осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Разом з тим, у позовній заяві не наведено будь яких аргументів щодо наявності між сторонами будь-якого спору з приводу залишення проживання їхньої дитини разом із матір'ю, тобто відповідачкою. Більше того, як зазначає сам позивач, на даний час їх дочка проживає із матір'ю. Отже, між сторонами відсутній будь-який спір щодо місця проживання їхньої дитини. Про вказане також свідчить заява відповідача про визнання позову.
Питання щодо залишення дитини на проживання з матір'ю після розірвання шлюбу не є окремою позовною вимогою і нормами чинного законодавства, зокрема Сімейним кодексом України, під час розгляду спору про розірвання шлюбу не передбачено вирішення питання щодо залишення дітей після розірвання шлюбу на проживання з одним із батьків. Безперечно, не можна вважати помилкою вирішення питання про залишення на проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Однак, вирішення такого питання є правом суду, а не обов'язком.
Судові витрати.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Як встановлено судом, при поданні даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1073,60грн.
Таким чином, слід стягнути з відповідачки на користь позивача, сплачений ним судовий збір в сумі 1073,60грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263- 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,
позов задовольнити повністю частково.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який зареєстровано 20 жовтня 2017 року у Верховинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №73.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений ним при поданні позовної заяви до суду, в сумі 1073,60грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: село Красноїлля, Верховинського району Івано-Франківської області; персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_4 .
Суддя Роман ДЖУС