Справа № 214/8404/23
2/214/1264/24
07 лютого 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Сіденка С.І.,
за участю секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,
представника позивача - Савчук С. С.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відео конференції, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
позивач ТОВ «Житлосервіс-КР» (Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, буд. 17-А) 31.10.2023 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , місце проживання яких зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 та просить суд стягнути солідарно з них заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 5078,69 грн., інфляційні витрати в сумі 147,12 грн., 3% річних у сумі 40,64 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачами зобов'язань по сплаті за вказані послуги.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду від відповідача ОСОБА_1 27.12.2023 надійшло клопотання про залишення без розгляду та повернення позивачу позовної заяви з тих підстав, що з 18.10.2023 суди можуть застосовувати до тих, хто не зареєструвався в електронномукабінеті ЄСІТС негативні процесуальні наслідки у вигляді залишення процесуального документу без руху, його повернення або залишення без розгляду. Поряд з тим ОСОБА_1 вказує, що ТОВ «Житлосервіс-КР» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 16.07.2021.
Також 27.12.2023 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки ОСОБА_2 з березня 2022 року перебуває у складі ЗСУ, яке переведене на воєнний стан. До клопотання долучено скановану копію аналогічного клопотання ОСОБА_2 .
Аналогічне клопотання про зупинення провадження у справі ОСОБА_1 надіслав до суду 01.02.2024.
У судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 клопотань у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції (відповідно до його клопотання) повідомив про поганий зв'язок.
Відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відсутність стійкого зв'язку при проведенні відеоконференції не перешкоджає розгляду заявлених ОСОБА_1 клопотань, оскільки останній при їх поданні до суду вичерпно письмово повідомив суду свою позицію.
Суд, з'ясувавши позицію учасників судового розгляду щодо заявлених клопотань, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до частин 11 - 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Отже, процесуальними нормами передбачено можливість залишення позовної заяви без розгляду після відкриття провадження у справі, у випадку, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі про залишення її без руху.
З приписів абзацу другого ч. 1 ст. 185 ЦПК України вбачається, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Обов'язковість реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС визначена абзацом першим ч. 6 ст. 14 (в редакції від 18.10.2023), якою до переліку осіб, зобов'язаних зареєструвати такий кабінет, віднесено інших юридичних осіб.
Разом з тим, абзац перший ч. 6 статті 14 в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023 - зміна в частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024.
Відтак заявлене відповідачем клопотання про залишення без розгляду та повернення позивачу позовної заяви заявлене передчасно.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 позовна заява повинна містити поміж іншого відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як убачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, вони не містять відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача - юридичної особи (приватної форми власності).
При цьому обов'язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС у позивача по даній справі виникне лише з 20.02.2024, що на час подачі позову до суду не позбавляє права позивача зареєструвати електронний кабінет.
Оскільки позивачем по даній справі при поданні позовної заяви до суду не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, чим порушено приписи п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, тому на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву з доказами направлення його на адресу позивача до зареєстрованого Електронного кабінету користувача в ЄСІТС.
Таким чином, хоча поданий позов не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте матеріалами справи підтверджено наявність зареєстрованого електронного кабінету у позивача.
Вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («PerezdeRaelaCavaniles v. Spain», «Belesandothers v. theCzechRepublic», «RTBF v. Belgium»).
Крім цього, суд звертає увагу на те, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
В контексті цього, суд звертає увагу на той факт, що відповідачем ОСОБА_1 одночасно заявлено дане клопотання про залишення позову без розгляду та повернення його позивачу, а також клопотання про зупинення провадження у справі. Можливе задоволення одного з клопотань виключає задоволення іншого, що суд розцінює як зловживання процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подане до суду клопотання про залишення позову без розгляду та повернення позивачеві є необґрунтованим, а тому таким, що задоволенню не підлягає.
При вирішенні питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд керується наступним.
Як вбачається з довідки від 05 липня 2022 року № 1147, виданою ТВО командира військової частини № НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , призваний 05 березня 2022 року.
У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині 1 статті 251 ЦПК України.
Пунктом 2 частини 1 вказаної правової норми встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Воєнний стан введено в Україні з 24 лютого 2022 року, неодноразово був продовжений та дії по теперішній час.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21 жовтня 2010 року, § 47).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 ЦПК України).
До основних засад судочинства частиною 3 статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Виходячи зі змісту статті 12, частини 3 статті 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.
Приписи пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
При вирішенні питання про зупинення провадження у цій справі, суд звертає увагу на те, що ухвалою від 24.11.2023 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачі скористалися своїми процесуальними правами щодо подання письмових доказів, обома відповідачами заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням одного з них на службі у складі ЗСУ, що свідчить про можливість відповідачів захисти свої інтереси під час розгляду справи та не призведе до звуження прав на судовий захист.
Отже, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («PerezdeRaelaCavaniles v. Spain», «Belesandothers v. theCzechRepublic», «RTBF v. Belgium»).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подані до суду клопотання про зупинення провадження у є необґрунтованим, а тому такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2 - 4, 10, 258, 260, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду та повернення позивачу позовної заяви - відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 та клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 08 лютого 2024 року.
Суддя С.І. Сіденко