Справа № 182/5077/23
Провадження № 2-о/0182/34/2024
Іменем України
17.01.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки, серії НОМЕР_1 від 01 вересня 1978 року, виданої на ім'я ОСОБА_2 , яка, в дійсності, належить їй - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як одній і тій же особі.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 липня 2023 року їй виповнилось 60 років і вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком. При призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не було зараховано до страхового стажу періоди її роботи, що занесені до трудової книжки НОМЕР_1 від 01 вересня 1978 року в зв'язку з тим, що її дошлюбне прізвище, вказане в свідоцтві про шлюб як « ОСОБА_3 », не відповідає її дошлюбному прізвищу в трудовій книжці « ОСОБА_4 ». Згідно свідоцтва про народження, її прізвище теж значиться - « ОСОБА_3 ». Її було прийнято на роботу 01 вересня 19878 року до Куйбишевської птахофабрики Нікопольського району Дніпропетровської області і направлено на навчання до Петриківського СПТУ № 9, де, при заповненні трудової книжки, її дошлюбне прізвище помилково зазначене як « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_3 ». Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 20 лютого 1982 року, серії НОМЕР_2 , підтверджується той факт, що 20 лютого 1982 року у Новоіванівській сільській раді Нікопольського районі Дніпропетровської області зареєстровано шлюб (на російській мові) ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , із присвоєнням дружині прізвища після одруження « ОСОБА_7 ». Після укладення шлюбу вона отримала паспорт з новим прізвищем « ОСОБА_7 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить відмітка в свідоцтві про шлюб, і до 05 липня 1982 року вона працювала за трудовою книжкою, в якій вказано невірно її дошлюбне прізвище. Отже, як вбачається з вище вказаного, в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01 вересня 1978 року було допущено помилку в дошлюбному прізвищі і помилково вказано дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », замість вірного - « ОСОБА_3 ». На цій підставі їй не зараховано до страхового стажу періоди роботи, що занесені до трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1978 року і вона не може отримати пенсію, розмір якої має бути розрахований з урахуванням періодів роботи, згідно з трудової книжки. Таким чином, вона змушена звернутись до суду для встановлення факту, який має юридичне значення для неї, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, в даному випадку, - отримання пенсії і законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволені заяви наполягала та просила суд її задовольнити (а.с.28).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за своєї відсутності, при розгляді справи поклався на розсуд суду (а.с.31).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_8 , про що свідчить актовий запис № 35, складений 20 липня 1963 року в с.Аркадіївка, Чугуївського району Харківської області (а.с.9). Як вбачається з матеріалів справи та, в тому числі, з атестату про професійно-технічну освіту, свідоцтва про укладання шлюбу, диплому, серії НОМЕР_3 , прізвище, ім'я та по-батькові заявниці зазначено як « ОСОБА_9 » (а.с.5-9). Проте, у відповідності до трудової книжки, прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_4 », що свідчить про можливий факт невірного перекладу з російської мови на українську. Тобто, враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що розбіжності в написані дошлюбного прізвища заявниці в трудовій книжці є наявними, а саме: « ОСОБА_4 », хоча, у свідоцтві про народження, атестаті про професійно-технічну освіту, свідоцтві про укладання шлюбу, дипломі серії НОМЕР_3 прізвище, ім'я та по-батькові заявниці зазначено « ОСОБА_9 », суд вважає, що вони є суттєвими, допущені описки є очевидними та перешкоджають заявниці у повному обсязі користуватись своїми майновими та немайновими правами. Тому у суду не викликає сумніву той факт, що вищевказаний документ, в дійсності, належить ОСОБА_1 , як одній і тій же особі.
За таких обставин, заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.315-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт, що трудова книжка, серії НОМЕР_1 від 01 вересня 1978 року, видана на ім'я ОСОБА_2 належить - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як одній і тій же особі.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал