Справа № 204/1006/23
Провадження № 2/204/1269/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
19 грудня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, -
В січні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, у якій позивач просив стягнути з відповідача шкоду у розмірі 281 250 грн. та судові витрати по справі.
В обґрунтування свого позову вказує на те, що 1.04.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди транспортного засобу. Відповідно до умов Договору оренди, ОСОБА_1 (наймодавець) надала відповідачу ОСОБА_2 (наймач) у строкове платне користування належний на праві власності легковий автомобіль марки «Volkswagen Polo», 2015 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 , а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату та неухильно виконувати інші умови Договору оренди. Згідно з Актом приймання-передачі автомобіля від 01.04.2019 року, ОСОБА_1 (наймодавець) передала, а відповідач ОСОБА_2 (наймач) прийняв у користування автомобіль, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Крім того, 01.04.2019 року згідно з вимогами ст. 802 ЦК України та п. 4.1.3. Договору оренди, ОСОБА_1 з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0402-19-00044, предметом страхування якого був Автомобіль. На час передання Автомобіля відповідачу та укладання Договору страхування, Страховиком проводилась оцінка ринкової вартості Автомобіля та встановленого на ньому додаткового обладнання (ЗНГ «BRC», балон Toroidal LPG tank), згідно з якою станом на 01.04.2019 року, дійсна вартість Автомобіля становила 270 000 грн., а разом із встановленим додатковим обладнанням - 281 250 грн. Згідно з п. 7.1. Договору оренди, останній набув чинності з моменту його підписання сторонами (тобто з 01.04.2019) та діяв до 30.10.2019, водночас, у зв'язку з тим, що після закінчення цього строку, відповідач продовжував користуватись Автомобілем і у десятиденний строк до моменту закінчення строку дії Договору оренди не подав наймодавцю заяву про його припинення або зміну договірних умов, на підставі ст. 764 ЦК України та п. 7.2.4 зазначеного договору, строк дії Договору оренди було продовжено на тих самих умовах та на той саме строк, тобто до 31 травня 2020 року. 28 січня 2020 року, у зв'язку з тим, що відповідач перестав оплачувати орендну плату за Договором оренди, позивачка звернулась до наймача з вимогою про розірвання Договору оренди та повернення Автомобіля, однак, відповідач відмовився повернути предмет оренди, посилаючись на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 774 ЦК України, а також п.п. 4.3.8., 4.3.13. Договору оренди, він передав Автомобіль разом із ключами та техпаспортом сторонній особі у тимчасове користування. 07.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до правоохоронних органів із заявою про незаконне заволодіння транспортним засобом сторонніми особами, відомості які було зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040650000314 від 08.02.2020 року. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження постановою слідчого від 08.02.2020 року, було оголошено розшук Автомобіля. 05.02.2020 року позивачка звернулась до Страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Однак листом № 03/1122 від 17.02.2020 року, Страховик повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що страховий випадок наступив внаслідок навмисних дій відповідача, спрямованих на настання страхового випадку, оскільки він добровільно передав застраховане майно третій особі. Під час досудового розслідування, правоохоронні органи не встановили місця знаходження Автомобіля і постановою від 12.02.2021 року слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Василенко І.A. кримінальне провадження №12020040650000314 було закрито на підставі ч. 2 ст. 219, абз. 14 ст. 284 КПК України у зв'язку з тим, що протягом строку досудового розслідування жодній особі не було повідомлено про підозру.
Таким чином, внаслідок порушення відповідачем вимог закону та положень Договору оренди позивачці не було повернуло належний Автомобіль, місце його перебування наразі невідоме, його розшук правоохоронними органами припинено, у виплаті страхового відшкодування Страховиком відмовлено, що свідчить про те, що винними, умисними діями відповідача, які виявились у неналежному виконанні ним своїх зобов'язань наймача за Договором оренди позивачу було спричинено матеріальні збитки у розмірі дійсної вартості предмету оренди, разом із вартістю встановленого на ньому додаткового обладнання, яка складає 281 250 грн., у зв'язку з чим, позивач вимушена звернутися до суду із зазначеною позовною заявою.
Ухвалою суду від 6 червня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 06.06.2023 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Polo», 2015 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, vin НОМЕР_2 від 06.03.2019 року, що підтверджується свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.14).
1 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено договір оренди №25 легкового автомобіля. Відповідно до умов Договору оренди, ОСОБА_1 (наймодавець) надала відповідачу ОСОБА_2 (наймач) у строкове платне користування належний на праві власності легковий автомобіль марки «Volkswagen Polo», 2015 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 , а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату та неухильно виконувати інші умови Договору оренди.(а.с. 15-19).
Відповідно до копії акту прийому-передачі автомобіля від 1 квітня 2018 року видно, що ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 отримав автомобіль марки «Volkswagen » модель Polo, vin НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 у відмінному стані, з незначними пошкодженнями, а саме: незначна вм'ятина на передній лівій двері, подряпина на передньому бампері(а.с. 20).
01.04.2019 року ОСОБА_1 з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0402-19-00044, предметом страхування якого був Автомобіль «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 (а.с. 21-22).
На час передання Автомобіля відповідачу та укладання Договору страхування, Страховиком проводилась оцінка ринкової вартості Автомобіля та встановленого на ньому додаткового обладнання (ЗНГ «BRC», балон Toroidal LPG tank), згідно з якою станом на 01.04.2019 дійсна вартість Автомобіля становила 270 000 грн., а разом із встановленим додатковим обладнанням - 281 250 грн. (а.с. 21).
Згідно з п. 7.1. Договору оренди, останній набув чинності з моменту його підписання сторонами (тобто з 01.04.2019) та діяв до 30.10.2019, водночас, у зв'язку з тим, що після закінчення цього строку, відповідач продовжував користуватись Автомобілем і у десятиденний строк до моменту закінчення строку дії Договору оренди не подав наймодавцю заяву про його припинення або зміну договірних умов, на підставі ст. 764 ЦК України та п. 7.2.4 зазначеного договору, строк дії Договору оренди було продовжено на тих самих умовах та на той саме строк, тобто до 31 травня 2020 року.
Згідно з умовами п.п. 4.3.2., 4.3.8., 4.3.11., 4.3.13. Договору оренди, відповідач наймач) зобов'язувався здійснювати оплату за користування Автомобілем відповідно до умов договору; не допускати інших осіб до керування Автомобілем; забезпечити збереження Автомобіля з моменту його отримання і до моменту його повернення наймодавцю; не передавати Автомобіль повністю третім особам, крім як на умовах договору фрахтування автомобіля з екіпажем.
28 січня 2020 року, у зв'язку з тим, що відповідач перестав оплачувати орендну плату за Договором оренди, позивачка звернулась до наймача ОСОБА_2 з вимогою про розірвання Договору оренди та повернення Автомобіля. Однак, відповідач відмовився повернути предмет оренди, посилаючись на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 774 ЦК України, а також п.п. 4.3.8., 4.3.13. Договору оренди, він передав Автомобіль разом із ключами та техпаспортом сторонній особі у тимчасове користування.
07.02.2020 до Соборного ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 01.02.2020 року ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належний ОСОБА_1 , відомості про кримінальне правопорушення зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040650000314 від 07.02.2020 року(а.с. 40).
08.02.2020 року постановою старшого слідчого Соборного ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Афанасьєвим К.О., оголошено розшук автомобіля марки «Volkswagen Polo», 2015 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 (а.с. 41).
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ОСОБА_2 надав письмові пояснення, з яких вбачається, що дійсно 1.04.2019 року він взяв в оренду автомобіль «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 для робочих цілей, однак повернути вказаний автомобіль не може, оскільки передав його третій особі ОСОБА_3 (а.с. 42-48)
Під час досудового розслідування, 05.02.2020 року позивачка звернулась до Страхової компанії ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, однак листом № 03/1122 від 17.02.2020 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» повідомила про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п. 16.1.15, 16.1, Розділу 16 Договору страхування, у зв'язку з тим, що страховий випадок наступив внаслідок навмисних дій відповідача, спрямованих на настання страхового випадку, оскільки він добровільно передав застраховане майно третій особі(а.с. 34-35).
12.02.2021 року постановою слідчого СВ Соборного ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Василенко І.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000314 від 08.02.2020 року, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування. (а.с. 60-61).
Відтак з матеріалів справи судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 , позивачці ОСОБА_1 було завдану майнову шкоду, у розмірі вартості втраченого майна, яку позивач просить відшкодувати.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв'язку.
Глава 58 ЦК України «Найм (оренда)» розташована за таким принципом: спочатку визначаються загальні положення, які поширюються на всі види договорів найму, як то передача речі у користування, якість речі, строк договору найму, права та обов'язки сторін, а потім спеціальні правила, які стосуються лише окремого різновиду договору найму (прокат, оренда транспортних засобів, найм будівлі або іншої капітальної спори, лізинг). Зазначені окремі договори найму (оренди) регулюються спеціальними нормами глави 58, загальні положення про найм (оренду) застосовуються до них субсидіарно, якщо спеціальними правилами не встановлено інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Статтею 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Частиною 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Дослідивши договір оренди автомобіля від 01.04.2019, суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, який є різновидом договору найму, виходячи із особливостей його об'єкта, яким є транспортний засіб.
Оскільки сторонами не дотримано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору оренди автомобіля від 01.04.2019 року, цей договір не створює для сторін договору прав і обов'язків та кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Договір оренди автомобіля від 01.04.2019 року укладений між сторонами у простій письмовій формі і нотаріально не посвідчувався, а тому є нікчемним через недотримання в момент його підписання вимог ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 799 ЦК України. За таких обставин визнання вищевказаного договору недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
При цьому, суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 18 квітня 2018 року, в якій Верховний Суд вказував на те, що глава 58 ЦК України «Найм (оренда)» розташована за таким принципом: спочатку визначаються загальні положення, які поширюються на всі види договорів найму, як то передача речі у користування, якість речі, строк договору найму, права та обов'язки сторін, а потім - спеціальні правила, які стосуються лише окремого різновиду договору найму (прокат, оренда транспортних засобів, найм будівлі або іншої капітальної спори, лізинг). Зазначені окремі договори найму (оренди) регулюються спеціальними нормами глави 58, загальні положення про найм (оренду) застосовуються до них субсидіарно, якщо спеціальними правилами не встановлено інше.
Так, у відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України, нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Отже, як встановлено в судовому засіданні, під час досудового розслідування, правоохоронні органи не встановили місця знаходження автомобіля марки «Volkswagen Polo», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому фактично повернути орендодавцю транспортний засіб не є можливим.
Таким чином, враховуючи те, що транспортний засіб був переданий відповідачу на підставі нікчемного правочину, суд приходить до висновку, що відповідач на підставі частини 1 статті 216 ЦК України повинен відшкодувати позивачу вартість втраченого автомобілю у розмірі 281 250 грн.
В силу вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 2 820 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 215, 216, 220, 798, 799 ЦК України, ст. ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про відшкодування збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків суму у розмірі у розмірі 281 250 грн., судовий збір у розмірі 2 820 грн. 50 коп., а всього суму в розмірі 284 070 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська