Справа № 991/549/24
Провадження № 1-кс/991/559/24
23 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
з боку захисту - адвокат ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Київ скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на рішення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 09.01.2024 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків детективом у кримінальному провадженні № 62019000000000639,
установив:
19.01.2024 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на рішення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 09.01.2024 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків детективом у кримінальному провадженні № 62019000000000639.
І. Суть скарги
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019, а процесуальне керівництво у ньому здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
18.12.2023 адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , подав скаргу на ім'я керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на недотримання розумних строків детективом НАБ України під час досудового розслідування та надання вказівок стороні обвинувачення.
09.01.2024 керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 надіслав лист про те, що фактів недотримання розумних строків детективом НАБ України для проведення допиту ОСОБА_5 - не встановлено.
Однак, такі твердження, на думку сторони захисту, є необґрунтованими, а рішення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є незаконним та підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що він:
-був зобов'язаний здійснити процесуальне реагування та усунути порушення розумних строків на проведення допиту ОСОБА_5 в порядку міжнародного співробітництва, оскільки: саме він ініціював проведення свого допиту у передбаченому КПК України порядку (за місцем свого проживання у Великій Британії); слідчий суддя зобов'язав детективів НАБ України провести допит ОСОБА_5 ; ОСОБА_5 проживає за кордом, тому допит має бути проведений за місцем його проживання у Великій Британії в порядку міжнародного співробітництва; невиконання ухвали слідчого судді та не проведення допиту в порядку міжнародної правової допомоги протягом 4 місяців є порушенням детективами НАБ України розумних строків;
-проігнорував необхідність проведення допиту ОСОБА_5 в порядку міжнародної правової допомоги;
-у неналежній процесуальній формі, всупереч положенням ч. 3 ст. 110 КПК України, оформив рішення про відмову у задоволенні скарги сторони захисту.
Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_4 просив подану ним скаргу задовольнити, скасувати рішення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про відмову у задоволенні скарги адвоката від 09.01.2024 на недотримання розумних строків детективом для проведення допиту ОСОБА_5 в порядку міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні № 62019000000000639 та зобов'язати керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 вжити заходів реагування щодо дотримання детективами НАБ України розумних строків для проведення допиту ОСОБА_5 в порядку міжнародної правової допомоги у цьому кримінальному провадженні.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану стороною захисту скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_5 викликався для участі у проведенні його допиту у НАБ України. Такий виклик, на його думку, не відповідає положенням КПК України. У цьому випадку слідча дія була ініційована стороною захисту, а тому повинна бути належна форма проведення допиту в порядку міжнародної правової допомоги.
У судове засідання керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, не з'явився, про поважність причин неприбуття слідчого суддю не повідомив.
Частиною третьою ст. 306 КПК України встановлено, що відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
ІІІ. Встановлені обставини, оцінка та мотиви слідчого судді
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Так, пунктом 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на яку у скарзі посилається адвокат ОСОБА_4 , передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Підозрюваний має право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим чи прокурором під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 308 КПК України).
Слідчим суддею у ході розгляду скарги сторони захисту встановлено такі обставини та факти:
-15.09.2023 адвокат ОСОБА_4 на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » направив клопотання ОСОБА_5 про проведення допиту в порядку міжнародної правової допомоги у межах кримінального провадження № 62019000000000639;
-постановою детектива Національного бюро ОСОБА_8 від 18.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 щодо проведення допиту в порядку міжнародної правової допомоги;
-ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2023 постанову детектива Національного бюро від 18.09.2023 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про проведення допиту підозрюваного в порядку міжнародної правової допомоги скасовано;
-10.11.2023 помічницею адвоката ОСОБА_4 на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » направлено клопотання про скасування постанови прокурора від 18.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання у проведенні допиту ОСОБА_5 в порядку міжнародної правової допомоги;
-27.11.2023 помічницею адвоката ОСОБА_4 на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надіслано клопотання керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про скасування постанови прокурора про відмову у наданні вказівок детективу щодо виконання ухвали Вищого антикорупційного суду;
-постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 від 15.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 10.11.2023;
-18.12.2023 помічницею адвоката ОСОБА_4 на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » направлено скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на недотримання розумних строків детективом під час досудового розслідування за вих. № 20231218/1;
-09.01.2024 керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 розглянуто скаргу адвоката ОСОБА_4 на недотримання розумних строків детективом Національного бюро.
Відповідно до статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать розумність строків.
Розумність строків визначає зміст частин 1-3 статті 28 КПК України, згідно з якими під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Частинами 5 та 6 статті 28 КПК України також визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
З наведених норм випливає, що поняття «розумний строк» не тотожне поняттю «здійснення кримінального провадження у найшвидший термін», оскільки, розкриваючи зміст розумності строків, КПК України використовує термін «найкоротший строк», що загалом є суб'єктивно оціночним поняттям, проте метою розумності строків є забезпечення для особи відсутності необґрунтовано тривалого обмеження її прав та свобод у зв'язку зі здійсненням кримінального провадження. Тобто, слідчий суддя, з врахуванням обставин конкретного кримінального провадження, має шукати баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, доведеності перед судом переконливості доказів, змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів тощо.
Слідчий суддя також зазначає, що КПК України не визначає чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, проте у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Як вбачається з матеріалів справи, скарга адвоката ОСОБА_4 від 19.01.2024 на рішення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 09.01.2024 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків детективом у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019 мотивована тим, що стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні досі не проведено допиту ОСОБА_5 в порядку міжнародного співробітництва за місцем його проживання у Великій Британії та не виконано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2023, якою було зобов'язано детективів Національного бюро провести слідчу дію - допит підозрюваного ОСОБА_5 , з врахуванням ч. 6 ст. 223 КПК України, протягом 4 місяців, а також тим, що прийняття прокурором ОСОБА_6 рішення про відмову у задоволенні скарги у формі листа суперечить положенням ч. 3 ст. 110 КПК України і є неналежним процесуальним оформленням рішення прокурора.
09.01.2024 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 листом за вих. № 16/1/6-30295-19 повідомлено адвоката ОСОБА_4 про розгляд його скарги на недотримання розумних строків детективом Національного бюро під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019.
У листі зазначено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2023 зобов'язано детектива Національного бюро ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 62019000000000639 провести слідчу дію - допит підозрюваного ОСОБА_5 , з врахуванням положень ч. 6 ст. 223 КПК України. Враховуючи зазначене, а також те, що ініціатором проведення такої слідчої дії був ОСОБА_5 , допит повинен здійснюватися за його обов'язковою участю.
Тому, на виконання вказаної вище ухвали, враховуючи положення ч. 6 ст. 223 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 двічі, а саме 19.10.2023 та 10.11.2023 викликався до НАБ України для проведення з ним допиту. Повістки також публікувались на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр». На вказані виклики ОСОБА_5 не прибув, у зв'язку з чим слідчу дію проведено не було.
Зважаючи на викладене, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 підсумував, що фактів недотримання розумних строків детективом Національного бюро не встановлено.
Дослідивши викладені вище факти та обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 09.01.2024 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 на недотримання розумних строків детективом Національного бюро під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019 належним чином обґрунтоване та прокурором вищого рівня враховані всі обставини, які мали місце у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням, зокрема сторони захисту, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
Із долучених до скарги матеріалів слідує, що детективами Національного бюро було поінформовано ініціатора проведення слідчої дії ОСОБА_5 про проведення допиту за його участі та двічі здійснено його виклик для участі у ньому, на які він не прибув.
Частиною 1 статті 224 КПК України встановлено, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати, з положеннями якої у судовому засіданні погодився й адвокат ОСОБА_3 . Натомість, вимога сторони захисту про проведення допиту підозрюваного у порядку міжнародного співробітництва не ґрунтується на положеннях КПК України, оскільки стосується способу проведення слідчої дії, повноваження стосовно вирішення якого закріплені виключно за слідчими органу досудового розслідування.
Таким чином, детективами Національного бюро було виконано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного бюро від 27.09.2023 та вчинено усі необхідні дії для проведення допиту підозрюваного ОСОБА_5 .
Частиною першою статті 36 КПК України встановлено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
З огляду на зазначене, вимога адвоката ОСОБА_4 про зобов'язання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 вжити заходів реагування щодо дотримання детективами Національного бюро розумних строків для проведення допиту ОСОБА_5 в порядку міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні № 62019000000000639 задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України прийняття рішення за результатами розгляду даної вимоги виходить за межі повноважень слідчого судді.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 1-2 ст. 307 КПК України).
Враховуючи викладене, скарга адвоката ОСОБА_4 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на рішення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 09.01.2024 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків детективом у кримінальному провадженні № 62019000000000639 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на рішення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 09.01.2024 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків детективом у кримінальному провадженні № 62019000000000639.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_12